Справа № 761/14724/25
Провадження № 1-кс/761/10362/2025
15 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
За участю прокурора ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 , про продовження строку тримання під вартою:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Біляївка, Первомайського району, Харківської області, громадянин України, українець, з середньо-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання в м. Києві та Київській області, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025100100000244 від 17.01.2025
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування № 12025100100000244 від 17.01.2025, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
17.01.2025 ОСОБА_3 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
18.01.2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вина ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколом огляду місця події від 17.01.2025, за адресою: АДРЕСА_2 , яким зафіксовано місце вчинення злочину, а також виявлено та вилучено речові докази;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_3, після спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , пішов до своєї кімнати відпочивати та приблизно через 30-40 хв. до нього прийшов ОСОБА_3 , який повідомив про те, що вбив свого товариша. Зайшовши до кімнати № 1, ОСОБА_7 виявив труп ОСОБА_8 з намотаним на шиї потерпілого простирадлом, після чого викликав поліцію. ОСОБА_3 до прибуття поліції перебував поряд із ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розповів про обставини події та свою вину визнав;
- лікарським свідоцтво про смерть № 010-256 від 18.01.2025, відповідно до якого смерть ОСОБА_8 настала у зв'язку з механічною асфіксією;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий зазначає, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи викладене слідчий просить задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив, вказував на недоведеність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши доводи учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий судя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до пунктів, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) Виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою;
2) Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984 року, DR 37, не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Так, на переконання слідчого судді, на день розгляду клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_3 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного слідчий суддя вважає, що відносно останнього необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
-ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_3 у випадку доведеності його вини у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Також, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного;
-ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого, свідків, обґрунтовується тим, що з метою зміни останніми своїх показань ОСОБА_3 , шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб.
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи конкретні обставини справи, що вказують на наявність достатніх підстав вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому за його скоєння, вік та стан його здоров'я, соціальні зв'язки, репутацію підозрюваного та його майновий стан, та враховуючи що заявлені ризики які враховувалися при застосуванні міри запобіжного заходу не зникли, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення.
У свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та, визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Разом з тим, ч. 4 ст. 183 КПК України закріплює, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, що призвів до смерті людини.
Також суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходу, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, високий ступінь ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею.
Крім того слідчому судді не було надано доказів того, що ОСОБА_3 за станом здоров'я не може утримуватись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193, 194, 199 КПК України,-
Клопотання слідчого ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, тобто до 13.06.2025 року, включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1