Провадження № 2/641/618/2025 Справа № 641/6124/24
18 квітня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Щепелевої Г.М.
за участю секретаря судового засідання - Рікунової Є.Е.,
представника відповідача - адвоката Плачинди К.О. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача - адвоката Селезень С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №641/6124/24 за позовом заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту від 02.09.2020, укладеним між відповідачем та АТ «Альфа -Банк».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.09.2020 між АТ «Альфа-банк» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту №491033808 , відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 45079,30 грн зі сплатою 39,90% річних. Вказував, що банк свої зобов'язання виконав та надав відповідачу кредитні кошти, відповідач зобов'язанні не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість. Станом на 20.12.2021 заборгованість за кредитним договором становить 68 360,03 грн. Також позивач зазначав, що 20.12.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 02.09.2020 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем, про стягнення якої просить позивач. З врахуванням наведеного просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 68 360,03 грн., витрати на професійну правову допомогу 9200 грн. та судовий збір.
Ухвалою судді від 10 вересня 2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
13.02.2025 від представника відповідача надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Послалася невідповідність суми заборгованості за кредитним договором, зазначеної у розрахунку заборгованості та даними Додатку № 1 до угоди про надання кредиту № 491033808 (графік платежів): як вбачається з паспорту споживчого кредиту та акцепту від 02.09.2020 року, строк дії договору становить 24 місяця, відповідно, кінцевий термін повернення кредиту - 03.09.2022 року, натомість позивач стягує заборгованість станом на 20.12.2021 рік. Заборгованість станом на 20.12.2021 року має становити: за тілом кредиту згідно графіку погашення - 21 135,87 грн., а не 45 079,30 грн; заборгованість за відсотками - 17 405,24, а не 23 280,73 грн. Також, розрахунок заборгованості за договором належить до аналітичних документів, який був складений позивачем в односторонньому порядку, і не є документом первинного бухгалтерського обліку, який був складений під час здійснення господарської операції і містить про неї відповідні відомості та підтверджує її здійснення, що вимагається вказаною нормою ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Окрім цього, згідно із випискою за особовими рахунками з 02.09.2020 р. по 20.12.2021 р., що містяться в матеріалах справи, позичальником ОСОБА_1 20.12.2021 року були проведені операції, а саме: погашення кредиту за кредитним договором у розмірі 23 943,43 грн., та погашення кредиту за кредитним договором у розмірі 21 135,87 грн; на загальну суму - 25 079, 30 грн. Також Позичальником ОСОБА_1 20.12.2021 року були проведені операції, а саме: сплата процентів за кредитним договором у розмірі 398,24 грн.; сплата процентів за кредитним договором у розмірі 444, 53 грн.; сплата процентів за кредитним договором у розмірі 5 043, 34 грн.; сплата процентів за кредитним договором у розмірі 17 394, 62 грн.; на загальну суму - 23 280,73 грн. Отже, обставини, викладені в позовній заяві, позивачем не доведено, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вимог не надано.
17.02.2025 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких він посилався на те, що відповідачем визнається факт укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії, а також факт переходу прав кредитора до позивача. Усі доводи у відзиві зводяться виключно до того, що позивачем нібито не доведено обставин невиконання кредитного зобов'язання відповідачем, а також факт виконання кредитного зобов'язання банком. Позивачем на підтвердження факту надання кредитних коштів відповідачу було надано виписку по рахунку за кредитною карткою відповідача, а на підтвердження невиконання відповідачем своїх зобов'язань позивач надав розрахунок заборгованості, згідно із яким заборгованість станом на 20.12.2021 складає 68 360,03 грн. Безпідставними є доводи представника відповідача про те, що лише первинними документами підтверджується обставина надання грошових коштів у безготівковій формі. Доводи щодо відсутності підстав сплати процентів за користування грошовими коштами є безпідставними оскільки факт невиконання кредитного зобов'язання відповідачем і факт виконання кредитного зобов'язання банком є доведеним доказами наявними в матеріалах справи.
25.02.2025 ухвалою суду ухвалою суду визнано явку представника позивача обов?язковою.
14.03.2025 постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях. Вказав, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виконання зобов'язання за кредитним договором.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.03.2025 проти задоволення позовних вимог повністю заперечувала, посилаючись на підстави, зазначені у поданих до суду письмових поясненнях. В судове засідання 16.04.2025 не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у відсутність її та відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 02.09.2020 ОСОБА_1 підписано оферту на укладання угоди про надання кредиту № 491033808, згідно якої позичальник пропонує Акціонерному товариству «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб, на наступних умовах: тип кредиту «кредит готівкою»; сума кредиту 45 079,30 грн, процентна ставка 39,90% річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту 24 місяці. Дата повернення кредиту: 03.09.2022.
Позичальник просить надати кредит для повернення заборгованості за кредитним договором № 630392642 від 08.04.2016, шляхом переказу коштів на рахунок, відкритий в АТ «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714).
Підписанням цієї оферти позичальник беззаперечно підтверджує, що перед укладанням угоди ознайомлений, в тому числі у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з нормами закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; із інформацією, зазначеною в ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, яка розміщена на офіційній сторінці банку у мережі інтернет за посиланням www.alfabank.ua.
Всі відносини, що не врегульовані угодою, запропоновано позичальником врегулювати договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід'ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті банку www.alfabank.ua.
02.09.2020 АТ «Альфа-Банк» в особі голови правління Михальо В.В. підписано акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 491033808, згідно із яким прийнято пропозицію позивача укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб, на наступних умовах: тип кредиту «кредит готівкою»; сума кредиту 45 079,30 грн, процентна ставка 39,90% річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту 24 місяці. Дата повернення кредиту: 03.09.2022.
У додатку № 1 до угоди про надання кредиту № 491033808 від 02.09.2024, за підписом відповідача, що є невід'ємною частиною угоди, визначено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Дата щомісячного платежу до 26 числа кожного місяця. Розмір мінімального щомісячного платежу 2755,87 грн.
Також 02.09.2020 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, відомості за яким є аналогічним оферті та акцепту на укладання угоди про надання кредиту № 491033808 від 02.09.2020.
20.12.2021 року між Акціонерним товариством «Альфа-банк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 4, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в додатку № 1-1 до договору.
Згідно з п. 2.3 договору факторингу право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п 4.2 цього договору. В дату здійснення оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п 4.2 цього договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в додатку № 2 до цього договору.
Відповідно до п.4.2 договору факторингу ціна права вимоги за цим договором становить 12 878944,00 грн. Фактор зобов'язаний передати в розпорядження клієнту грошові кошти і сплатити Клієнтові ціну прав вимоги в розмірі 12 878944,00 грн, шляхом перерахування на рахунок Клієнта, відкритого в АТ «Альфа-Банк», в дату підписання договору.
Представником позивача долучено до матеріалів справи копію акту приймання-передачі реєстру боржників від 20 грудня 2021 року до договору факторингу № 4, за яким у відповідності та на виконання договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021року Клієнт передав, а Фактор отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в додатку № 1-1 до договору та копію платіжного доручення № 34291 від 20 грудня 2021 року на суму 12878944,00 грн (призначення платежу: за право вимоги згідно договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року).
Згідно із випискою з додатку до договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами» ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 491033808 від 02.09.2020, у сумі 68 360,03 грн, з яких: 45 079,30 грн. залишок по тілу кредиту, 23 280,73 грн. - залишок за відсотками.
З наданого розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку з 02 вересня 2020 року по 20 грудня 2021 року вбачається, що станом на 20 грудня 2021 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 68 360,03 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 45 079,30 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 23 280,73 грн.
У наданому розрахунку міститься інформація щодо щомісячних платежів позичальника за визначений період (дата за графіком), поточна заборгованість клієнта за тілом кредиту та відсоткам за користування кредитом, відомості про погашення відсотків за користування кредитом чи тіла кредиту відсутні.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Під час розгляду справи встановлено, що кредитний договір № 491033808 від 02.09.2020 містить інформацію про суму кредиту, мету кредиту, умови та порядок видачі, строк їх повернення, погашення, розмір відсоткової ставки (річної), відповідальність сторін, вони підписані сторонами, сторони досягли домовленості з усіх істотних умов договору.
Однак, отримавши кошти в кредит, в порушення умов виконання кредитного договору ОСОБА_1 , свої зобов'язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконав.
ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, користувався ними, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою, які було надано банком до суду першої інстанції, тому з нього на користь кредитора підлягає стягненню заборгованість в заявленому розмірі.
Матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредит за договором № 491033808 від 02.09.2020, проте не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернув, тому наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 45 079,30 грн.
Як вбачається з кредитного договору № 491033808 від 02.09.2020 сторони погодили, що процентна ставка становить 39,90% річних. Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами. Тому, наявні правові підстави для стягнення не тільки тіла кредиту, а також заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 23 280,73 грн.
Кредитором, в підтвердження боргу ОСОБА_1 надано розрахунок заборгованості, виписку по особовому рахунку з 04 вересня 2020 року по 20 грудня 2021 року, що є первинними документами та підтверджують здійснені по банківському рахунку операції.
Дані обставини відповідачем не спростовано, доказів щодо неотримання коштів або їх фактичного повернення останнім не надано.
Доводи представника відповідача про погашення кредиту відповідачем 20.12.2021, дані про що містяться у виписках за його особовими рахунками, спростовуються змістом вказаних виписок, дослідженим у судовому засіданні. Так, всі платежі від 20.12.2021, відображені у виписках, мають призначення платежу «сплата … за кредитним договором № 491033808 від 02.09.2020 згідно договору факторингу № 4 від 20.12.2021» та фактично пов'язані із укладенням зазначеного договору факторингу між АТ «Альфа-Банк» та позивачем. Відповідачем доказів сплати зазначених коштів на рахунок АТ «Альфа-Банк» надано не було.
Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо суперечностей між розрахунком заборгованості за кредитним договором № 491033808 від 02.09.2020 та графіком платежів до нього, що тягне за собою зменшення фактичного розміру заборгованості, який підлягає стягненню.
Так, згідно зі ст.. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із п. 1.1 договору факторингу № 4, укладеного між Акціонерним товариством «Альфа-банк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (фактор), право вимоги - права грошової вимоги Клієнта до Боржників, які виникли на момент підписання цього договору або можуть виникнути у майбутньому на підставі укладених між Клієнтом та Боржниками основних договорів.
Оскільки станом на дату подання позову відповідачем зобов'язання за кредитним договором № 491033808 від 02.09.2020 не виконані, строк кредитування сплив 02.09.2022 - позивач має право на стягнення повної суми заборгованості, що утворилася за вказаним кредитним договором.
Розмір заявленої банком заборгованості у сумі 68 360,03 грн. підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та відповідає умовам вказаного договору, тобто є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості.
Відповідачем вказаного розрахунку під час розгляду справи у судах спростовано не було.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення із відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, оскільки позивач на виконання свого процесуального обов'язку надав належні та допустимі докази на підтвердження свої позиції, а також оцінюючи належність допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження при розгляді справи, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачам надані належні докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу: договір про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9200 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 68 360 (шістдесят вісім тисяч триста шістдесят) грн. 03 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн., на правову допомогу в розмірі 9200,00 грн, всього 12 228 (дванадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя Г.М.Щепелева