Провадження № 3/641/94/2025 Справа № 641/6704/24
17 квітня 2025 року м. Харків
суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Щепелева Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Рікунової Є.Е.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Бондаренко О.С.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , не працює.
-про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 129967, 15.09.2024 року о 14 годині 50 хвилин в м. Харкові по пр. Байрона, 148, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що правил дорожнього руху він не порушував, транспортним засобом не керував, а сидів в автомобілі, який стояв, коли під'їхали працівники поліції. Перед цим автомобілем Daewoo, державний номерний НОМЕР_2 , керувала його дівчина, вони доставляли замовлення. Після доставки замовлення, оскільки дівчина побоялася сісти за кермо в присутності працівників поліції, на місце водія сів ОСОБА_1 , після чого через дві хвилини до нього підійшов інспектор поліції та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп?яніння. ОСОБА_1 вказує, що працівники поліції не повідомили йому про підстави зупинки транспортного засобу. Він не побачив законних підстав для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, викликав свого захисника на місце події. На переконання ОСОБА_1 підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 відсутні.
Захисник ОСОБА_1 , - адвокат Бондаренко О.С. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття адміністративного провадження у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях його підзахисного. Вказав, що, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі. Працівники поліції не повідомили про причину зупинки транспортного засобу, тому всі їх подальші дії зі складення адміністративного протоколу не можна вважати законними. Під час складення адміністративного протоколу ОСОБА_1 не роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Відеозаписи, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не містять доказів категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. Також, зазначені відеозаписи мають уривчастий характер, не містять деяких фрагментів. З огляду на це, винуватість його підзахисного не доведена поза розумним сумнівом, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року з наступними змінами, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція).
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Положеннями зазначеної Інструкції встановлено, що поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів може бути проведено лише огляд на стан алкогольного сп'яніння (розділ ІІ Інструкції). Натомість огляд на стан наркотичного сп'яніння може бути проведений лише в закладах охорони здоров'я.
Розділом III Інструкції визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Зокрема визначено, що перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1); огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (пункт 3); метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи (пункт 4); за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (пункт 15); висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду (пункт 16).
Пунктом 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така вина повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених судом доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 №129967 від 15.09.2024, складеним стосовно ОСОБА_2 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми; протокол містить підпис ОСОБА_3 , та його пояснення, в яких зазначено: «транспортний засіб знаходився не в стані руху; підстав для зупинки не було; від огляду не відмовлявся».
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що звужують увагу та швидкість реакції від 15.09.2024, де зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду;
- відеозаписами з портативних відеореєстраторів на нагрудних камерах поліцейських, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що працівники поліції підійшли до автомобіля ОСОБА_1 запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, від якого він відмовився;
- рапортом інспектора УПП в Харківській області щодо обставин подій зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР 1 №129967 від 15.09.2024.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості, зважаючи на наступне.
Як було зазначено вище, порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно із п. 7 розділу Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак сп'яніння у водія транспортного засобу, він повинен вжити заходів для того, щоб провести огляд водія на стан сп'яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп'яніння.
Переглянувши у судовому засіданні відеозаписи, долучені до проколу про адміністративне правопорушення суд встановив, що на них (файли «export-w9jtr», «export-25gsy») видно як на вулиці біля автомобілю Daewoo Lanos працівники поліції перевіряють документи на автомобіль та посвідчення водія у ОСОБА_1 , який перебуває на водійському сидінні цього автомобілю. При цьому, з долученого відеозапису (файл «export-w9jtr», починаючи з 01 хв. 26 сек.) вбачається, що в транспортному засобі Daewoo Lanos перебуває жінка на пасажирському сидінні. На запитання працівника поліції «А звідки їхали зараз?» ОСОБА_1 відповідає: «З четвертого під'їзду, а яка причина зупинки?» (файл «export-w9jtr», починаючи з 01 хв. 32 сек.). Після цього ОСОБА_1 на запитання працівника поліції: «Ви ж щойно їхали?» відповідає: «Ну так.» (файл «export-w9jtr», починаючи з 01 хв. 56 сек.). Надалі працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 причину зупинку, посилаючись на положення п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» (файл «export-w9jtr», починаючи з 02 хв. 16 сек.). Пізніше працівник поліції повідомляє про причини зупинки транспортного засобу захисника ОСОБА_1 (файл «export-w9jtr», починаючи з 40 хв. 01 сек.). Працівником поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я (файл «export-w9jtr», починаючи з 09 хв. 22 сек.), на що ОСОБА_1 відповів відмовою, пояснивши, що чекає на адвоката (файл «export-w9jtr», починаючи з 09 хв. 25 сек.). В подальшому, зокрема, після прибуття захисника, поліцейські декілька разів пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, на ці пропозиції працівників поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я (файл «export-w9jtr», починаючи з 12 хв. 38 сек.; починаючи з 13 хв. 29 сек.; починаючи з 01 год. 07 хв. 00 сек.;).
З відеозапису (файл «export-w9jtr», починаючи з 01 год. 39 хв. 51 сек.) також вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснені працівником поліції його права за ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в тому числі його процесуальне право на захист, а також його процесуальне право на оскарження дій працівників поліції. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 надавалася правнича допомога адвокатом, який прибув на місце події (файл «export-w9jtr», починаючи з 39 хв. 45 сек.) При цьому, поліцейським роз'яснено ОСОБА_1 , що у нього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та деталізовано які саме (файл «export-w9jtr», починаючи з 16 хв. 21 сек.; починаючи з 44 хв. 55 сек.), а також наслідки його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (файл «export-w9jtr», починаючи з 01 год. 07 хв. 23 сек.). В подальшому ОСОБА_1 та його захисника було ознайомлено зі змістом протоколу та надана можливість надати свої письмові пояснення (файл «export-w9jtr», починаючи з 02 год. 07 хв. 45 сек.).
При цьому, під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом.
Таким чином, суд вважає недоведеними твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, працівниками поліції йому не було повідомлено про причини зупинки автомобілю, не роз'яснено права, а сам ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння та розцінює його пояснення як бажання уникнути відповідальності.
Суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи наявність зафіксованих портативними відеореєстраторами поліцейських відомостей, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів дані протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4 яка пояснила, що є дівчиною ОСОБА_1 15.09.2024 саме вона керувала автомобілем Daewoo, оскільки вчилася водінню. Посвідчення водія вона не має. Побачивши, що наближається автомобіль патрульної поліції вона злякалась відповідальності за керування автомобілем без права на це, тому вони із ОСОБА_1 помінялися місцями в автомобілі. Останній пересів на місце водія та спілкувався із поліцейськими. А вона - на пасажирське сидіння. Не повідомляла патрульних поліцейських про те, що саме вона керувала названим автомобілем через страх понести відповідальність. Під час складення адміністративного протоколу поліцейські не ставили їй жодних питань, зокрема, щодо того, чи не вона керувала транспортним засобом.
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_4 як такі, що надані зацікавленою особою, яка пов'язана із ОСОБА_1 особистими стосунками, та такі, що суперечать іншим обставинам справи.
Так, з долучених до справи відеозаписів об'єктивно вбачається, що жінка, яка була в автомобілі Daewoo, сиділа на пасажирському сидінні автомобіля та жодного разу не зазначала, що керувала цим транспортним засобом саме вона.
Свідок показала, що у згаданий день ОСОБА_1 не керував автомобілем, а за кермом перебувала вона, навчаючись водінню. Вказала, що не працює, її діяльність зі здійсненням доставки чи кур'єрськими послугами не пов'язана. Це суперечить версії подій, викладеній ОСОБА_1 . На відеозапису зафіксовано, як ОСОБА_1 підтверджує працівникам поліції, що ними здійснювалася доставка замовлення (файл «export-w9jtr», починаючи з 01 год. 11 хв. 09 сек.). У наданих в судовому засіданні 24.02.2024 поясненнях ОСОБА_1 також повідомив про те, що разом із дівчиною здійснювали доставку. Отже, версії подій, викладені ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_4 суперечать одна одній.
Суд також критично ставиться до доводів сторони захисту про те, що зупинка транспортного засобу працівниками поліції була безпідставною, з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є, зокрема, надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 30 вказаного Закону поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом. Поліція для виконання покладених на неї завдань може застосовувати інші заходи, визначені окремими законами.
Зупинення транспортного засобу як превентивний поліцейський захід передбачено п. 4 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону.
З відеозапису з бодікамер поліцейських вбачається, що причиною для зупинки водія стала наявність інформації про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення. У рапорті інспектора патрульної поліції, який міститься в матеріалах справи, вказано, що причиною зупинки автомобіля Daewoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , стало повідомлення громадянина про те, що водій зазначеного транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
Твердження сторони захисту про те, що відеозапис є неналежним доказом, є необґрунтованими.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, дані про який внесені у протокол про адміністративне правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП.
Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, мають безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі.
При цьому зміст долученого до справи відеозапису свідчить про те, що на ньому зафіксовано саме події, які є предметом розгляду у даній справі, вони відображають фактичні дані, які встановлюють наявність адміністративного правопорушення.
Також суд зауважує, що фіксування відбувалось відкрито, а водій не заперечував проти зйомки.
Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.
Твердження захисника - адвоката Бондаренко О.С. про те, що до матеріалів справи долучено компакт-диск, на якому містяться лише фрагменти відеозаписів із нагрудних камер працівника поліції, вони носять переривчастий характер, не є слушними, оскільки на досліджених відеозаписах зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. Розпаковка відеозапису на окремі файли на відеоносії, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, обумовлена його суто технічними властивостями.
Таким чином, відомості зафіксовані на відеозаписах, протоколі про адміністративне правопорушення; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що звужують увагу та швидкість реакції; рапорті інспектора патрульної поліції повністю спростовують твердження сторони захисту та свідчать, що 15.09.2024 ОСОБА_1 о 14 годині 50 хвилин по пр. Байрона, 148 в м. Харкові керував транспортним засобом Daewoo, державний номерний знак. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ відмовився. Інші доводи сторони захисту не впливають на висновок суду про доведеність вини
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі відповідно до встановлених норм закону.
Згідно зі ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
Суд зауважує, що згідно із довідкою Інспектора УПП в Харківській області, ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 категорії В.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, безальтернативність стягнення, передбаченого санкцією статті 130 КУпАП та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Суд зауважує, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, а тому суд не вбачає підстав для не застосування такого стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 130, 283 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф необхідно перерахувати за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харківська обл./Харківобл/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО):899998; рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; Населений пункт: Харківська область/м.Харків; призначення платежу - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Судовий збір підлягає сплаті на наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - судовий збір.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до положень ст. ст. 307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Повний текст постанови складено 18.04.2025.
Суддя- Г. М. Щепелева