Кіровоградської області
"09" січня 2008 р.
Справа № 18/295
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ТимошевськоїВ.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні 09.01.2008 р. о 14:30 год. матеріали адміністративної справи №18/295
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді, м. Кіровоград
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна кампанія", м.Кіровоград
про стягнення 411 709,30 грн.
Представники сторін:
від позивача - Тімохіна Ю.В., довіреність № 12 від 21.05.07, головний спеціаліст - юрисконсульт;
від відповідача - Сніжко К.А., довіреність № 850 від 26.11.07;
від відповідача - Чернуха А.В., довіреність № 667 від 19.09.07.
Управлінням Пенсійного фонду України в м.Кіровограді подано позовну заяву №07/10/190 від 07.11.2007 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна кампанія" заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 428 492,77 грн. за період з 20.06.2007 р. по 20.11.2007 р.
Заявою від 17.12.2007 р. ( а.с. 21) позивач зменшив суму позовних вимог на 123 703,44 грн. у зв'язку з частковою сплатою суми боргу та просив стягнути 304 789,33 грн.
В судовому засіданні 09.01.2008 року представником позивача подано заяву № 3807/23 від 09.01.2008 р. про збільшення розміру позовних вимог на суму 106 919,97 грн., враховуючи звіт за грудень 2007 р. ( а.с. 41). Просить стягнути з відповідача 411 709,30 грн. заборгованості по страховим внескам.
Відповідно до вимог с. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення підтримав у повному обсязі.
Відповідач позов не заперечив, витребуваних документів до суду не подав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначається Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV (далі по тексту - Закон).
За вимогами частини 3 статті 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України. Платниками страхових внесків згідно зі статтею 14 та 15 Закону є страхувальники-роботодавці, які набувають статусу платників страхових внесків з дня їх взяття на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, є Пенсійний фонд, який, при цьому, є центральним органом виконавчої влади, що слідує з Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. №121, та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р.
Виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція та підвідомчі їй територіальні органи, які уповноважені стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків та застосовувати санкції, передбачені Законом (ст.63, 64 Закону). З урахуванням частини 12 Прикінцевих Положень Закону України №1058-ІV функції виконавчої дирекції та її територіальних органів протягом п'яти років з дня набрання чинності цим Законом виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.
Згідно частини 1 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески для роботодавця нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Обчислюються страхові внески виключно у грошовій формі та мають сплачуватись за відповідний базовий період (календарний місяць) не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду та підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна кампанія" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровограді згідно поданої ним заяви, а тому є платником страхових внесків відповідно до Закону (а.с.67).
Як слідує з розрахунку позивача та розрахунків сум страхових внесків, наданих відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, загальна сума страхових внесків, які підлягали сплаті відповідачем за період з 20.06.2007 р. по 20.12.2007 р., становила 703 167,94 грн. (а.с. 7-12, 43-44).
Вказана сума сплачена не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків у розмірі 411 709,30 грн., що вбачається з даних картки особового рахунку платника ( а.с. 46-66).
Наявність вказаної заборгованості відповідачем не заперечується та підтверджується актом взаємної звірки розрахунків між УПФ України в м.Кіровограді та ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" (а.с.42).
Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого Правлінням ПФУ 19.12.2003 р. №21-1, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати страхових внесків органи Пенсійного фонду надсилають страхувальнику вимогу про сплату боргу (пункт 8.2.). Страхувальник протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми (пункт 8.4.). У разі незгоди з розрахунком суми вимог страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження має право на оскарження в судовому порядку (пункт 8.5.). Якщо страхувальник, який одержав вимогу, не сплатив зазначену у вимозі суму, або не узгодив і не оскаржив вимогу, або узгодив і не сплатив, орган Пенсійного фонду може звернутися до органів державної виконавчої служби для стягнення у встановленому законом порядку (пункт 8.8.). У зазначених випадках орган Пенсійного фонду має право також звернутися до суду з відповідним позовом (частина 3 статті 106 Закону).
З урахуванням викладених вимог, позивачем формувались вимоги: № Ю-393 від 03.05.2007 року на суму 52965,06 грн. (а.с. 26), № Ю-661 від 03.07.2007 року на суму 99695,14 грн. (а.с. 27), № Ю-844-У від 03.09.2007 р. на суму 190511,46 грн. (а.с. 28), які отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 26,27,28 на звороті).
За повідомленням позивача вказані вимоги на виконання до органів ДВС не пред'являлись та відповідачем не оскаржувались (а.с. 25).
Згідно з частинами 2, 3 статті 106 Закону суми страхових внесків, які своєчасно не сплачені страхувальником, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка), з позовом про стягнення яких орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду.
Враховуючи викладене та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем недоїмки в сумі 411 709,30 грн. позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 71, п. 4 ст. 94, ч.ч. 1-3 ст. 160, ч. 1 ст. 162, ст. ст. 163, 186, ч.ч. 1-4 ст. 254, ст. 258, п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна кампанія" (25028, м. Кіровоград, просп. Університетський, 3, р/р 2600066713 в "Райффайзенбанк "Аваль", МФО 323538, ідентифікаційний код 32967628) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді (25001, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 4, р/р 256073011226 в Облуправлінні Ощадбанку, МФО 323475, ідентифікаційний код 20650088) заборгованість із сплати страхових внесків в сумі 411 709 грн. 30 коп.
Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Суддя
В.В.Тимошевська