ун. № 759/19293/24
пр. № 2-а/759/23/25
16 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Кириченко Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
І. Позиція сторін у справі
у вересні 2024 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №1231 за справою про адміністративне правопорушення від 13.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн 00 коп., а провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.10.2023 позивач отримав повідомлення у додаток «Дія» про накладення арешту на його рахунки, на підставі постанови №1231 від 13.06.2024 виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з боржника штрафу, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1КУпАП, оскільки позивач не з'явився за викликом до ТЦК та СП, чим порушив обов'язок громадян встановлений ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», проте позивач із вказаною постановою не погоджується, вважає її незаконною та такою, що в підлягає скасуванню, з підстав того, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення проігнорував лист роботодавця ТОВ «Інтеркабель Київ» від 30.05.2024 та копію електронного листка непрацездатності №2467170-2023309874-1, якими повідомлялась та підтверджувалась поважна причина позивача неявки за повісткою через хворобу. Зі змісту Постанови також вбачається, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення не були досліджені пояснення, викладені у Протоколі про адміністративне правопорушення №1492 від 05.06.2024 та документи на їх підтвердження, оцінку зазначеним документам у постанові не надано. Також, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення мною адміністративного правопорушення. Крім того, після винесення оскаржуваної постанови №1231 від 13.06.2024, ОСОБА_1 з?являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 19 квітня 2024 року о 9:00 по повістці, проте посадові особи не повідомили його про винесення оскаржуваної постанови, чим позбавили можливості її оскарження протягом строку, встановленого законодавством. Також, позивач неодноразово відвідував ІНФОРМАЦІЯ_4 у липні 2024 року, однак з оскаржуваною постановою його не ознайомили.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024 визначено головуючого - суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 36-37).
Ухвалою судді від 23.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 40-41).
Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1 -5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено, що постановою №1231 за справою про адміністративне правопорушення від 13.06.2024 тимчасово виконуючого обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 , не з?явився у зазначений термін по повістці на 30.05.2024. Військовозобов?язаний оповіщений 23.05.2024 належним чином під його особистий підпис. Про причини своєї неявки не повідомив, чим порушив обов'язок громадян встановлений ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - з'являтись до військових частин або на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях, на підставі чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25500 грн 00 коп. (а.с. 9-10).
05.06.2024 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП молодшим офіцером адміністративного відділення ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_1 , який находиться у розшуку за те, що не з?явився у зазначений термін по повістці на 30.05.2024. Військовозобов?язаний оповіщений 23.05.2024 належним чином під його особистий підпис. Про причини своєї неявки не повідомив. Своїми діями порушив обов?язок громадян - з?являтися за викликом до ТЦК та СП встановлений частиною 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Встановлено, що військовозобов?язаний ОСОБА_1 порушив законодавство про мобілізацію під час дії правового режиму особливого періоду (а.с. 11-12).
Як вбачається із листа від 30.05.2024 ТОВ «Інтеркабель Київ» та листка непрацездатності №12467170-2023309874-1, ОСОБА_1 , 1978 року народження, не може прибути 30.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно повістки №205, так як знаходиться на лікарняному з 28.05.2024 по 03.06.2024 включно (а.с. 13, 14).
Святошинським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 від 10.09.2024 з примусового виконання постанови №1231 від 13.06.2024 виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення штрафу у розмірі 51000 грн 00 коп. (а.с. 28).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, що міститься у ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 2101 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненого в особливий період.
На виконання ст. 235 КпАП України Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів
Частиною 3 ст. 22 Закон № 3543-XII передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Як було встановлено судом, позивач був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 2101 КУпАП, про що свідчить його підпис в протоколі №1492 від 05.06.2024 та пояснення, де йому повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, призначене на 13.06.2024 о 09 год. 30 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із частин 1 та 2 ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Стаття 280 КпАП України встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2798 цього Кодексу.
На виконання ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Докази, надані сторонами по справі, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Дослідивши протокол від 01.09.2022 приходить до висновку, що такий повністю відповідає приписам ст. 256 КпАП України.
Керуючись ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Дослідивши оскаржувану постанову, встановлено що вона відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КпАП України.
Так, з досліджених доказів суд дійшов висновку, що тимчасово виконуючий обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяв правомірно, врахувавши всі обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що останній не з?явився у зазначений термін по повістці на 30.05.2024, чим порушив обов'язок громадян встановлений ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2101 КУпАП, за наслідками чого виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у відповідності до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
у відповідності до положень ст. 139 КАС України суд відносить судові витрати за рахунок позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 9, 2101, 235, 245, 521, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72, 76-79, 90, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», -
у задоволенні позовних вимогах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.В. Ул'яновська