Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/149/25Головуючий у суді І-ї інстанції Адаменко І. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кабанова В. В.
18.04.2025 року.Суддя Кропивницького апеляційного суду Кабанова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому Кіровоградської області, адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2025 року.
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 10 грудня 2024 року о 21 год. 40 хв. у м. Бобринець Кіровоградської області по вул. Соборна, 66, керував автомобілем Opel Vectra, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мова).
Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2024 року.
Скасувати постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області, від 14 січня 2024 року, закрити ровадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обгрунтовує свої доводи тим, що суд першої інстанції не вжив заходів щодо належного повідомлення про місце, дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
03.02.2025 він перебуваючи у відділені Укрпошти у м. Бобринець випадково дізнався про лист Бобринецького районного суду, який отримав у той день та зі змісту якого дізнався про наявність постанови суду першої інстанції від 14.01.2025.
Вважає, що було порушено його право на захист, оскільки він був позбавлений права скористатися своїми процесуальними правами, а саме, надавати пояснення, заперечення, докази в справі.
Висновок суду першої інстанції про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є помилковим, оскільки у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, враховуючи, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, вважаю необхідним поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, шляхом надсилання sms-повідомлення про дату та час розгляду апеляційної скарги в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав. Однак неявка не перешкоджає судовому розгляду, тому апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду адміністративної справи за відсутності апелянта, що не суперечить вимогам ст. 294 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши апеляційні доводи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за таких обставин.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що у відповідності до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи і, врахувавши досліджені по справі докази, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідженими у судовому засіданні доказами доведено, що ОСОБА_1 10 грудня 2024 року о 21 год. 40 хв. у м. Бобринець Кіровоградської області по вул. Соборна, 66, керував автомобілем Opel Vectra, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мова).
Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Викладений у постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від 10.12.2024 року серії ЕПР1 № 193574;
направленням на огляд водія від 10.12.2024;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.12.2024;
технічними засобами відеозапису до протоколу від 10.12.2024.
Вказані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність, відсутні.
Будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені докази, або вказували про порушення вимог ст. 266 КУпАП під час їх отримання у матеріалах справи відсутні та не вказані в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не заслуговують на увагу, метою яких є уникнення відповідальності за вчинення адмінітративного правопорушення, оскільки не підтвердженні належними доказами та спростовуються матерілами справи.
Твердження апелянта про те, що порушено його право на захист, оскільки він був позбавлений права скористатися своїми процесуальними правами, а саме, надавати пояснення, заперечення, докази в справі, є безпідставними, оскільки на адресу зазначену у протоколі про адмінітративне правопорушення, було направлено поштове повідомлення про вручення поштового направлення, проте поштове повідомлення не було вручено, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.
Водночас, відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Будь-яких інших доводів, які б безумовно спростовували висновки суду викладені в постанові і були підставами для її зміни чи скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
При накладені адміністративного стягнення, судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об'єктивно з'ясував всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: ( підпис )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.В. Кабанова