Провадження № 33/821/157/25 Справа № 699/1891/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Літвінова Г. М. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
11 квітня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Полянчука В.Б. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що 26 листопада 2024 року о 18 год. 06 хв. на автодорозі сполученням смт. Стеблів - с. Шендерівка водій ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Продув ALKOTEST 6810 прилад ARCE 0249, який показав 0,37 ‰, при допустимій 0,2 ‰. Водієм порушено вимоги п. 2.9. а Правил дорожнього руху України (далі ПДР).
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що судом першої інстанції було поверхнево розглянуто дану справу, не було здійснено повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи.
Стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції, а тому той факт, що останній керував транспортним засобом, є лише припущенням.
Таким чином вимогу інспектора патрульної поліції про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння вважає необґрунтованою, безпідставною та протиправною, а результати огляду недійсними.
Вказує, що огляд на стан сп'яніння водія проведено з порушенням ч. 5 ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак, алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), оскільки ОСОБА_1 з даним результатом не погодився. Однак, після цього, працівники поліції не забезпечили огляд останнього на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, що підтверджується відеозаписами, які знаходяться в матеріалах справи. Тому цей доказ захисник вважає недопустимим.
Відзначає, що працівниками поліції не було з'ясовано чи мають місце чинники, що можуть вплинути на результати огляду та не роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що підтверджується відеозаписами.
Зазначає, що ОСОБА_1 не було ознайомлено зі змістом акту огляду на стан алкогольного сп'яніння та не роз'яснено йому жодних правових наслідків, які можуть настати за результатами підписання даного документа.
На думку захисника, не проведення працівниками поліції огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку, свідчить про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Зазначає, що справа була розглянута за відсутності сторони обвинувачення.
Вважає, що при винесенні рішення, суд порушив практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Вказує на рішення ЄСПЛ, які, на його думку не враховані при винесенні оскаржуваної постанови.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисниці Хараїм О.В., які підтримали апеляційні вимоги та надали пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею не було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №402666 від 26 листопада 2024 року, в цей день о 18 год. 06 хв. на автодорозі сполученням смт. Стеблів - с. Шендерівка водій ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу ALKOTEST 6810 ARCE 0249, результат- 0,37 ‰.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Разом з тим, зазначені в протоколі обставини не підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції доказами.
Частина 3 статті 266 КУпАП визначає, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Такі ж саме норми містяться в ст. 7 розд. І Інструкції та ст. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок).
З відеозапису з нагрудних камер патрульного поліцейського випливає, що водій ОСОБА_1 не висловив своє погодження з результатами огляду.
Апеляційний суд визнає, що ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення та роздруківку з спеціальних технічних засобів без зауважень та на цих документах наявний напис згоден і згідний.
Заразом можливість складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП пов'язується з установленням стану алкогольного сп'яніння водія, що здійснений на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, у разі згоди водія з таким результатом.
Проте інспектор патрульної поліції не переконався у ОСОБА_1 чи згоден той з результатами відповідного огляду.
Тим більше, на відеозаписі з нагрудних камер патрульного поліцейського видно, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, заперечував вживання ним алкогольних напоїв.
З наведеного відеозапису з нагрудних камер поліцейських випливає, що ОСОБА_1 на момент коли до нього підійшли поліцейські не керував транспортним засобом. Пояснив, що звернув до лісу та зупинив автомобіль, випив грам 50 коньяку та збирався відпочити у автомобілі. Заперечував, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Після проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою ALKOTEST 6810, поліцейськими було повідомлено останньому, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, не з'ясувавши, чи погоджується ОСОБА_1 з результатами огляду.
Заразом апеляційний суд враховує, що поліцейські, не з'ясувавши чи погоджується ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду, стали цікавитись, які алкогольні напої той вживав, переконуючи того, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд зауважує, що суд першої інстанції допустив суперечливих висновків, встановивши, що ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду з результатом огляду, хоча відповідно до вимог Інструкції повинен висловити згоду з результатом огляду за допомогою спеціального технічного засобу. Водночас ОСОБА_1 , як це встановив суд першої інстанції, здивувався виявленим показанням рівня сп'яніння.
Наведене беззаперечно свідчить, що ОСОБА_1 не висловив згоду з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейськими. Навіть визнання ОСОБА_1 , що він вжив алкогольний напій «Коньяк» в об'ємі 50 мл, не вказує, що він погодився з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння.
У такому випадку поліцейський відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, ст. 9 розд. ІІ Інструкції та ст. 7 Порядку повинен був забезпечити проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Утім поліцейський цих імперативних норм законодавства не виконав та за відсутності правових підстав для цього склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд першої інстанції на відповідні доводи сторони захисту щодо незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів вмотивованих відповідей не надав.
За наявності об'єктивних даних, за якими ОСОБА_1 не погоджувався з результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №402666 від 26 листопада 2024 року не може вважатися належним доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За умови незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздрукування на папері показників спеціального технічного засобу не підтверджують, що водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Заразом апеляційний суд відзначає, що інші доводи апелянта, як окремі підстави для скасування судового рішення, є безпідставними, оскільки не впливають на законність прийнято суддею рішення.
З урахуванням наведеного, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу Полянчука В.Б. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06 січня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук