Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/3283/25
Провадження № 1-кп/644/604/25
18.04.2025
18 квітня 2025 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62025170020001299 від 31.01.2025 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Глеваха, Васильківського району, Київської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, у військовому званні «старший солдат», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України,-
До Орджонікідзевського районного суду м.Харкова надійшов вищезазначений обвинувальнмй акт.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження терміну тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на те, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання ОСОБА_5 на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спобам переховуватися від суду. Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ЗСУ, однак вказані факти недостатньо свідчать про можливість належного виконання процесуальних обов'язків покладених на обвинуваченого, у тому числі щодо забезпечення його явки до суду та правоохоронних органів, оскільки зазначені обставини існували на час вчинення злочинів, які йому інкримінуються, та не стали для нього стримуючим фактором, а тому не можуть бути достатніми для спростування наявності ризику переховування його від правосуддя. А тому, ОСОБА_5 ,усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, здійснювати вплив на свідків, командування військової частини, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що може привести до перешкоджання встановлення істини по справі, а тому наявні ризики для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 . Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого
ОСОБА_5 , у вигляді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, пов'язана з тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину - злочину проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), м'якість застосування якого створить в очах суспільства та інших військовослужбовців уяву безкарність та свавілля. Неможливість застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до сторони обвинувачення та суду не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу. Разом з тим, ОСОБА_5 , являється військовослужбовцем і повинен проходити військову службу за місцем дислокації військової частини, що фактично унеможливить поручителем з числа цивільних осіб забезпечити належне виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України. Водночас, поручителі з числа командування військової частини НОМЕР_1 не зверталися із письмовим зобов'язанням щодо поручительства та виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України. Неможливість застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що органом досудового розслідування встановлено, що обвинувачений, зареєстрований в м. Києві, а тому обрання відносно нього вказаного запобіжного заходу створить передумови вчинення тиску на свідків, понятих експертів у вказаному кримінальному провадженні. Крім цього підстав для застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту, немає, оскільки ОСОБА_5 , незважаючи на наявність у нього постійного місця проживання, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину. Тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , обставини, за яких він був скоєний, вказують на існування цілком реальних ризиків, що застосування до обвинуваченого іншого, окрім як тримання під вартою, запобіжного заходу надасть йому можливість впливати на свідків, експертів.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечував, підтримав думку захисника щодо обрання запобіжного заходу у вигляді арешту.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 просить обрати інший більш мякий запобіжний захід обвинуваченому, а саме нічний домашній арешт, оскільки грошей на сплату застави обвиневачений не має, посилаючись на недоведеність ризиків, на які посилається прокурор та фактично необгрунтованість підозри, так як ОСОБА_5 фізично не міг виконати бойовий наказ командира.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.04.2025 до 13.55 із визначенням суми застави у розмірі 60 560 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Зазначені прокурором ризики були встановлені ухвалою суду та на даний час, суд вважає, не перестали існувати.
Так суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачене призначення покарання у виді позбавлення волі до 10 років, отже усвідомлюючи ризик бути засудженим до тривалого терміну ув'язнення, обвинувачений може переховуватися від суду.
Крім того, суд враховує, що свідки по кримінальному провадженню не допитані, отже обвинувачений може незаконно впливати на вищевказаних осіб з метою зміни їх показань на користь обвинуваченого.
Також суд враховує, що, обвинувачений все ще має статус військовослужбовця, місцезнаходження військової частини в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від суду в інших областях України, в зв'язку з чим зберігаються усі зазначені раніше ризики впливу на учасників кримінального провадження, вчинення інших кримінальних правопорушень тощо.
Зважаючи на введення воєнного стану в України, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе перешкодити обвинуваченому повернутися до протиправної діяльності та вчинити спроби ухилитися від суду.
Вирішуючи питання щодо можливості продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу, суд крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи прокурора про те, що ризики, які мали місце на час обрання запобіжного заходу, продовжують існувати - є обґрунтованими, а тому заявлене прокурором клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також із збереженням можливості внесення раніше визначеної судом застави та покладенням перебачених п.п.1-4ч.5ст.194 КПК України обов'язків.
В підготовчому судовому засіданні при вирішенні питання про можливість призначити справу до судового розгляду було встановлено, що дане кримінальне провадження не підсудне Орджонікідзевському районному суду м.Харкова, оскільки кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, а кримінальне правопорушення згідно обвинувального акту вчинено за адресою: н.п. Шевченкове Перше Вовчанської ТГ Чугуївського району Харківської області, що територіально відноситься до Чугуївського міського суду Харківської області.
Прокурор та інші учасники процесу не заперечували проти направлення справи з поданням до Харківського апеляційного суду щодо направлення даного кримінального провадження до Комінтернівського районного суду м.Харкова
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1 2 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні №62025170020001299 від 31.01.2025 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, кримінальне правопорушення вчинено за адресою: н.п. Шевченкове Перше Вовчанської ТГ Чугуївського району Харківської області, що територіально відноситься до Чугуївського міського суду Харківської області, тобто надійшло до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з порушенням правил підсудності.
Зважаючи на вищевикладене, у відповідності до ст.32 ч.1 КПК України, ст.34 КПК України , суд вважає необхідним направити подання до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження за підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області.
На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 32, 34,177, 178, , 314-317 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Чугуївського відділуХарківськоїспеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України - задовольнити.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України - продовжити до 16 червня 2025 року з можливістю внесення раніше визначеної заставиу сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. та покладених на нього процесуальних обов'язків..
Звернутися до Харківського апеляційного суду з поданням про вирішення питання щодо направлення кримінального провадження за обвинувальним актом, внесеним до ЄРДР №62025170020001299 від 31.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України на розгляд за підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченому які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_1