Справа № 758/2013/25
14 квітня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва в складі судді Блащука А.М., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із відповідним адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України
(далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 КАС України).
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, вважаю, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), стаття 5 якого встановлює пільги щодо сплати судового збору.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові розглядалося питання сплати судового збору у випадку оскарження постанови районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 зазначено «відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19 вересня 2013 року № 590-VII внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI).
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить».
У справі, що розглядається, адміністративне стягнення стосовно позивача було накладено на підставі постанови, винесеної суб'єктом владних повноважень - Департаментом патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Житомирській області, а не судом (суддею).
Позивачем у позові також вказано, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI.
Щодо твердження позивача, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень
ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року зроблено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв'язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв'язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, у зв'язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так і касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій беззаперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.
Отже, позивач наділений статусом ветерана війни - учасника бойових дій, який звернувся до суду із позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а не за захистом своїх порушених прав як учасника бойових дій, а тому він не звільняється від сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви.
Визначаючи суму судового збору, яку позивачу необхідно сплатити за звернення з цим позовом, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору у разі подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»
№ 3460-IX від 9 листопада 2023 року з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн 00 коп.
Беручи до уваги наведене, ставка судового збору за звернення з цим позовом складає
3 028*0,4 = 1211 грн 20 коп.
З реквізитами для сплати судового збору можна ознайомитись за посиланням: https://pd.ki.court.gov.ua/sud2607/gromadyanam/rs/.
Окрім цього, позивач зазначає відповідачем Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Житомирській області.
Разом з тим, положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок на органи Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі статтею 122.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно до п. 3 розд. І, п. 9 розд. V «Положення про Департамент патрульної поліції», затвердженого Наказом НП України № 73 від 06.11.2015 року (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції. Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки…, печатку…
Відповідно до структури Департаменту патрульної поліції (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) до структури входить територіальний підрозділ Управління патрульної поліції у Житомирській області.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції, тобто суб'єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки Управління патрульної поліції у Житомирській області є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції.
Слід звернути увагу, що визначення відповідача, предмета і підстав спору є правом позивача.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, а саме, визначити коло учасників справи відповідно до вимог чинного законодавства.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду квитанції про сплату судового збору та визначенням кола учасників справи відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає її вимоги, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Блащук