Справа № 502/1742/21
18 квітня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Балан М.В.,
за участі секретаря судового засідання Урсул Г.К.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 ,
подану його представником ОСОБА_2
про роз'яснення ухвали суду про відстрочення виконання судового рішення по справі № 502/1742/21,
14.01.2025 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 подана від імені ОСОБА_2 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 502/1742/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 20.03.2025 року, заяву про відстрочення виконання рішення суду - задоволено частково, відстрочено виконання рішення Кілійського районного суду Одеської області від 25.10.2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, строком на 6 (шість) місяців.
01.04.2025 року за вх. № 3421/25 до Кілійського районного суду Одеської області надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали суду від 20.03.2025 року, оскільки не зазначено дату з якої починається відлік строку у 6 (шість) місяців, на який відстрочено виконання рішення Кілійського районного суду Одеської області від 25.10.2023 року у справі № 502/1472/21.
Стягувач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась,
Представник стягувача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Представник боржника ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність боржника.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, за змістом ст. 271 ЦПК України роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.
Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 20.03.2025 року, заяву про відстрочення виконання рішення суду - задоволено частково, відстрочено виконання рішення Кілійського районного суду Одеської області від 25.10.2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, строком на 6 (шість) місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ухвала суду від 20.03.2025 року, не містить зазначення перебігу строку відліку відстрочки рішення Кілійського районного суду Одеської області, заява представника боржника підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 271, 435 ЦПК України суд,
Заяву - задовольнити.
Роз'яснити, що початок відстрочки рішення Кілійського районного суду Одеської області від 25.10.2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, строком на 6 (шість) місяців рахувати з дня набрання ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 20.03.2025 року законної сили.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан