Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/26/2025 Справа № 641/3633/23
16 квітня 2025 року м.Харків
слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12013220540000731 від 05.03.2013, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Комунар, Харківського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,
До суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12013220540000731 від 05.03.2013, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Слідчий послався на те, що 24.06.2004 приблизно о 22 год. 00 хв. на території кар'єру, який розташований за мотелем "Дружба" по проспекту Гагаріна в м. Харкові ОСОБА_5 з застосуванням фізичного насилля, а також погрозою його застосування, вступив з неповнолітньою ОСОБА_7 1990 р.н. у статеві зносини. Так, 24.06.2004 близько о 22:00 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння на території мотелю «Дружба» , який розташований за адресою : м. Харків по проспекту Гагаріна, маючи умисел на зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи про її неповнолітній вік, використовуючи безпорадний стан останньої, а саме стан алкогольного сп'яніння, з застосуванням фізичного насилля і погроз його застосування, завалив ОСОБА_7 на землю, наніс їй декілька ударів в область голови. Після чого зняв з потерпілої нижню білизну, оголив нижню частину свого тіла, продовжив висловлювати в адресу ОСОБА_7 погрози, щодо застосування фізичного насильства, подолавши тим, самим опір потерпілій. В подальшому ОСОБА_5 бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, не зважаючи на благання та вмовляння потерпілої, вступив з нею у статеві зносини природнім шляхом проти її волі.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, тобто статевих зносинах із застосуванням насильства, погрози його застосування, та використанням безпорадного стану неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 .
Крім того, 27.08.2004 року помічник прокурора Комінтернівського району міста Харкова юрист 1-го класу ОСОБА_8 за погодженням прокурора Комінтернівського району міста Харкова радника юстиції ОСОБА_9 , звернулися до Комінтернівського районного суду міста Харкова з метою обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 27.08.2004 року суддею Комінтернівського районного суду міста Харкова ОСОБА_10 було винесено постанову про дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою доставлення його в Комінтернівський районний суд міста Харкова для розгляду клопотання про призначення йому запобіжного засобу у вигляді тримання під вартою.
08.07.2024 року слідчим суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова, ОСОБА_11 , було винесено ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали до 08.01.2025.
Слідчим СВ Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_12 за погодженням з прокурором 29.03.2013 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця сел. Комунар Харківського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого Харківським районним судом за ч. 2 ст. 206 КК України (ред. 1960) вирок від 07.05.1998 до 3-х років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки.
12.04.2024 письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України вручено його матері - ОСОБА_13 .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події с застосуванням відеозапису від 25.07.2004 року; протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_7 від 13.07.2004; протоколом впізнання за фотознімками малолітньої потерпілої ОСОБА_7 від 19.08.2004; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_14 від 15.07.2004; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 16.07.2004; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 17.07.2004; висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_7 від 25.08.2004 №4904.
08.01.2025 року слідчим суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова, ОСОБА_1 , було винесено ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали до 08.07.2025.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що у вказаному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_5 може: 1) п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та суду - враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та з огляду на тяжкість інкримінуємого ОСОБА_5 злочину, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років, та беручи до уваги, що підозрюваний з місця проживання зник та до цього часу місце знаходження останнього не відомо, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і таким чином він хоче уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, переховуючись від органів досудового розслідування; 2) п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні - оскільки ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, може здійснювати тиск та незаконно впливати на потерпілу та свідків по даному кримінальному провадженню, з метою зміни ними свідчень, а зміна показань потерпілої та свідків на користь підозрюваного може позбавити можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
На підставі вищевикладеного, слідчий вважає, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою та застосування більш м'яких запобіжних заході не може запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому.
Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував повністю, послався на сплив строку притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та наявність підстав для закриття кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні скористався правом, наданим ст. 63 Конституції України, та відмовився надавати пояснення.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, слідчого, захисника підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим відділом відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області, за процесуального керівництва Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000731 від 05.03.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, тобто статеві зносини із застосуванням насильства, погрози його застосування, та використанням безпорадного стану неповнолітньої потерпілої.
Підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.08.2004 року надано дозвіл на доставку ОСОБА_5 для обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановою помічника прокурора Комінтернівського району міста Харків юристом 1-го класу ОСОБА_8 . 27 серпня 2004 року ОСОБА_5 оголошено у розшук, а досудове розслідування зупинено.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.10.2011 року ОСОБА_5 обрано запобіжний заході у вигляді тримання під вартою.
12.04.2024 письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України вручене його матері ОСОБА_13 .
08.07.2024 року слідчим суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова, ОСОБА_11 , було винесено ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали до 08.01.2025.
Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова, ОСОБА_1 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали до 08.07.2025.
Постановою старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000731 від 05.03.2013, за ч. 3 ст. 152 КК України, у зв'язку із тим, що 16.04.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 в період з 07:50 до 10:07 на підставі ухвали слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.04.2025 було проведено обшук, у ході якого за вказаною адресою було виявлено особу, яка представлялася, як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із частиною першою статті 133, пункту 9 частини другої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України.
Згідно зі статтею 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами частини п'ятої статті 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Тобто суд зобов'язаний з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення-злочин, передбачений частиною третьою статті 152 КК України. При цьому, варто зазначити, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Досліджені в судовому засіданні докази, а саме: протокол огляду місця події від 25.07.2004; протокол допиту потерпілої ОСОБА_17 від 13.07.2004; протокол впізнання за фотознімками малолітньою потерпілою ОСОБА_7 від 19.08.2004; висновок судово-медичної експертизи № 4904 від 25.08.2004; протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 15.07.2004; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 16.07.2004; протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 17.07.2004; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 12.04.2024 та інші докази, зібрані у кримінальному провадженні, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України, за викладених у клопотанні обставин.
Наразі ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України, тобто статевих зносинах із застосуванням насильства, погрози його застосування, та використанням безпорадного стану неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 .
Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
В ході судового розгляду встановлено та слідчим доведено наявність існування ризиків, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування або суду.
Стосовно ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.
Існування зазначеного ризику слідчий суддя оцінює як реальне, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що він, з метою перешкоджання досудовому розслідуванню може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, у період з 27.08.2004 по 16.04.2025 перебував у розшуку, оголошеному за цим кримінальним провадженням.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу підозрюваного, який тривалий час перебував у розшуку, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_5 , який на теперішній час підозрюється у вчиненні злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості особи щодо неповнолітньої потерпілої, що може свідчити про його зневагу до норм моралі та виконання процесуальних обов'язків, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду з метою перешкоджання проведенню досудового розслідування.
Водночас ризик впливу на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя вважає таким, що не був доведений в ході судового розгляду клопотання. Так, з 24.06.2004, коли ймовірно відбулися події кримінального правопорушення, минуло більш ніж 20 років. З 27.08.2004 по 16.04.2025 кримінальне провадження було зупинено. Наразі відсутні підстави вважати, що підозрюваному відомі місце проживання потерпілої та свідків у цьому кримінальному провадження й він має можливість здійснювати такий вплив. Зворотного прокурором та слідчим не доведено.
При вирішення питання про застосування запобіжного заходу суд оцінює в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину; вік підозрюваного; відомості про особу підозрюваного, який тривалий час перебував у розшуку, не працює.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На переконання слідчого судді в ході розгляду клопотання слідчим та прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчий суддя враховує, що згідно із відомостями, отриманими в ході досудового розслідування, події кримінального правопорушення відбулися 24.06.2004, тобто більш ніж 20 років тому.
З урахуванням цього слушним є твердження захисника, що станом на дату розгляду клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу може вирішуватися питання щодо його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
За зазначених обставин для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду необхідним і достатнім буде застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме: особисте зобов'язання.
Крім того, слідчий суддя наголошує, що обрання запобіжного заходу не має на меті покарання підозрюваної, а обраний запобіжний захід має слугувати забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням ризикам, встановленим статтею 177 КПК України.
Виходячи з наведеного, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов?язання.
Перелік обов'язків, що можуть покладатися на підозрюваного або обвинуваченого, у разі застосування неізоляційного запобіжного заходу, визначений у ч. 5 ст. 194 КПК України. Судом встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрований та фактично проживає в м. Харкові, тому необхідним є покладення на підозрюваного обов'язків не відлучатися із м. Харкова, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу дізнавача, слідчого, прокурора слідчого судді або суду; прибувати до слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; повідомляти дізнавача, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідного органу Управління Державної міграційної служби у Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в України.
Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки покладаються на підозрюваного на строк два місяці в межах строку досудового розслідування.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12013220540000731 від 05.03.2013, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ст. 194 КПК України обов'язки, а саме:
-прибувати до слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;
-не відлучатися із м. Харкова, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу дізнавача,
слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти дізнавача, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідного органу Управління Державної міграційної служби у Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Обов'язки, визначені ухвалою суду, покладаються на підозрюваного на строк два місяці, тобто до 16.06.2025.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: в разі їх невиконання до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Повний текст буде оголошено 18.04.2025 о 12:00 год.
Слідчий суддя- ОСОБА_1