Суддя Саркісян О. А.
Справа № 644/8943/24
Провадження № 2/644/819/25
15.04.2025
15 квітня 2025 року
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Саркісян О.А.,
за участю секретаря - Мухіна Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №644/8943/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що належить на праві спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на це майно,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що належить на праві спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на це майно, в якому просить суд поділити майно, що було придбане позивачем та відповідачем наступним чином: стягнути з ОСОБА_2 частину грошових активів, які були на банківському рахунку, а саме 44500 грн.
В обгрунтування позову зазначив, що 29.07.2006 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 , який в подальшому розірваний на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.08.2021 року. Від спільного життя мають сина ОСОБА_2 , 2007 р.н., який мешкає разом із ОСОБА_1 , на утримання якого стягуються з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти, на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09.06.2021 року. Під час спільного проживання відповідчка приховувала від позивача рівень своїх заробітків. Так на момент розірвання шлюбу мала грошові активи у банківській установі у розмірі 89 000 грн. Про наявність грошових коштів на банківському рахунку ОСОБА_2 він дізався випадково під час поділу майна, яка розглядалась Орджонікідзевським райсудом м. Харкова. Будь-яких цивільно правових договорів, які б визначали правовий статус майна, набутого під час шлюбу між сторонами не укладалось. Вважає, що спірне майно, що є предметом спору, набуте ними у період перебування у шлюбі в інтересах сім'ї і є спільною сумісною власністю подружжя, тому те, що грошові активи були на рахунку відповідачки не позбавляє його права на частку грошових актів які були на банківському рахунку відповідачки на момент розірвання шшлюбу.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.01.2024 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
13.11.2024, через канцелярію суду, відповідачка надала відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що кошти, які задекларовані у 2020 році у розмірі 89000 грн., є її особистими готівковими коштами, які не перебувають на банківському рахунку. На підтвердження чого надала виписку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по залишкам на рахунку станом на 31.10.2020 року, на факт підтвердження відсутності на відкритому банківському рахунку 89 000 грн. Факти зазначені позивачем на обгрунтування позову є хибними та не підкріплені належними та допустимими доказами.
17.02.2025, через канцелярію суду, позивач надав пояснення по справі, в яких зазначив, що посилання відповідачки, що він нібито вводить суд в оману, що він знав про ті гроші, які знаходились на рахунку відповідачки, не відповідає дійсності, він знав тільки про ті гроші, які знаходились у шухляді, та які вона поцупила, коли вони мешкали разом. у розмірі 2000 доларів США, це довести він не може.
Позивач, в поданій через канцелярію суду заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі, розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач, в поданій через канцелярію суду заяві, просить проводити розгляд справи за її відсутності, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки вимоги, які заявлені до неї стосуються грошових коштів відкритих на банківських рахунках, яких вина не має.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимогами ч.3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 29 липня 2006 року, який розірваний рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2021 року.
З даного рішення випливає, що сторони припинили шлюбно-сімені відносини приблизно за сім місяців до дня звернення позивача у червні 2021 року з позовом до суду.
У відзиві на позов ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів ОСОБА_1 зазначає, що вона пішла з сім'ї до іншого чоловіка за рік до подачі позову про розірвання шлюбу.
Відповідачка заначає, що шлюбно-сімейні відносини були припинені в жовтні 2020 року.
Тобто шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені не пізніше жовтня 2020 року.
З виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК», наданої суду відповідачкою, убачається, що станом на 31.10.2020 року залишок коштів на рахунку ОСОБА_2 становить 10 808. 12 грн.
Тобто на момент припинення шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових активів у розмірі 89 000 грн, які були на банківському рахунку ОСОБА_2 не перебувало.
У свою чергу позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, щодо наявності грошових активів у розмірі 89 000 грн., які перебували на банківському рахунку відповідачки за час перебування у шлюбі та на час припинення шлюбно-сімейних відносин.
Посилання позивача, як на доказ про наявність грошових активі на банківському рахунку ОСОБА_2 на подану нею декларацію за 2020 рік є помилковим.
Як убачається з щорічної декларації за 2020 рік, поданої ОСОБА_2 , як особи на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у розділі 12 «Грошові активи» задекларовано готівкові кошти у розмірі 89 000 грн., які є власністю ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону в декларації зазначаються грошові активи, наявні у суб'єкта декларування або членів його сім'ї станом на останній день звітного періоду.
Під грошовими активами розуміються:
готівкові кошти;
кошти, розміщені на банківських рахунках (незалежно від типу рахунків та дати їх відкриття).
При цьому інформація про такі рахунки зазначається також в іншому розділі форми декларації; готівкові кошти, які зберігаються у банку. Зокрема, інформація про банківську установу, у якій зберігаються такі кошти, зазначається також в іншому розділі форми декларації;
внески до кредитних спілок; внески до інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування (у декларації необхідно зазначити тип такої установи). Відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування» такими інститутами є корпоративні та пайові фонди; кошти, які суб'єкт декларування або члени його сім'ї позичили третім особам (тобто кошти, стосовно яких суб'єкт декларування або член його сім'ї є позикодавцем); активи у дорогоцінних (банківських) металах; інші грошові активи (у декларації необхідно зазначити, які саме активи).
Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Тобто вказаною декларацією підтверджено наявність станом на 31.12.2020 року у ОСОБА_2 готівкових коштів в сумі 89000 грн.
Готівкові кошти у розмірі 89 000 грн., задекларовані ОСОБА_2 у декларації за 2020 рік, не є предметом та підставою даного позоову і тому обгрунтованість позову перевірялася судом лише відповідно до позовних вимог позивача про розподіл грошових коштів, які знаходилися на банківському рахунку відповідачки.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У зв'язку із наведеним, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
На підставі ч.1, 2 п.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 60,61,63,70,71, 355, 369 СК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що належить на праві спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на це майно - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Інформація про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення виготовлений 17 квітня 2025 року.
Суддя: О.А. Саркісян