"18" квітня 2025 р.
Справа № 642/851/25
Провадження № 2/642/681/25
18 квітня 2025 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Вікторова В.В.
за участю секретаря Гриценко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Ярмолович О.Є. звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить розірвати шлюб, укладений між позивачкою та відповідачем, зареєстрований 17 вересня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1338.
В обґрунтування позову зазначено, що 17.09.2010 року позивач та відповідач уклали шлюб. У шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя подружжя не склалося в зв'язку з різними поглядами на сімейне життя, що поступово призвело до шлюбних відносин. Сторони проживають окремо, спільне господарство. Позивач вважає, що збереження шлюбу не можливе, просить шлюб розірвати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
21.02.2025 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 214 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з'явились. Представник позивача - адвокат Ярмолович О.Є. надав заяву, в якій просив розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в тому числі шляхом оголошення на сайті «Судова влада», про причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не надав. Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками направлялися відповідачу засобами поштового зв'язку, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулися на адресу суд з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою".
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18.
Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмових відзивів на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач та його представник не заперечували проти такого порядку вирішення спору.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17 вересня 2010 року уклали шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1338, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.09.2010 року.
У шлюбі у подружжя народився син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_2 від 22.09.2015.
Спірні питання щодо поділу майна між сторонами на даний час відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористалась даним правом та звернулась через свого представника до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім'ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, спір щодо поділу майна відсутній, відтак є усі підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У відповідності до ст. 113 СК України суд залишає прізвище позивача « ОСОБА_4 ».
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Оскільки позивач не просив стягувати судові витрати з відповідача у разі задоволення позову, враховуючи принцип диспозитивності, встановлений статтею 13 ЦПК України, суд не здійснює розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 17 вересня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1338.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивача « ОСОБА_4 ».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Ленінського районного суду м. Харкова протягом 30 днів з дня оголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В. Вікторов