17 квітня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 695/848/22
Провадження № 22-ц/821/779/25
категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
за участю секретаря: Кофанової А.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2025року (постановлену в приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Середи Л.В., повний текст ухвали складено 25 лютого 2025 року ) у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (страхове відшкодування),-
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «НАСК «Оранта» в особі Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (страхове відшкодування).
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди (страхове відшкодування), відмовлено повністю.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.07.2023 справа №695/848/22 (провадження 2/695/293/23) за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди (страхове відшкодування).
В обґрунтування заяви вказує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 23.11.2020 автомобілю ОСОБА_1 BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 було заподіяно механічних пошкоджень, а заявнику матеріальної шкоди, розмір якої страховик винуватця ДТП - ПАТ «НАСК «Оранта» оцінив у розмірі 8 239,16 грн, хоча ОСОБА_1 проведено власну оцінку пошкоджень автомобіля та відповідно до звіту №67 вартість матеріального збитку, завданого позивачу складає 14 940,70 грн, а з урахуванням ПДВ вартість матеріального збитку складає 17 047,36 грн. Таким чином, позивач вважає, що сума, яка була відшкодована страховиком винуватця ДТП є безпідставною та підлягає доплаті в розмірі 6 701,54 грн.
Рішенням суду по справі №695/848/22 (провадження 2/695/293/23) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю, оскільки недоотримання особою страхового відшкодування не знайшло свого об'єктивного підтвердження.
Однак, 21.11.2024 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області по справі №695/4627/23 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, при цьому, суд встановив, що вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 без урахування фізичного зносу складників внаслідок ДТП 23.11.2020 складає 48 810,53 грн, а із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників складає 19 895,56 грн.
Виходячи із вказаного заявник вважає, що рішення суду від 21.11.2024 по справі №695/4627/23, яке набрало законної сили, є істотною обставиною, оскільки надає змогу стверджувати, що ПАТ «НАСК «Оранта» все ж таки не дотрималося вимог чинного законодавства та провело невірне нарахування суми страхового відшкодування, а тому, керуючись ст.423 ЦПК України заявник звернувся до суду із вказаною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.07.2023, просить задовольнити дану заяву та скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2023 у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2025 року відмовлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Золотоніського міськрайонного суду від 20.07.2023 у цивільній справі № 2/695/293/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди (страхове відшкодування).
Ухвала суду першої інстанції, зокрема, мотивована тим, що доводи заявника зводяться до власного тлумачення норм процесуального права, відповідно заява не підлягає задоволенню за безпідставністю, а судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, відповідно підлягає залишенню без змін.
Крім того, в порушення вимог ст. 426 ЦПК України, заявником не зазначено конкретні обставини, які заявник вважає нововиявленими, не обгрунтовано правові підстави звернення із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
За висновками суду, зазначені заявником доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами фактично свідчать про його незгоду з рішенням суду, зводяться до переоцінки доказів, що не може бути підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 12 березня 2025 року через засоби поштового зв'язку, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , вважаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необгрунтованою, прийнятою із порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2025 року , а справу направити для продовження розгляду.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що 20 липня 2023 рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ( справа №695/848/22) відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
21.11.2024 рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області (справа №695/4627/23) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення страхового відшкодування - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 28 914,97 грн.
Вказує, що рішенням від 21.11.2024 по справі № 695/4627/23 було встановлено реальну вартість ремонту автомобіля BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 19 895,56 грн, тому скаржник вважає, що така обставина є істотною для справи №695/848/22, судове рішення в якій вже набрало законної сили. Так як стало відомо, що страховик не доплатив ОСОБА_1 8 542,86 грн, з розрахунку : 2 068,33 грн + (5 435,10 грн + 41 307,10 грн *(1-0,7)/1,2ПДВ).
Звертаючись до суду із заявою, було зазначено, що ОСОБА_1 не просить здійснити переоцінку доказів чи досліджувати новий доказ - висновок експерта від 13.02.2024 № 25, який міститься в іншій судовій справі, а вказано на те, що рішенням по справі №695/4627/23, встановлено обставину, яка має істотне значення для вирішення цієї справи. До того ж, ця обставина була встановлена при однаковому складі учасників справи, що в розумінні ч. 5 ст. 82 ЦПК України є обставиною, яка не потребує доказування.
Обставина, яка полягає у недоплаті страхового відшкодування існувала на момент розгляду справи, однак не була відома заявнику та не могла бути відома на момент розгляду справи, оскільки виникла вже після набрання судовим рішенням законної сили.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38)).
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року по справі № 752/5012/17 (провадження № 61-19843св19), що відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується при застосуванні відповідних норм права.
Отже, перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами не може ґрунтуватися на нових доказах.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Із пунктів 27, 28 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі № 69529/01 «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia) та пункту 46 рішення Європейського Суду з прав людини від 06 грудня 2005 року у справі № 19960/04 «Попов проти Молдови» (Popov v. Moldova) вбачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи. Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).
Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду.
Обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, - це обставини, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2023 року у даній справі, представник позивача Блізнєцов Д.Є. посилався на те, що рішення суду від 21 листопада 2024 року у справі № 695/4627/23, яке набрало законної сили, є істотною обставиною, оскільки надає змогу стверджувати, що ПАТ «НАСК «Оранта» не дотрималось вимог чинного законодавства та провело невірне нарахування суми страхового відшкодування.
Проте, вказані обставини не можуть бути визнані судом як нововиявлені, оскільки рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.11.2024, на яке посилається заявник, було прийняте більше ніж через рік після прийняття даного рішення (20.07.2023) і висновок експерта № 25 від 13.02.2024, який покладено в основу рішення від 21.11.2024, як вірно зазначено судом першої інстанції, було виготовлено на замовлення позивача значно пізніше, і його не існувало на час ухвалення вказаного рішення суду ( 20.07.2023).
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» дано роз'яснення про те, що судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК (аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України 2017 року) , відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК (аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України 2017 року) , були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для перегляду рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2023 року за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, на які посилається сторона позивача, не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України.
Доводи, наведені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в апеляційній скарзі, були предметом апеляційного перегляду, проте суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, прийнявши до уваги, що судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для скасування судового рішення немає, а тому апеляційну скаргу представника позивача слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України,Черкаський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди (страхове відшкодування) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Т.Л. Фетісова
/ повний текст постанови суду виготовлено 18 квітня 2025 року/