Справа № 761/34653/24
Провадження №1-кп/761/2493/2025
17 квітня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) судовий розгляд у кримінальному провадженні № 22024011000000207 від 27.08.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровськ Луганської області, громадянина України, колишнього заступник начальника слідчого управління УМВС України в місті Севастополі, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , останні відомі місця проживання за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , раніше не судимого, документованого паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданого Шишацьким РВ УМВС в Полтавській області, паспортом громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2 , виданого 04.03.2008, орган видачі 8511,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -
Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що діяв з прямим умислом та усвідомлював протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі та їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
Усвідомлюючи описану мету діяльності громадянин України ОСОБА_5 вчинив наступну протиправну діяльність - будучи громадянином України та працівником УМВС України в місті Севастополі на посаді заступника начальника слідчого управління УМВС України в місті Севастополі з підпорядкуванням Міністру внутрішніх справ України, достовірно знаючи про тимчасову окупацію Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя внаслідок збройної агресії Російської Федерації продовжив свою трудову діяльність у складі незаконно створеного так званого «Управління Міністерства внутрішніх справ Росії у м. Севастополі», яке увійшло до складу Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, без підпорядкування Міністерству внутрішніх справ України на посаді так званого (мовою оригіналу - «заместителя начальника Управления Министерства внутренних дел россии по городу Севастополю - начальника следственного управления») та сприяв представникам російської федерації у проведенні підривної діяльності на території України.
В подальшому, у 2015 році (встановити більш точну дату в ході досудового розслідування не представилось можливим) ОСОБА_5 було призначено на посаду т.зв. (мовою оригіналу - «начальника отдела (по раскрытию преступлений против собственности) управления уголовного розыска УМВД россии по г. Севастополю»). Після чого, у 2016 році (встановити більш точну дату в ході досудового розслідування не представилось можливим) ОСОБА_5 , діючи добровільно та умисно в інтересах російської федерації на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, перебуваючи в місті Севастополі, погодився на незаконну пропозицію обійняти посаду т.зв. (мовою оригіналу - «начальника отдела МВД россии по Балаклавскому району»).
Продовжуючи свої дії, направлені на проведення підривної діяльності проти України ОСОБА_5 , діючи добровільно та умисно в інтересах російської федерації на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, перебуваючи в місті Севастополі, 26.04.2019 обійняв посаду т.зв. (мовою оригіналу - «начальника отдела МВД россии по Ленинскому району»), який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 8, на якій останній продовжував свою протиправну діяльність до моменту складання обвинувального акту та скерування акту до суду (16.09.2024).
Обвинувачений ОСОБА_5 належним чином повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час та місце розгляду даного кримінального провадження відносно нього, проте в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.12.2024 кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, визначено здійснювати шляхом спеціального судового провадження, відповідно до ст.323 КПК України, у відсутність обвинуваченого (in absentia).
Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з рішенням якого від 24 травня 2007 року у справі «Да Лус Домингеш Ферейра проти Бельгії» судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст. 6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.
ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про розгляд кримінального провадження відповідно до вимог ст. 323 КПК України, шляхом опублікування повістки про виклик на офіційному сайті Шевченківського районного суду м. Києва і в газеті «Урядовий кур'єр», у судові засідання не з'являвся, що не перешкоджає розгляду кримінального провадження при здійсненні спеціального судового провадження.
Кримінальне провадження здійснювалось з обов'язковою участю захисника.
Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_5 про розпочате кримінальне провадження.
Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд розцінює як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, в результаті судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Суд, провівши розгляд в межах висунутого обвинувачення у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, дослідивши докази сторони обвинувачення, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, за встановлених судом обставин, яка підтверджується сукупністю зібраних доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні, а саме:
- витягом з архівного документа - наказу т.в.о. Міністра внутрішніх справ України від 29.12.2009 № 3296 о/с, згідно якого майора міліції ОСОБА_5 (М-084516) призначено заступником начальника слідчого управління - начальником відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров'я, статевої свободи та статевої недоторканості особи, Управління МВС України в місті Севастополі;
- витягом з архівного документа - наказу т.в.о. Міністра внутрішніх справ України від 15.08.2011 № 957 о/с, згідно якого майора міліції ОСОБА_5 (М-084516) звільнено з посади заступника начальника слідчого управління - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров'я, статевої свободи та статевої недоторканості особи, Управління МВС України в місті Севастополі;
- актом огляду від 01.01.2024, згідно якого здійснено огляд сторінок інтернету стосовно ОСОБА_5 , у пошуковій системі «Google» введено « ОСОБА_5 » та здійснено перехід на сторінку сайту «Миротворець», в якому наявна інформація, прізвище, ім'я, по батькові, фото ОСОБА_5 та короткі відомості щодо зради українській присязі та переходу на бік ворогу у період збройного конфлікту, де на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України продовжує надавати іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, обіймаючи посаді заступника начальника управління - начальника слідчого управління МВС росії у м. Севастополі. Крім цього, у пошуковій системі введено «Управление МВД России по городу Севастополь», після переходу за посиланням отримано інформацію щодо керівництва, так званого, «МВД Росси по городу Севастополю», на якій зазначено, що ОСОБА_5 обіймає посаду начальника Ленінського районного відділу МВС російської федерації у м. Севастополь;
- наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_6 від 19.05.2014 № 430, згідно якого за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і молодшого начальницького складу, порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ України, у частині відданості народові України, недотримання Конституції України та законодавства, сприяння в поваленні конституційного ладу та територіального устрою в Автономній Республіці Крим та спіробіництво з окупаційною владою, підполковника міліції ОСОБА_5 , заступника начальника слідчого управління УМВС України в м. Севастополі, звільнено з органів внутрішніх справ за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, з 31.03.2014;
- висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими керівниками ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та УМВС України в м. Севастополі від 19.05.2024, згідно якого встановлено, що 31.03.2014 наказом МВС російської федерації № 380 о/с всупереч законодавству України було призначено заступником начальника Управління - начальником слідчого управління УМВС росії по м. Севастополю підполковника юстиції ОСОБА_5 , який до того часу проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника слідчого управління УМВС України в м. Севастополі, в званні підполковника міліції, приймав Присягу органів внутрішніх справ України на вірність служінню народові України;
- витягом з наказу Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_6 від 29.05.2014 № 959 о/с, згідно якого підполковника міліції ОСОБА_5 (М-084516), заступника начальника слідчого управління УМВС України в м. Севастополі, за п. 66 (за дискредитацію), звільнено у запас (із постановленням на військовий облік);
- списком керівного складу Управління МВС України в м. Севастополі до анексії півострову Крим російської федерації, в якому, зокрема, вказаний ОСОБА_5 - заступник начальника слідчого управління, підполковник міліції;
- доповідною запискою начальника Управління кримінального аналізу Національною поліції України від 29.03.2018, згідно якої встановлено ряд осіб, з числа колишніх співробітників УМВС України в АР Крим, які перейшли на бік окупаційної влади та займають посади у новостворених підрозділах так званого «Министерства внутрених дел росии по РК», зокрема, ОСОБА_7 - начальник відділу по Балаклавському району, колишній співробітник УМВС України в АРК;
- протоколом огляду від 09.08.2024, згідно якого проведено огляд відкритих інтернет-ресурсів та встановлені відомості, зокрема, з офіційної сторінки сайту так званого «Управления МВД россии по городу Севастополю», де міститься інформація про так званого «начальника отдела МВД россии по Ленинскому району» полковника полиции ОСОБА_5 , 24.11.1978 года рождения», з фотознімком;
- протоколом огляду від 12.08.2024, згідно якого проведено огляд відкритих інтернет-ресурсів та встановлені відомості, зокрема, з офіційної сторінки сайту так званого «Внутригородского муниципального образования города Севастополя Ленинського муниципального округу», де міститься інформація про так званого «начальника ОМВД россии по Ленинскому району» полковника полиции ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », з фотознімком;
- листом заступника Керівника Офісу Президента України ОСОБА_8 від 24.07.2024 № 48-01/1140, згідно якого повідомлено, що матеріали стосовно припинення громадянства України ОСОБА_5 згідно із поданою ним заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановленому порядку не надходили;
- листом в.о. начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16.07.2024 № 19-48770/18/24-Вих, згідно якого повідомлено, що відомостей про перетинання державного кордону України громадянином України ОСОБА_5 в період з 01.01.2019 по 16.07.2024 в Базі даних не виявлено.
Крім того, судом досліджені матеріали справи, які підтверджують заходи, які були вжиті щодо повідомлення обвинуваченого про вчинення стосовно нього процесуальних дій та забезпечення останнього правами на захист, а саме:
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду від 09.09.2024 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України;
- дані щодо публікації повісток про виклик підозрюваного ОСОБА_5 до слідчого СБ України у газеті «Урядовий кур'єр» 08.08.2024, 09.08.2024, 13.08, 14.08.2024, 15.08.2024, а також на сайті Офісу генерального прокурора, а також до суду на визначені дати судових засідань у газеті «Урядовий кур'єр», сайтах Шевченківського районного суду м. Києва та Офісу Генерального прокурора.
Прокурором також долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Усі перераховані джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв'язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 111 КК України, тобто якумисне діяння, вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, та їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вважаючи достатньо забезпеченими у ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції від 08.04.2014 № 1183-VІІ), за обставин, встановлених судом.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд призначає покарання в межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції від 08.04.2014 № 1183-VІІ), яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, у виді позбавлення волі. Крім того, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_5 спеціального звання - підполковника міліції.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою та необхідною для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376, 395 КПК, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, призначити йому покарання у вигляді 14 (чотринадцяти) років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання підполковника міліції та з конфіскацією всього належного йому майна.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 обчислювати з дати його затримання.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 у порядку ч.6 ст. 193 КПК України, у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На даний вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Суддя ОСОБА_1