Справа № 449/276/25
"10" квітня 2025 р. м. Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської області в складі :
головуючого - судді : Гуняк О.Я.,
при секретарі: Тивонюк С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернувся до Перемишлянського районного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить: стягувати з відповідача ОСОБА_3 , аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1598 грн щомісячно, аж до настання її повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для особи відповідного віку щомісячно.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, однак від останнього надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, позов підтримують повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що позов визнає, проти задоволення позовних вимог позивача не заперечує та просить проводити розгляд справи без його участі
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 17.08.2017 р., шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - розірвано.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.01.2014 р., батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року №2037-VІІІ) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Дана норма однаково застосовується до всіх платників аліментів, незалежно від правових підстав їх праці (робота за трудовим договором, відповідно до вимог КЗпП, робота за контрактом за кордоном тощо).
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023, 3460-IX затверджено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Частиною 2 статті 182 СК України передбачає мінімальний розмір аліментів на одну дитину відповідного віку, у той час як максимальний розмір аліментів закон не встановлює. Останній визначається судом у кожному конкретному випадку, враховуючи як потреби самої дитини, так і можливості платника аліментів - матері або батька дитини.
Судом встановлено, що відповідач проживає окремо від позивача і дитини, не надає їй матеріального утримання. Тому, суд вважає, що відповідач неналежним чином виконує обов'язки з утримання дитини.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 165/2839/17 зазначено, що «загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини».
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Отже, оцінивши в сукупності представлені у справі докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними, оскільки дитина проживає разом з позивачем, відповідач не надає їй належного матеріального утримання.
Враховуючи вік дитини та потреби на її утримання у цьому віці, те, що відповідач є здоровою, працездатною особою, те, що відповідачем не спростовано доводи позивача та не надано належних доказів зворотнього, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову про стягнення аліментів.
При визначенні розміру аліментів, суд виходить із засад розумності та справедливості, враховує можливість відповідача надавати належну допомогу, якої буде на думку суду достатньо для забезпечення належного матеріального утримання дитин, її гармонійного розвитку, а також враховуючи, що обов'язок по утриманню дитини у батьків є рівним.
При цьому, суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви про стягнення аліментів у розмірі 1211,20 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 247, 259, 263-265, ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1598 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 24.02.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя О. Я. Гуняк