Справа № 761/9424/25
Провадження № 1-кп/761/3000/2025
16 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, підготовчий розгляд у кримінальному провадженні № 12025100100000745 від 22 лютого 2025 року щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва з Шевченківської окружної прокуратури м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні з відповідними додатками за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100100000745 від 22 лютого 2025 року.
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, зазначивши, що він відповідає вимогам КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 не заперечували щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_6 не заперечував проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.
Заслухавши сторін кримінального провадження, суд приходить до переконання про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, виходячи з наступного.
Перешкод для призначення судового розгляду судом не встановлено, підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, відсутні.
Так, вказане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Шевченківським районним судом міста Києва.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, порушень вимог процесуального закону, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.
Перешкод щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта судом не встановлено.
Крім того, у судовому засіданні прокурор звернулася до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, в обґрунтування якого зазначив, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та зважаючи на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, які на теперішній час не зникли та не зменшилися, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в зв'язку з чим, зміна або скасування обвинуваченому запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього. На підставі викладеного, прокурор просить продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 24 години до 06 години наступного дня, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту не заперечували.
Потерпілий ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні також не заперечував проти продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, а також потерпілого, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першоюцієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості обвинуваченого ОСОБА_3 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На даний час, на переконання суду, прокурором доведено наявність ризику можливого переховування обвинуваченого від суду, який ґрунтується на тяжкості покарання за інкримінований ОСОБА_3 в провину злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, суд вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості обвинуваченим вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки з урахуванням інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 умисного кримінального правопорушення, враховуючи суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, що в сукупності може спонукати його до чи вчинення іншого кримінального правопорушення та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки обвинуваченого та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
На підставі викладеного, враховуючи, що підстави, за яких було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, а також обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 24 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, строком на 60 днів, з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність яких була доведена прокурором в судовому засіданні, та які будуть пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, та забезпечить виконання обвинуваченим, покладених процесуальних обов'язків, визначених частиною 5 ст.194 КПК України та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 52, 176, 177, 181, 194, 291, 314-316, 615 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100100000745 від 22 лютого 2025 року, який відбудеться у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А, зал судових засідань № 12, о 08 годині 30 хвилин 25 квітня 2025 року.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Викликати в судове засідання сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді домашнього арешту, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 червня 2025 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 24 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби;
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не відлучатись з міста Києва без дозволу прокурора чи суду;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 червня 2025 року включно.
Виконання ухвали про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_3 покласти на співробітників Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора ОСОБА_4 .
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення обвинуваченим місця свого перебування у встановлений судом час не є порушенням запобіжного заходу у виді домашнього арешту у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
У період введення воєнного стану на території України дозволити обвинуваченому ОСОБА_3 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця перебування з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 18 квітня 2025 року о 08 годині 30 хвилин.
Суддя ОСОБА_1