17 квітня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 699/1973/24
Провадження № 22-ц/821/668/25
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
за участю секретаря: Гладиш О.Ю.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Корсунь-Шевченківського відділення акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
розглянувши упорядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2025 року (постановлену в приміщенні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області під головуванням судді Літвінової Г.М.)у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Корсунь-Шевченківського відділення акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відшкодування грошових коштів, -
19 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Корсунь-Шевченківського відділення акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відшкодування грошових коштів.
Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2025 року цивільну справу 699/1973/24 передано на розгляд до Печерського районного суду міста Києва.
Ухвала суду мотивована тим, що даний позов має пред'являтися за правилами загальної підсудності відповідно до вимог ч.2 ст.27 ЦПК України, якою передбачено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Місцезнаходження акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» є вул. Госпітальна, будинок 12Г, Печерський район, м.Київ, 01001, який підсудний Печерському районному суду міста Києва.
Також суд прийшов до висновку, що оскільки обставини, які зазначені у позові, не виникають саме з діяльності філії Корсунь-Шевченківського відділення акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», тому ч.7 ст.28 ЦПК України, в даному випадку, застосуванню не підлягає.
Крім того, суд дійшов висновку, що цей позов не поданий у порядку Закону України «Про захист прав споживачів», а тому при визначенні підсудності не підлягають застосовуванню приписи ч. 5 ст. 28 ЦПК України, яка визначає правила підсудності за вибором позивача, зокрема, за зареєстрованим місцем її проживання.
В апеляційній скарзі, поданій 03 березня 2025 року, ОСОБА_1 , вважаючи оскаржувану ухвалу суду такою, що постановлена при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм процесуального права, просила суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2025 року та прийняти нове рішення, яким зобов'язати Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області відкрити провадження у справі.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом не взято до уваги ту обставину, що картковий рахунок ОСОБА_1 відкрито у філії Корсунь-Шевченківського відділення АТ «Державний ощадний банк України» в місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області, саме за місцем заподіяння шкоди, що відповідає положенням ч.5 ст. 28 ЦПК України.
Крім того, оскільки при відкритті карткового рахунку філія Корсунь-Шевченківського відділення АТ «Державний ощадний банк України» гарантувала, що забезпечить безпеку коштам, розміщеним на картковому рахунку, то позови, що виникають з діяльності філій розглядаються за місцезнаходженням такої філії, що передбачено ч. 7 ст. 28 ЦПК України, тому позивачка вважає, що поданий нею позов має розглядатись за правилами альтернативної підсудності (місцезнаходженням філії або місцем проживання позивача).
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Параграфом 3 глави 2 ЦПК України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність) та регламентовано правила подання позову до суду у відповідності до підсудності.
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи. Цивільно-процесуальний кодекс виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна (за вибором позивача), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв'язком справ.
За загальним правилом, визначеним ст. 27 ЦПК України, позови до юридичної особи пред'являються в суд за їх місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, положення ст. 28 ЦПК України встановлює правила підсудності справ за вибором позивача. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцем знаходження відповідача), вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативну можливість для позивача обрати один із двох чи більше компетентних судів.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Відповідно до ч. 7 ст. 28 ЦПК України, позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.37 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за №3 від 01.03.2013 року, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
Зі змісту заявлених вимог вбачається, що позивачка просить стягнути матеріальну шкоду, завдану внаслідок зникнення грошових коштів з карткового рахунку у розмірі 2999 грн.
Позивачем виступає фізична особа ОСОБА_1 , яка зареєстрована у с. Набутів, Черкаського району Черкаської області, відповідачем зазначено банк - юридичну особу Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00032129, юридична адреса вул. Госпітальна, 12-г Печерський район м. Київ) в особі Корсунь-Шевченківського відділення акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Обґрунтовуючи у позові звернення до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, позивачка посилається на приписи ч. 5, 7 ст. 28 ЦПК України.
Вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню альтернативна підсудність за вибором позивача, оскільки позов стосується захисту прав споживачів, а спір виник саме з діяльності філії Корсунь-Шевченківського відділення акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Суд першої інстанції, передаючи справу за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва виходив з того, що позивачкою не наведено факти порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів», а тому відсутні підстави вважати, що позов поданий у порядку Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, суд також вважав, що обставини, на які вказує позивачка як на підставу своїх вимог, не стосуються діяльності філії.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1статті 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України.
Згідно ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Статтею 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва. Філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації.
Отже, обсяг повноважень відособленого підрозділу юридичної особи на здійснення у суді повноважень сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.
Юридичну особу в цивільних відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. При цьому, стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом (код ЄДРПОУ) № 00032129 значиться АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ, місцезнаходженням є: м. Київ вул. Госпітальна, 12-г.
У графі відокремлені підрозділи юридичної особи міститься інформація щодо Філії-Черкаське обласне управління Акціонерного Товариства "Державний Ощадний Банк України" (Код ЄДРПОУ ВП:02767059)
Проте, інформація про філію Корсунь-Шевченківське відділення акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в ЄДРЮОФОПГФ відсутня.
Разом з тим, відповідно до Статуту АТ «Державний ощадний банк України» Банк є юридичною особою приватного права, утвореною згідно із законодавством.
( п.11). Банк може створювати територіально відокремлені безбалансові відділення, філії та представництва (далі - відокремлені підрозділи Банку). Відокремлені підрозділи Банку використовують найменування Банку. До назви відокремленого підрозділу Банку може додаватися найменування місцезнаходження такого відокремленого підрозділу Банку. Відокремлені підрозділи Банку можуть мати печатки зі своїми офіційними найменуваннями та штампи. ( п. 26). З метою провадження своєї діяльності Банк має право відповідно до законодавства: 1) відкривати на території України відокремлені підрозділи Банку, реорганізовувати та ліквідовувати (закривати) їх, а також утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати дочірні підприємства з дотриманням обмежень щодо участі банків у юридичних особах, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Банк також має право забезпечувати відокремлені підрозділи Банку основними засобами та обіговими коштами, які йому належать (п. 43). Філії Банку мають право здійснювати представництво прав та охоронюваних законом інтересів Банку в судах загальної юрисдикції або третейських та арбітражних судах на підставі затвердженого Банком положення про філію з дотриманням внутрішніх нормативно-правових актів Банку. (п. 44.). Структура управління Банком є дворівневою. (п. 85). Внутрішня структурна організація Банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням і складається з: 1) центрального апарату; 2) відокремлених підрозділів Банку. (п. 190). Відокремлені підрозділи Банку не мають статусу юридичної особи, діють від імені Банку на підставі положень про них, якими визначаються їх компетенція, функції, інші питання діяльності та підпорядкування. Положення про відокремлені підрозділи Банку та зміни до них затверджуються в порядку, визначеному цим Статутом. Реєстрація відокремлених підрозділів Банку здійснюється відповідно до вимог законодавства. (п.191). Представництва, що відкриваються Банком, діють на підставі окремого положення, фінансуються Банком, від імені Банку представляють його інтереси і здійснюють їх захист та не мають права провадити банківську діяльність. (п. 191).
Позивачем даний позов до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Корсунь-Шевченківського відділення акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» пред'явлений до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області за місцезнаходженням філії.
Виходячи із предмету і підстав позовних вимог, а також з огляду на встановлені вище обставини у даній справі, апеляційний суд приходить до висновку, що Корсунь-Шевченківське відділення Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» не є філією, а тому пред'явлення позову за місцезнаходженням відділення банку є помилковим, з огляду на те, що відділення не є самостійною юридичною особою та не може бути стороною у справі.
Також є необгрунтованими посилання позивачки на те, що заявлені нею позовні вимоги спрямовані на захист прав споживачів, оскільки, як вірно зауважив суд першої інстанції, позивачка, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду з дотриманням вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язана викласти зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги відповідно до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено, навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Разом з тим, зміст позовної заяви не містить посилань на факти порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів» відносно ОСОБА_1 .
Подані в обґрунтування позовних вимог докази також не містять інформації про відкриття карткового рахунку ОСОБА_1 у відділенні Корсунь-Шевченківського відділення акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», умов його обслуговування тощо, а тому суд позбавлений можливості перевірити посилання скаржниці на те, що банк взяв на себе зобов'язання забезпечити безпеку коштів на картковому рахунку.
Відтак, апеляційний суд вважає помилковими посилання скаржниці на необхідність застосування у даній справі альтернативної підсудності з підстав ч. 5, 7 ст. 28 ЦПК України.
За загальним правилом, визначеним ст. 27 ЦПК України, позови до юридичної особи пред'являються в суд за їх місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Вищенаведене свідчить про те, що стороною у спірних правовідносинах є саме Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», який територіально підсудний Печерському районному суд міста Києва, тому вказана справа підлягає розгляду цим судом, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суд першої інстанції.
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а тому приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Корсунь-Шевченківського відділення акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відшкодування грошових коштів - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Т.Л. Фетісова
О.М. Новіков