Справа № 644/2440/25 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/644/310/25 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/471/25
Категорія: у порядку КПК України
16 квітня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 березня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221180000344 від 18 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України,
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.03.2025 задоволено частково клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою реєстрації, а саме: АДРЕСА_1
Зобов'язано ОСОБА_6 прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого проживання.
Встановлено строк дії ухвали до 20.05.2025.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, прокурор посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, яка постановлена з істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Прокурор вважає, що фактичні обставини кримінального провадження, характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у їх взаємозв'язку з наявними ризиками, передбаченими пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, свідчать про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, оскільки ОСОБА_10 неодноразово був засуджений за тяжкі та особливо тяжкі злочини та може вдатися до дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, прокурор до суду апеляційної інстанції не прибув, подав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Відповідно до вимог частини 4 статті 405 КПК України дані обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили врахувати, що ОСОБА_6 добровільно лікується від наркотичної залежності та перебуває на замісній терапії, перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_11 , яка є інвалідом ІІІ групи, також ОСОБА_6 влаштовується на посаду «вантажника-співробітника», покладені на нього слідчим суддею обов'язки виконує, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів провадження вбачається, що СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221180000344 від 18.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.
18.03.2025 о 13:28 ОСОБА_6 затримано в порядку статті 208 КПК України.
19.03.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.
Задовольняючи частково клопотання слідчого та застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважав, що ризики незаконного впливу підозрюваним на свідків та вчинення ним нових кримінальних правопорушень є лише припущенням органу досудового розслідування, слідчим та прокурором не доведені.
З огляду на викладене, слідчий суддя з урахуванням особи підозрюваного, який має постійне місце проживання, звільнений за відбуттям строку покарання а також сукупність усіх обставин, що мали місце, дійшов висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
З такими висновками слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 176 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до частини 4 статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Апеляційний суд вважає, що мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам статті 196 КПК України.
З висновками слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього процесуальних обов'язків відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, з огляду на те, що органом досудового розслідування на час розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленого слідчим суддею ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України.
На думку колегії суддів, в апеляційній скарзі прокурором не наведено переконливих обставин, які можуть вказувати на те, що підозрюваний порушуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки, може вчинити інше кримінальне правопорушення або впливати на свідків, а також, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечать здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
За викладених у сукупності обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування, а саме забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та відсутності підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 березня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: