печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2723/25-ц
пр. № 2-247/25
"03" березня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Новака Р.В.,
при секретарі судових засідань Бурячок А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа: Головний сервісний центр МВС України про зняття арешту з рухомого майна, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом в якому просив зняти арешт (заборону на відчуження), що був накладений слідчим Печерського РУГУ МВС України у м. Києві Кульбакою О.В. 09.01.2008 згідно постанови без номера від 09.01.2008 в ході досудового розслідування кримінальної справи № 55-2268 від 22.06.2007, з автомобіля марки TOYOTA CAMRY, легковий седан, номер рами НОМЕР_1 , рік випуску - 2006, державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві власності.
05.02.2025 представник третьої особи Головний сервісний центр МВС України - Ємельянова І.О. подала до суду письмові пояснення по справі.
25.02.2025 представник Головного управління Національної поліції у м. Києві - Глущенко О.М. подала до суду заяву про закриття провадження, оскільки, Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві не є юридичною особою, а входить до структури ГУНП у м. Києві та не може бути відповідачем у справі, у зв'язку з чим, на підставі п. 1 ст. 1 ст. 255 ЦПК України, просила закрити провадження в справі
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. За таких обставин суд визнав можливим проводити розгляд справи без участі сторін, за наявними матеріалами справи.
Як визначено ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із аналізу наведених норм матеріального та процесуального права можна дійти висновку, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Статтею 48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст.80 ЦК України).
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 89 ЦК України).
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. ч.1, 3 ст. 95 ЦК України).
Філії та представництва, а також відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, у яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2021 у справі № 760/32455/19.
Звертаючись до суду з позовом, позивач визначив відповідачем Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Згідно з ч. 1ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції, 2) територіальні органи поліції.
Частинами 1, 2, 3статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання. Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції. Структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідації територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління Національної поліції в м. Києві.
В даній цивільній справі Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві входить до структури Головного управління Національної поліції у м. Києві, не є юридичною особою, не наділене цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв'язку з чим, не може виступати стороною в цивільному процесі, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, є підставою для закриття провадження в справі.
Подібний висновок щодо застосування норм права наведено в постановах Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 331/4883/20 (провадження № 61-9366св22) та від 14.06.2021 у справі № 760/32455/19 (провадження № 61-16459сво20).
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Так, ухвалою суду від 24.01.2025 справу призначено до розгляду за правилами позовного (спрощеного) провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам запропоновано реалізувати своє право на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
Представник Головного управління Національної поліції у м. Києві, подавши заяву про закриття, зазначив, що позовні вимоги пред'явлено до неналежного відповідача.
Водночас, позивач/ представник позивача, не реалізував своє право на подання заперечень на заяву, не залучив до участі в справі належного відповідача Головного управління Національної поліції у м. Києві, яке у розумінні ст. 48 ЦПК України, може бути стороною в цій страві.
Отже, позивач звернувся з вимогами про зняття арешту з рухомого майна, зазначивши відповідачем Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яке є входить до структури Головного управління Національної поліції у м. Києві, та не є юридичною особою, а отже не наділене цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв'язку з чим, не може виступати стороною у цивільному процесі, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-13, 15, 255, 259-260 ЦПК України, суд,
Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа: Головний сервісний центр МВС України про зняття арешту з рухомого майна, - закрити.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Новак