Рішення від 10.04.2025 по справі 461/8367/24

Справа № 461/8367/24

Провадження № 2/463/782/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Косопуд М.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивачів- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах малолітнього ОСОБА_7 до Львівської міської ради, третя особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання незаконним та скасування наказу та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

позивачі звернулися до суду із позовною заявою, у якій просять визнати незаконним та скасувати наказ юридичного департаменту Львівської міської ради від 04.10.2023 за №266-Ж-Л та анулювати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовують тим, що згідно із наказом Юридичного департаменту Львівської міської ради від 04.10.2023 №266-Ж-Л їм було передано у спільну часткову власність квартиру АДРЕСА_1 та видано свідоцтво про право власності від 04.10.2023 серії НОМЕР_1 , згідно з яким частка кожного з позивачів становила 1/6.

З метою державної реєстрації права власності на вище вказану квартиру, 09.02.2024 позивачі звернулись із відповідною заявою та іншими необхідними документами у ЦНАП м. Львова. Своїм рішенням від 15.02.2024 державний реєстратор відмовила у проведенні реєстраційних дій, оскільки у державному реєстрі речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень відсутня реєстрація права власності квартири за Львівською міською радою.

Після отримання відмови у проведенні державної реєстрації, позивачі неодноразово звертались з усними і письмовими заявами до Львівської міської ради, проте очікуваного результату не отримали. Описані вище обставини зумовили звернення в суд із відповідною позовною заявою з метою реалізації свого права на приватизацію квартири.

Ухвалою судді від 17 грудня 2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10 лютого 2024 року було задоволено клопотання представника позивачів про залучення в якості співвідповідачів Юридичний департамент Львівської міської ради та Комунальну установу «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду».

03 березня 2025 року на адресу суду надійшла заява від Комунальної установи «Львівського міського центру приватизації державного житлового фонду» про розгляд даної справи без їх участі, при цьому вказано про те, що вирішення справи покладають на розсуд суду.

13 березня 2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява від Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки і піклування, в якій представник зазначила про те, що позовні вимоги ОСОБА_8 , заявлені в інтересах малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтримує у повному обсязі, адже це сприятиме забезпеченню якнайкращих інтересів дитини.

11 березня 2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява від Львівської міської ради про розгляд справи за відсутності відповідного органу та 09 квітня 2025 року від Юридичного департаменту Львівської міської ради з аналогічним змістом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила задоволити такі. Від інших позивачів на адресу суду надійшли відповідні заяви про проведення розгляду справи за їх відсутності, при цьому зазначили, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд про задоволення таких.

Представник позивачів Мацієвська А.І. додатково зазначила, що підставність позовних вимог підтверджується документами, долученими в якості додатків до позовної заяви, зокрема, на її адвокатський запит було витребувано всі документи, що стали підставою для передачі у приватну власність квартири за раніше згаданою адресою . Просить суд задоволити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Зокрема, судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про право власності від 04.10.2023, виданим Юридичним департаментом Львівської міської ради, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 68,4 кв.м., належить на праві приватної спільної часткової власності позивачам, зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у розмірі 1/6 відповідно (а.с. 11).

З матеріалів справи також вбачається, що вказане вище свідоцтво видане на підставі наказу Юридичного департаменту Львівської міської ради від 04 жовтня 2023 року №266-Ж-Л.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ст. 345 Цивільного кодексу передбачає, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 .

Згідно з п. 6 раніше згаданого Порядку, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Як вбачається із матеріалів справи, позивачі звернулись із відповідною заявою до державного реєстратора. Однак, у рішенні про відмову у проведенні реєстраційних дій від 15.02.2024, державний реєстратор зазначила, що згідно технічної інвентаризації, рік реконструкції об'єкта нерухомого майна-2011, відтак у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно повинні міститись відомості про власника такого об'єкта нерухомого майна. Незважаючи на це, у реєстрі відсутня реєстрація права власності за Львівською міською радою на квартиру за вище вказаною адресою. Тобто Львівська міська рада не має можливості розпоряджатись зазначеним майном, зокрема і здійснювати перехід права власності на квартиру до позивачів.

Окрім цього, як вбачається із копії відповіді КЕВ м. Львова від 20.08.2024 №2-17698-29, квартири в будинку АДРЕСА_2 квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова у власність територіальної громади м. Львова не передавались (а.с. 16).

Враховуючи наведене вище, суд погоджується із доводами позивачів, що Юридичний департамент Львівської міської ради, не будучи власником об'єкта нерухомості, виніс незаконний наказ від 04.10.2023 року №266-Ж-Л, яким було передано квартиру у власність позивачів, більше того, на цій підставі було видано свідоцтво про право власності від 04.10.2023 серії НОМЕР_1 , згідно з яким, частка кожного з позивачів на квартиру становить 1/6.

Аналізуючи подані до суду докази, як окремо кожен, так і в сукупності і взаємозв'язку між собою, суд дійшов висновку, що позивачами до суду надані належні, допустимі та достатні докази, які в своїй сукупності доводять факти, викладені в позовній заяві.

Відтак суд вважає, що заява є підставною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат. Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказами.

В даному випадку, представником позивачів-адвокатом Мацієвською А.І. в ході судового розгляду було надано акт виконаних робіт (а.с. 107). Зокрема, адвокат зазначає, що загальна вартість наданих нею послуг становить 12 000 (дванадцять тисяч) гривень. З квитанцій, долучених до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 сплатила на користь АО «Громадське професійне об'єднання адвокатів Личаківського району» коштів на загальну суму 12 000(дванадцять тисяч) гривень, при цьому у призначенні платежу вказала : «платіж за надання адвокатських послуг адвокатом Мацієвською А.І.» (а.с. 10, 108-111).

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 зазначив, що склад і розмір витрат на правничу допомогу є предметом доказування у справі. Для підтвердження цих витрат необхідно подати договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі послуг, платіжні документи та розрахунок витрат. Наявність таких доказів є підставою для їх відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Таким чином, Верховний Суд роз'яснив, що перелік доказів витрат на правничу допомогу не є вичерпним, а їх оцінка перебуває у межах дискреції суду. Враховуючи факт наявності у матеріалах справи долучених представником позивачів документів, зокрема договору про надання правової допомоги від 13 грудня 2024 року(а.с. 67), акту виконаних робіт з детальним описом таких та квитанцій, що підтверджують сплату позивачами послуг, суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивачів про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 81, 259, 294, 315, 319 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах малолітнього ОСОБА_7 - задоволити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Юридичного департаменту Львівської міської ради від 04 жовтня 2023 року №266-Ж-Л та анулювати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 04 жовтня 2023 року серії СТЕ №113018.

Стягнути з Юридичного департаменту Львівської міської ради ( ЄРДПОУ 26360701) на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах малолітнього ОСОБА_7 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Дата складання повного рішення суду - 18 квітня 2025 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , НОМЕР_4 .

Позивач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , НОМЕР_5 .

Позивач: ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Юридичний департамент ЛМР, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄРДПОУ 26360701.

Відповідач: Комунальна установа «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду», місцезнаходження: м. Львів, вул. М. Грушевського, 16, ЄРДПОУ 40223032;

Третя особа: Личаківська районна адміністрація як орган опіки і піклування Львівської міської ради, місцезнаходження: м.Львів, вул. К.Левицького, 67, ЄРДПОУ 04056109.

Суддя Г.Б. Жовнір

Попередній документ
126712338
Наступний документ
126712340
Інформація про рішення:
№ рішення: 126712339
№ справи: 461/8367/24
Дата рішення: 10.04.2025
Дата публікації: 21.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (30.05.2025)
Дата надходження: 09.12.2024
Предмет позову: Про визнання незаконним та скасування наказу виданого юридичним департаментом ЛМР
Розклад засідань:
10.02.2025 14:15 Личаківський районний суд м.Львова
13.03.2025 15:00 Личаківський районний суд м.Львова
10.04.2025 15:30 Личаківський районний суд м.Львова