Справа №452/3774/24
Провадження №3/452/19/2025
16 квітня 2025 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
11 жовтня 2024 року до суду від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Розгляд справи вперше було призначено на 24 жовтня 2024 року о 09 год. 45 хв. та в подальшому декілька раз було відкладено з різних причин, останній раз на 16 квітня 2025 року о 10 год. 15 хв..
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи судом встановлено наступне.
07 жовтня 2024 року о 00 год. 02 хв. ОСОБА_1 біля будинку №23 по вул. Центральна у с. Михайлевичі Самбірського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Hyundai IX35», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу Drager та в медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №144660 зазначено місце проживання особи, що притягується до адміністративної відповідальності,ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 . Відомості про будь-яку іншу адресу місця проживання чи перебування ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
При цьому, судом, в порядку ст.277-2 КУпАП, було вчинено заходи щодо належного повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , про дату, час та місце
розгляду справи, яка призначалася до розгляду, зокрема, на 03 грудня 2024 року о 09 год. 45 хв., на 29 січня 2025 року о 10 год. 00 хв., на 16 квітня 2025 року о 10 год. 15 хв., тощо.
В жодне судове засідання, у тому числі в судове засідання, призначене на 16 квітня 2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, разом з тим, про дату, час та місце розгляду складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, останній був повідомлений належним чином, а саме, шляхом направлення та вручення судової повістки з рекомендованим повідомленням, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України», при цьому судом було застосовано аналогію права, а саме, ч.11 ст.128 ЦПК України, про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань до суду від нього не надійшло.
Слід зазначити, що інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак ОСОБА_1 мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами. До того ж, ОСОБА_1 знав про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, як і про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в Самбірському міськрайонному суді Львівської області.
Крім того, у своєму рішенні у справі «Смірнов проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Також, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
До того ж, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово констатував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в суд не з'явився, тому суд оцінює таку поведінку останнього як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Враховуюче наведене, а також відсутність клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи та ухвалити постанову без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідає положенням статті 268 КУпАП, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП.
За протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами справи ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, проте про наявність будь-яких заперечень щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення як у протоколі про адміністративні правопорушення, так і окремо не зазначив.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №144660 від 07 жовтня 2024 року, зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із порушенням останнім п.2.5 (а) ПДР України. Вказаний протокол складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку та містить певну інформацію відповідно до вимог ст.256 КУпАП.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, наданих у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року (далі - Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, тощо.
При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.9 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі - Інструкція з оформлення матеріалів), вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у абз.3 п.27 Постанови, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами частини другої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що
знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Згіднорапорту посадової особи ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Бережницького Р. встановлено, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, відтак водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місця зупинки транспортного засобу, а після його відмови було запропоновано проїхати до Комунального некомерційного підприємства «Самбірська центральна лікарня» Самбірської міської ради Львівської області для огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд враховує, що рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення (позиція ВС КАС у справі №524/5741/16-а, постанова від 20 травня 2020 року), але разом з тим суд приймає до уваги, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність та обґрунтованість дій поліцейських під час встановлення обставин, які стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.
Крім того, відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.
Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року).
Відтак, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами перевірки, а саме актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, згідно яких ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився,а також відеозаписами, відтвореними в суді під час розгляду справи, на яких зафіксовано як зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , так і його категорична відмова на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.
За таких обставин, враховуючи те, що у ОСОБА_1 було достатньо часу для виявлення реального бажання для проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння або на місці зупинки транспортного засобу, або у відповідному медичному закладі у разі виникнення недовіри до процедури проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу, проте такого бажання
вказаною особою фактично виявлено не було, будь-яких переконливих дій щодо наявності бажання пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 не вчинив, про наявність заперечень письмово не зазначив, суд дійшов висновку про те, що його дії правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , його особу та ступінь вини, сімейний та майновий стан,те що він раніше протягом року не піддавався адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, суд не вбачає.
За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді та розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1,130,283,284 КУпАП, суддя, -
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на користь держави, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шестисот п'яти) гривень 60 (шістдесяти) копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції - Самбірський міськрайонний суд Львівської області.
Суддя: Т.М. Кущ