Справа № 641/4762/21 Номер провадження 22-ц/814/1502/25Головуючий у 1-й інстанції Високих М. С. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
09 квітня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О. І.,
суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,
за участю секретаря Дороженка Р.Г.,
розглянула в судовому засіданні в м. Полтава, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10 грудня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" (Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про захист прав споживача страхових послуг, стягнення страхового відшкодування і пені за затримку платежу,
В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до «Страхової компанії «ББС Іншуранс» (колишня назва - ПрАТ «СК «Брокбізнес»), в якому, після уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування в розмірі 124030,17 грн., суму пені за затримку у виплаті страхового платежу в розмірі 113272,28 грн.
Позов обґрунтований тим, що 16.05.2020 між сторонами було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , № 006-0475690/01НТ (КАСКО), відповідно до якого вигодонабувачем є страхувальник ОСОБА_1 .
Після ДТП 07.11.2020, в якій вказаний автомобіль зазнав механічних пошкоджень, він звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування, на що отримав відмову на підставі п.11.1 договору, з посиланням на те, що випадок не є страховим. Страховик вважає, що водій під час скоєння дорожньо - транспортної пригоди, не мав законних прав керувати транспортним засобом, що виключає його обов'язок здійснити виплату.
Подавши скаргу на відмову у здійсненні виплати страхової суми, він також отримав від ПрАТ «СК «Брокбізнес» відмову у виплаті.
Наслідки події ДТП розглядаються в межах кримінального провадження, водій, який керував ТЗ на момент ДТП є громадянином Кувейту, має право на тимчасове проживання в Україні на строк до 26.06.2021 та згідно листа НПУ перебував за кермом на законних підставах.
Вважаючи відмову у виплаті страхового відшкодування безпідставною, позивач, відповідно до умов договору, розрахував страхове відшкодування та пеню, які і прохав стягнути з страхової компанії в судовому порядку.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 10 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про їх необггрунтованість.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.
Вказує про помилковість висновків суду про відсутність у винуватця ДТП ОСОБА_3 посвідки на проживання в Україні. Окрім того, останній на час скоєння ДТП мав вік 23 роки та стаж керування більше 4 років, що відповідає умовам договору страхування щодо віку та стажу водія.
Вважає, що саме апелянт є єдиною особою, яка має право на відшкодування збитків застрахованому ним майну, оскільки є страхувальником і вигодонабувачем за договором добровільного страхування.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, власником автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , залучений до справи в якості третьої особи, що доводиться свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Його брат ОСОБА_1 є страхувальником та вигодонабувачем за договором добровільного страхування (КАСКО) № 006-0475690/01НТ, укладеного 16.05.2020 з СК «Брокбізнес» (зараз СК «ББС «Іншуранс»), застрахованим транспортним засобом якого є автомобіль Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 .
Умовами договору сторони погодили вартість авто - 297000 грн., кількість водіїв без обмежень, мінімальний вік водія 21, стаж 3 роки, програма страхування повне ОСОБА_4 , застраховані ризики, зокрема, ДТП, страхова сума 297000 грн., франшиза при пошкодженні транспортного засобу 0,25%, строк дії договору з 16.05.2020 по 15.05.2021.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020220000001392 від 07.11.2020, близько 16 год. 07.11.2020 у м. Харкові автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 був скоєний наїзд на пішоходів, в результаті чого вони отримали тілесні ушкодження.
Зважаючи на настання страхового випадку, ОСОБА_1 як страхувальник звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» про виплату страхового відшкодування.
За результатом розгляду заяви, ОСОБА_1 отримав відмову у виплаті, з обґрунтуванням, що вказаний випадок не є страховим, оскільки на час ДТП автомобілем керувала особа - ОСОБА_3 , яка не мала законних підстав на керування, що виключає їх обов'язок здійснювати страхове відшкодування.
Не погоджуючись з відмовою у виплаті, ОСОБА_1 подав скарги на відмову, на що отримав відповіді від ПрАТ «СК «Брокбізнес» про відсутність підстав для здійснення страхової виплати, оскільки відповідно до п. 11.1.5.2, п. 11.1 договору випадок не є страховим, термін дії посвідки ОСОБА_3 на тимчасове проживання закінчився 27.06.2020.
Вважаючи неправомірною відмову у виплаті страхового відшкодування, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до страховика про виплату страхового відшкодування та пені, як відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача страхового відшкодування у зв'язку з не доведення позивачем свого статусу належного володільця автомобіля, оскільки по справі відсутні докази перебування застрахованого транспортного засобу на момент ДТП у володінні чи користуванні ОСОБА_1 , який уклав договір найму з ФОП ОСОБА_5 , а той ,в свою чергу, уклав договір прокату з ОСОБА_6 , за яким останній безпідставно передав автомобіль винуватцю ДТП ОСОБА_3 .
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.
Згідно ст. 90 ЗУ «Про страхування» сторонами договору страхування є страховик та страхувальник. Страхувальниками можуть бути дієздатні фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею ст. 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Згідно ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Як зазначалося вище, 16.05.2020 між ПрАТ СК «Брокбізнес» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування (КАСКО) № 006-0475690/01НТ, предметом якого є автомобіль Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, постановою Харківського апеляційного суду від 07.12.2022 по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, було скасовано рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.07.2022 в частині задоволення вимог до ОСОБА_7 і в цій частині у позові відмовлено.
Позов ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на його користь матеріальні збитки в сумі 191553,45 грн., а також витрати понесені за проведення експертизи у розмірі 2500 грн., витрати понесені у зв'язку з наданням правової допомоги у сумі 2500 грн., судовий збір у розмірі 1915,50 грн, а всього 198468,95 грн.
Вказаною постановою апеляційного було встановлено, що 19.05.2020 між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 було підписано договір найму (оренди) транспортного засобу №24, згідно якого «Наймодавець» ОСОБА_2 передає, а «Наймач» ФОП ОСОБА_5 приймає в тимчасове платне користування транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований за наймодавцем. Згідно п.1.3 договору найму (оренди) транспортного засобу №24 від 19.05.2020 транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , наймач, тобто ФОП ОСОБА_5 , може передаватися третім особам в прокат на підставі відповідно укладеного договору.
04.11.2020 ОСОБА_5 передав в прокат ОСОБА_7 транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , про що свідчить договір прокату автомобіля №5700660 від 04.11.2020 та акт приймання передачі легкового автомобіля.
В порушення умов договору прокату, 07.11.2020 ОСОБА_7 , передав право керування автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , якого не вказано в договорі прокату.
07.11.2020 близько 16 год. в м. Харкові на перехресті вул. Космічної та проспекту Науки у м. Харкові сталася ДТП. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішоходів та перешкоду (дорожній бордюрний камінь). Внаслідок таких дій автомобіль Volkswagen Passat, отримав механічні пошкодження, чим заподіяно матеріальну шкоду власнику транспортного засобу, тобто ОСОБА_2 .
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.07.2022 у справі №638/11290/20 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 286 ч. 2, 296 ч. 4 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Також апеляційний суд встановив, що договір найму (оренди) від 19.05.2020 між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 укладений у простій письмовій формі, що не відповідає вимогам ч.2 ст.799 ЦК України, згідно яких має бути посвідчений нотаріально, тобто є нікчемним і не несе жодних позитивних наслідків у тому числі, пов'язаних з укладенням договору прокату.
Також судом звернув увагу, що іншим учасником ДТП, окрім Хендді Алі є ОСОБА_8 , а дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення ПДР обома водіями.
Згідно повідомлення АТ «Страхова група «ТАС» від 08.05.2024, 07.11.2020 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_3 .
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_3 , була застрахована АТ «СГ «ТАС» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР8075427 від 13.07.2020.
Згідно платіжного доручення від 29.11.2021 ПрАТ «СГ «ТАС» було перераховано ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 117269,25 грн., при цьому виплата була здійснена у розмірі 50%, виходячи з наявності двох винних осіб за наступним розрахунком (300038,50 65000 + 2500)/2 -1500 = 117269,25 грн.
Таким чином, з вище встановлених обставин вбачається, що власник автомобіля ОСОБА_2 вже отримав як страхове відшкодування в сумі 117269,25 грн. так і присуджені судовим рішенням матеріальні збитки із винуватця дорожньою-транспортної пригоди ОСОБА_3 в сумі 191553,45 грн., що загалом складає 308822,70 грн,. і перевищує заявлену в договорі добровільного страхування вартість самого транспортного засобу - 297000 грн.
Наведені обставині свідчать про достатність сатисфакції для власника пошкодженого в результаті ДПТ автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , який, крім іншого, після ДТП залишився у його власності та фактичному користуванні.
Згідно п. 15.13 вищевказаного договору страхування, розмір страхового відшкодування визначається страховиком на дату настання страхового випадку в межах страхової суми, встановленої договором, виходячи із розміру збитку, якого зазнав страхувальник внаслідок страхового випадку і послідовного врахування умов договору, згідно з якими сума страхового відшкодування зменшується на частину збитків, відшкодованих особою, винною у їх заподіянні.
Згідно проведеної оцінювачем страховика оцінки автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , його вартість на дату ДТП в неушкодженому стані становила 249772,67 грн. Вартість залишків авто після ДТП була оцінена в 125000 грн. Таким чином можливий розмір страхового відшкодування становить 124030,17 грн. (249772,67 грн. - 125000 грн. - 742,50 грн. франшиза).
Разом з тим, розмір стягнутих збитків завданих внаслідок ДТП з винуватця пригоди на користь власника автомобіля - ОСОБА_2 , значно перевищує розмір можливого страхового відшкодування, а в контексті п. 15.13 договору страхування повністю покривається збитками відшкодованими особою, винною в її заподіянні, тобто ОСОБА_3 .
Відповідно до п. 15 заяви на страхування наземного транспортного засобу ОСОБА_1 своїм підписом погодив, що він ознайомлений з умовами та правилами страхування та проінформований, що якщо він вдасться до хитрощів страхування, вказуючи неправдиві відомості або не заповнюючи окремі пункти заяви страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.
Пунктом 16.1.7. договору страхування передбачено право страховика на відмову у виплаті страхового відшкодування з підстав невиконання страхувальником, його довіреною особою чи представником обов'язків, передбачених умовами цього договору та правилами страхування.
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 в заяві та договорі страхування надав неправдиву інформацію стосовно власника автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , зазначивши себе власником, що суперечить дійсним обставинам, оскільки власником транспортного засобу є ОСОБА_2 , який використовуючи цей свій статус і звертався до суду з вимогами про відшкодування завданих йому збитків, а також з вимогами до страхової кампанії іншого учасника дорожньої пригоди.
Таким чином, вірно встановивши обставини по справі та врахувавши той факт, що позивач ОСОБА_1 не являється ні власником пошкодженого в ДТП автомобіля, ні його фактичним володільцем, при укладанні договору надав страховику неправдиві дані щодо цього факту, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не містять посилань на обставини, з якими процесуальне законодавство пов'язує підстави для зміни чи скасування судового рішення.
Так, апелянтом не спростовано встановлених обставин щодо надання недостовірних відомостей стосовно власника автомобіля, яким позивач не являється, як і не спростовано отримання відшкодування пошкодженого авто в сумі більшій ніж його вартість.
При цьому, сам по собі факт настання страхового випадку із застрахованим автомобілем не може розцінюватись як безумовна підстава для здійснення страховиком страхової виплати позивачу за вищевказаних обставин, коли внаслідок пошкодження предмета страхування - автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 його власник вже повністю отримав визначені законом відшкодування.
Зробивши обґрунтований висновок про те, що позивачем не було доведено наявності в нього статусу власника чи володільця транспортного засобу на час скоєння пригоди, що виключає правові підстави для отримання ним страхових виплат, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п.п. 1, 2, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 квітня 2025 року.
Судді : Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Карпушин Г.Л.