Ухвала від 14.04.2025 по справі 641/4705/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/4705/19 Номер провадження 11-кп/814/980/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018220060001394 від 05.08.2018, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 10, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 4, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, задоволено клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 та продовжено щодо обвинуваченого

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого,

запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 04 січня 2025 року включно.

Мотивуючи своє рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд виходив із того, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано. Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому суд вважав, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час кримінального провадження і прийшов до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою: особисте зобов'язання або домашній арешт, поклавши на обвинуваченого відповідні обов'язки.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває під вартою з 05 серпня 2018 року, тобто станом на дату подання цієї скарги 6 років 3 місяці. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався з одних і тих самих підстав, у зв'язку з чим вважає, що порушені права обвинуваченого на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.

Вказує, що жодна із потерпілих не з'являється у судове засідання, причин неявки не повідомляють та створюється враження, що сторони викликаються у судове засідання виключно для того, щоб надати видимості законності триманню під вартою ОСОБА_7 .

Зазначає, що судом не взято до уваги, що продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 неодноразово обґрунтовувалося виключно тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, що суперечить практиці ЄСПЛ.

Вказує, що стороною обвинувачення не доведено, чому мета застосування запобіжного заходу не може бути досягнута за умови застосування до ОСОБА_7 цілодобового домашнього арешту та не наведено доказів існування ризиків, зазначених у клопотанні.

Також звертає увагу, що подане клопотання сформульоване дуже загально та містить повторювані шаблонні фрази, за змістом є аналогічним клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу, що подавалися стороною обвинувачення до суду, у зв'язку з цим вважає, що жодним чином не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, тим більше, що в доданих до клопотання матеріалах, дані про такі обставини відсутні.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою обрати щодо нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами, що в його діях є склад кримінальних правопорушень та існують ризики, зазначені в клопотанні.

Вказує, що місцевий суд в ухвалі формально поставився до дослідження обґрунтованості підозри та не вказав, якими доказами обґрунтовується пред'явлена йому підозра.

Позиції учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції захисник та обвинувачений підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити. Прокурор заперечив проти доводів скарг сторони захисту, вказав на законність та обгрунтованість ухвали суду та просив залишити її без змін.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається із наданих матеріалів, на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018220060001394 від 05.08.2018, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 15 п.п. 1,10,13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п.п. 1,4,13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Під час розгляду даного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, яке ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова задоволено 06.11.2024.

Не погоджуючись з даним рішенням, обвинувачений ОСОБА_7 та захисник в його інтересах ОСОБА_8 звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.

Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі, оцінив у сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.

Так ОСОБА_7 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, не має міцних соціальних зв'язків, може впливати на потерпілих та свідків, оскільки злочини за якими він обвинувачується, вчинені із застосуванням насильства та його дії заподіяли смерть потерпілому, може вчинити інше кримінальне правопорушення позаяк є раніше судимим, зокрема за вчинення умисного вбивства.

Вказані ризики, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до цього часу, не перестали існувати.

За таких обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, попри заперечення сторони захисту, з огляду на серйозність висунутого обвинувачення та суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи особистості, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, з огляду на відомості про його особу, які наведені вище, та не буде сприяти повному та об'єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку, а стороною захисту не наведено в апеляційній скарзі доводів які б переконали у зворотному.

Також слід зазначити, що зважаючи на введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії Російської Федерації, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_7 , значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, на переконання колегії суддів, не зможе перешкодити обвинуваченому повернутися до протиправної діяльності та вчинити спроби ухилитися від суду.

З плином часу, вірогідність настання наведених ризиків не зменшилася.

Щодо стверджень обвинуваченого ОСОБА_7 про відсутність його вини у вчиненні злочинів, а також доказів на підтвердження цього, то вказане питання є предметом судового розгляду в суді першої інстанції та не вирішується під час обрання або продовження запобіжного заходу.

Поміж тим, хоча колегія суддів і погоджується що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку є необхідним, однак вважає слушними доводи сторони захисту з приводу тривалого тримання під вартою ОСОБА_7 та рекомендує суду першої інстанції вжити заходів з метою здійснення оперативного, об'єктивного розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_7 в розумні строки.

Враховуючи наведене, ухвала суду є законною та вмотивованою, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника в його інтересах - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4