Справа № 161/78/25
Провадження № 3/761/2272/2025
07 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин Василь Олександрович, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 126 КУпАП,-
У січні 2025р. до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №200799 від 20 грудня 2024р., з якого вбачається, що того ж дня, о 10 год. 02 хв. у селі Дерно, на автошляху Н22 сполученням Устилуг - Луцьк - Рівне 118 км., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Тойота Кемрі» д.н.з. НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами постановою державного виконавця від 11 серпня 2021р. у виконавчому провадженні НОМЕР_2, чим порушив вимоги п. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2025р. було постановлено передати матеріали вказаної справи про адміністративне правопорушення за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (за місцем проживання особи, відносно якої складено протокол).
07 лютого 2025р. на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшли зазначені матеріали, які, на підставі резолюції керівника апарату суду від 24 лютого 2025р. було передано до канцелярії для проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2025р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.
26 лютого 2025р. зазначені матеріали було фактично передано судді Волошину В.О. для розгляду.
07 березня 2025р. на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Горлова Є.С., у якому останній зазначив, що ОСОБА_1 не був обізнаний про вжите державним виконавцем обмеження у праві керування транспортними засобами та взагалі має намір оспорювати заборгованість по аліментам, щодо якої вжито відповідне обмеження, оскільки син проживає разом ОСОБА_1 з 2019р. Крім того, адвокат клопотав перед судом про відкладення судового засідання, для надання останньому часу для підготовки та надання відповідних доказів.
11 березня 2025р. на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Горлова Є.С. у якому останній клопотав перед судом про проведення розгляду вказаної справи у режимі відеокнференції.
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2025р. вищезгадане клопотання було задоволено, однак, 02 квітня 2025р. на адресу суду надійшло клопотання захисника про здійснення розгляду справи у відсутності сторони захисту. Крім того, захисник просив суд врахувати, що вину ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення не визнає, а тримісячний строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності сплив, що є правовою підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Диспозиція ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №200799 від 20 грудня 2025р., копію постанови головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є. від 11 серпня 2021р. в межах виконавчого провадження НОМЕР_2, про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, оскільки, після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_1 утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої, станом на дату винесення відповідної постанови перевищував суму платежів за шість місяців; пояснення ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що рухався транспортним засобом вимушено, оскільки військові чекали засоби РЕБ.
Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
При цьому, суд відхиляє доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 не був обізнаний про вжите державним виконавцем обмеження у праві керування транспортними засобами, оскільки, вказане спростовуються доданими до протоколу поясненнями ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що рухався вимушено, тобто, фактично визнаючи, що він був обізнаний, що відносно нього встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, однак, попри таке обмеження, за вищезгаданих обставин, останньому все таки довелось керувати автомобілем.
Належних та допустимих доказів того, що особа керувала транспортним засобом у стані крайньої необхідності суду не надано, як і не надано доказів того, що відповідну постанову виконавця було скасовано в установленому законом порядку чи було погашено заборгованість по аліментах.
Таким чином, за наведених обставин, суддя вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме: керував транспортним засобом, будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Разом із тим, відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення в справах підвідомчих суду може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 20 грудня 2024р.
Справа на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва надійшла у лютому 2025р. (фактично передано судді Волошину В.О. 26 лютого 2025р.), однак, станом на час розгляду вказаної справи (07 квітня 2025р.), закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи, що на момент розгляду даної справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП - закрити.
Керуючись ст.ст. 38, ч. 1 ст. 126, 247, 251, 252, 283-285, 287 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: