Справа № 752/22863/24
Провадження № 2/752/3114/25
19.02.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Пастух З.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника відповідачів, адвоката Балаєвої Лесі Анатоліївни про призначення судової експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків,
в провадженні Голосіївського районного суду м.Київ знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків завданих залиттям квартири.
В судовому засіданні 19.02.2025 представник відповідачів, адвокат Балаєва Леся Анатоліївна заявила клопотання про призначення комплексної судової експертизи.
В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідачів вказує на невідповідність наданого позивачем висновку експерта обставинам справи, зокрема, зазначає, що висновок експерта від 16.09.2024: містить завищені та необґрунтовані розміри сум відшкодування завданої шкоди; не містить висновку щодо технічних причин залиття квартири позивача; зроблений на підставі актів про залиття, що не відповідають вимогам до таких актів.
Позивач та її представник, адвокат Богомаз Андрій Павлович в судовому засіданні проти задоволення заявленого клопотання заперечували.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про призначення експертизи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, в межах розгляду заявленого клопотання, приходить до висновку про необхідність призначення у справі комплексної судової будівельно-технічної експертизи виходячи з наступного.
За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як вбачається із змісту статті 76 ЦПК України висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до положень статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Згідно з частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що суд має право для з'ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки чи ремесла, призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Судові процедури повинні бути справедливими, особа безпідставно не може бути позбавлена права на забезпечення судом доказів, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одними з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи.
В матеріалах справи міститься доданий позивачем Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16.09.2024 № 102 в межах якої експерту ставилося лише одне запитання, а саме: який загальний розмір завданої майнової шкоди (з урахування ремонтно-будівельних робіт) завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , що виникли: 12.06.2024 (двічі за добу), 01.07.2024, 15.07.2024 та 31.07.2024.
Згідно вказаного Висновку експерта загальний розмір завданої позивачу матеріальної шкоди становить 87 279,60 гривень.
Водночас суд звертає увагу, що у Висновку експерта від 16.09.2024 відсутні будь-які твердження, щодо технічних причин залиття квартири.
Також суд бере до уваги, що відповідачі не погоджуються із розміром завданої позивачу шкоди, який визначений у Висновку експерта від 16.09.2024 та вважають його завищеним.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначення судової будівельно-технічної експертизи з наступним переліком питання для експертів:
1) Яка технічна причина залиття квартири АДРЕСА_1 , що відбулося 12.06.2024 (акт про залиття від 25.06.2024), 01.07.2024 (акт про залиття від 05.07.2024), 15.07.2024 (акт про залиття 29.07.2024) та 31.07.2024 (акт про залиття 05.08.2024) ?
2)Якщо причиною залиття квартири АДРЕСА_1 є трубопровідна система будинку, вказати де саме знаходиться труба звідки відбувалося протікання та чи відноситься така частина труби до труб загального користування?
3)Які пошкодження квартири АДРЕСА_1 були спричинені внаслідок такого залиття?
Водночас суд відхиляє такі визначені у клопотанні питання експертам, як: «який технічний стан (ступінь фізичного зносу) трубопровідної системи будинку по АДРЕСА_2 на поверхах 7,8 друге парадне», «де знаходиться місце труби, звідки відбулося протікання», «хто повинен ремонтувати частину труби загального призначення», «в чиїй зоні відповідальності знаходиться частина труби з якої відбувається протікання» оскільки відповідь на питання «яка технічна причина залиття квартири» в достатній мірі надасть суду змогу зробити висновок про причини залиття, винних осіб і дослідження стану трубопровідної системи багатоквартирного будинку не є обов'язковим.
Відповідно до частини третьої статті 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Представник відповідачів у клопотанні просить суд доручити проведення зазначеної експертизи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи у вказаній установі.
Згідно пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
З огляду на вищевикладене та у відповідності до статей 252 та 253 ЦПК України, суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження по справі на час проведення експертизи, оскільки до отримання висновку експерта подальший розгляд справи неможливий.
Керуючись статями:103, 104 ЦПК України, суд
клопотання представника відповідачів, адвоката Балаєвої Лесі Анатоліївни про призначення комплексної судової експертизи - задовольнити.
Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків комплексну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, місто Київ, вулиця Сім'ї Бродських, 6).
Перед експертами поставити наступні питання:
1) Яка технічна причина залиття квартири АДРЕСА_1 , що відбулося 12.06.2024 (акт про залиття від 25.06.2024), 01.07.2024 (акт про залиття від 05.07.2024), 15.07.2024 (акт про залиття 29.07.2024) та 31.07.2024 (акт про залиття 05.08.2024) ?;
2)Якщо причиною залиття квартири АДРЕСА_1 є трубопровідна система будинку, вказати де саме знаходиться труба звідки відбувалося протікання та чи відноситься така частина труби до труб загального користування?;
3)Які пошкодження квартири АДРЕСА_1 були спричинені внаслідок такого залиття?
Експертів попередити про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків згідно ст. ст.384, 385 КК України.
Оплату за проведення експертизи покласти на відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В розпорядження експерта направити матеріали цивільної справи.
Роз'яснити сторонам ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
На час проведення експертизи провадження у справі №752/22863/24 зупинити. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Чекулаєв