09 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/7025/24 пров. № А/857/28329/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
з участю секретаря судового засідання - Волчанського А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі №460/7025/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
суддя в 1-й інстанції - Борискін С. А.,
дата ухвалення рішення - 19 вересня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 01 жовтня 2024 року,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 13 червня 2024 року №662 щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 14 червня 2024 року №134 о/с "Про звільнення згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частиною 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору протидії шахрайству відділу кримінальної поліції Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, поновити його на посаді оперуповноваженого сектору протидії шахрайству відділу кримінальної поліції Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 15 червня 2024 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; допустити судове рішення в частині поновлення його на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць до негайного виконання.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що його не було ознайомлено із наказом про відсторонення від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування. Вказує, що відповідачем порушена передбачена чинним законодавством процедура проведення службового розслідування, що нівелює висновки, прийняті за його результатами, що в свою чергу потягло за собою такі порушення прав позивача, що унеможливлюють застосування до нього заходів дисциплінарного впливу. Звертає увагу на те, що обраний вид дисциплінарного стягнення у виді звільнення був обраний відповідачем із порушенням послідовності, встановленої Дисциплінарним статутом Національної поліції України. Таким чином, приймаючи спірні накази, відповідач діяв не на підставі та не в межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України, не з дотриманням балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані спірні накази. З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що відповідач не зобов'язаний повідомляти про ініціювання службового розслідування, при цьому, під час відбирання пояснень позивачу повідомлено про призначення службового розслідування. Вказує, що відповідно до ч.3 ст.17 Дисциплінарного статуту поліцейський має право ознайомитися та отримати копію наказу про відсторонення від виконання службових обов'язків, при цьому, обов'язку ознайомлювати поліцейського з наказом у відповідача немає. Звертає увагу на те, що на час виникнення спірних правовідносин позивач має діюче дисциплінарне стягнення - зауваження. Крім того, наказами №27 від 09 вересня 2022 року, №939 від 16 серпня 2023 року до позивача застосовувалося таке дисциплінарне стягнення, як зауваження, а наказом №640 від 19 березня 2022 року - догана. Таким чином, дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно позивача встановила та з'ясувала усі обставини події та правомірно притягнула ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у не інформуванні позивачем про факт події, вчинення дій, які несумісні з вимогами, що пред'являються до професійних моральних якостей поліцейського та, у свою чергу, дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет органів поліції. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Представник позивача (апелянта) - Удовиченко О. Ю. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Крім того, представник позивача заявляла клопотання про витребування у відповідача ухвали про закриття кримінального провадження, разом з тим, колегія суддів таке відхиляє, оскільки підставою звернення позивача було не вчинення злочину, а вчинення проступку, який дискредитує орган, тобто порушення присяги.
Представник відповідача - Шанський В. М. у судовому засіданні у режимі відеоконференції не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 09 серпня 2017 року перебував на службі в Національній поліції України, з 26 червня 2023 року по 14 червня 2024 року на посаді оперуповноваженого сектору протидії шахрайству відділу кримінальної поліції Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Наказом ГУНП в Рівненській області від 12 червня 2024 року №1186 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" з метою повнoї, усебічної та об'єктивної перевірки відомостей матеріалів, зареєстрованих в ІКС ІПНП (журналі ЄО) ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 12 червня 2024 року №5327 щодо повідомлення про зґвалтування гр-ки ОСОБА_2 , відповідно до ст.14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 №2337-VІІІ, пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України віл 07.11.2018 №893, вирішено призначити за вказаним фактом службове розслідування у формі письмового провадження.
У п.3 вказаного наказу зафіксовано, що на час проведення службового розслідування, зокрема, позивача відсторонено від виконання службових обов'язків.
На підставі означеного вище наказу, 12 червня 2024 року відповідачем прийнято наказ №131 о/с (по особовому складу), яким позивача відповідно до частин 1 та 5 статті 70 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування, із збереженням всіх видів грошового забезпечення, які були йому визначені до відсторонення, крім премії, із 12 червня 2024 року.
При цьому, з долученої копії трудової книжки позивача судом також встановлено, що 12 червня 2024 року заступником начальника УКЗ ГУНП в Рівненській області Василя Петрика зроблено запис про те, що позивач звільнений зі служби в Національній поліції України на підставі наказу ГУНП №131 від 12 червня 2024 року (запис №2).
Згідно із записом №3 заступника начальника УКЗ ГУНП в Рівненській області Василя Петрика в такій трудовій книжці - "запис за №2 вважати недійсним".
13 червня 2024 року позивачем надані письмові пояснення в межах даного службового розслідування, за змістом яких позивач підтвердив факт статевого акту з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заперечуючи здійснення ним зґвалтування чи будь-яких протиправних дії щодо неї.
Також 13 червня 2024 року письмові пояснення були надані заступником начальника Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - начальником кримінальної поліції, полковником поліції ОСОБА_3 , начальником сектору протидії шахрайству ВКП Рівненського РУП, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , начальником відділу кримінальної поліції Рівненського РВП ГУНП в Рівненській області, підполковником поліції ОСОБА_5 та начальником сектору кримінальної поліції ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, підполковником поліції ОСОБА_6 .
Поряд з цим судом встановлено, що 13 червня 2024 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №62024240030000768 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч.3 ст.152 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: на спеціальну телефонну лінію ТУ ДБР у м.Хмельницькому 13 червня 2024 року о 00:47 год. надійшло повідомлення від чергового ГУНП в Рівненській області про те, що 12 червня 2024 року о 11:46 год. бригадою ШМД з маршрутного таксі, яке прямувало з м. Рівне, госпіталізовано малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , яка ході розмови повідомила, що 11 червня 2024 року приблизно о 21:00 год. в транспортному засобі, поблизу м.Рівне, її зґвалтував відомий їй чоловік - оперуповноважений відділу карного розшуку Рівненського РУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 , 1999 р.н.
13 червня 2024 року дисциплінарною комісією ГУНП в Рівненській області складено Висновок за фактом можливого порушення службової дисципліни вчиненими окремими працівниками Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області (далі - Висновок).
Згідно з Висновком дисциплінарною комісією встановлено, зокрема, наступне.
До УГІ ГУНП надійшла інформація про те, що 12 червня 2024 року о 20 год. 46 хв. зі служби "102" надійшло повідомлення з органів охорони здоров'я про те, що цього ж дня о 11 год. 46 хв. бригадою ШМД була доставлена ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , якій стало погано в маршрутному таксі та яку було госпіталізовано до Рівненської обласної клінічної лікарні. У подальшому, коли ОСОБА_2 прийшла до тями, то повідомила, що її шляхом природного статевого акту, зґвалтував відомий чоловік, про якого вона повідомить працівникам поліції.
12 червня 2024 року вищевказане повідомлення зареєстроване в ІКС ІПНП (журналі ЄО) ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за №5327.
Під час виїзду слідчо-оперативної групи ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області на повідомлення ЄО№5327, потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що познайомилась напередодні з чоловіком на ім'я ОСОБА_8 у соціальній мережі "Telegram", який ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно 20:00 год., забрав її автомобілем марки "Merccdes-Benz" з с. Малий Житин і вони разом поїхaли випити кави в напрямку м. Костопіль Рівненської області, однак по дорозі звернув у сторону та із застосуванням фізичної сили згвалтував її в автомобілі шляхом природного статевого акту.
В ході проведення службового розслідування встановлено, що до вказаної події причетний оперуповноважений сектору протидії шахрайств ВКП Рівненського РУП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 .
13 червня 2024 року матеріали за вказаною подією для прийняття процесуального рішення були скеровані до відділу ТУ ДБР у м. Хмельницький (з дислокацією у м. Рівному), якими цього ж дня відомості зареєстровані в ЄРДР № 62024240030000768 за ч.3 ст.152 КК України. Досудове розслідування триває.
Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , він познайомився з дівчиною в телеграм-каналі під нік-неймом "Nikussya", яка в переписці повідомила, що їй 19 років. Приблизно 11 червня 2024 року, точної дати ОСОБА_1 не пам'ятає, йому написала дівчина знік-неймом "Nikussya" та запропонувала йому, щоб він на своєму власному автомобілі завіз її до м.Костопіль Рівненської області, щоб вона забрала речі у своєї мами. При цьому, взамін дівчина запропоновувала вступити з нею у статеві відносини (мінет, секс). На дану пропозицію ОСОБА_1 дав свою згоду.
Також, у своєму поясненні ОСОБА_1 зазначив, що коли вони їхали на автомобілі у напрямку м. Костопіль "Nikussya" сказала йому звернути з дороги у посадку, щоб вступити в інтимні відносини. Зупинивши автомобіль, ОСОБА_1 перепитав у "Nikussya", щo може не варто зараз вступати в інтимні відносини, на що "Nikussya" сказала йому "йдемо на заднє сидіння". Далі, зі слів ОСОБА_1 , він вступив в інтимні стосунки з "Nikussya", пpи цьому він використовував презерватив, який у подальшому викинув на вулицю поблизу автомобіля. ОСОБА_1 наголосив, що інтимні стосунки були за обопільною згодою. Будь-яких тілесних ушкоджень під час інтиму ОСОБА_9 "Nikussya" не наносив.
Після інтиму ОСОБА_1 та "Nikussya" далі поїхали в м. Костопіль. По дорозі "Nikussya" сказала ОСОБА_1 , що можливо її прийдеться почекати близько години, поки вона забере свої речі. Прибувши до м. Костопіль приблизно о 21:00 год., точної адреси ОСОБА_1 в своєму поясненні не надав, він залишився чекати "Nikussya". Приблизно через 35 хв. ОСОБА_1 спробував зателефонувати та написати "Nikussya", щоб дізнатись скільки ще часу йому потрібно її чекати, не отримавши відповідь, ОСОБА_1 поїхав до м. Рівне.
Зі слів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 22:00 год., у групі "Події Рівненського РУП" він побачив інформацію про згвалтування неповнолітньої. В даній інформації було зазначено населений пункт: ОСОБА_10 , вул. Берегова та номер автомобіля, який схожий на номер автомобіля, який належить ОСОБА_1 . Після чого, останній зробив припущення, що ця подія пов'язана з ним та дівчиною "Nikussya".
12 червня 2024 року близько 22:40 год. на мобільний телефони ОСОБА_1 зателефонував заступник начальника Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - начальник кримінальної поліції полковник поліції ОСОБА_3 , та запитав чи знає він дівчину на ім'я ОСОБА_11 . На вказане запитання ОСОБА_1 , повідомив, що знає її та з нею спілкувався протягом тижня. В цей момент, зі слів позивача він дізнався, що під нік-неймом "Nikussya" була ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розмови з ОСОБА_3 за його вказівкою ОСОБА_1 поїхав на робоче місце. В своєму поясненні ОСОБА_1 наголосив, що статевий акт між ним та ОСОБА_2 відбувався за взаємною згодою.
Згідно з Висновком дисциплінарної комісії в ході проведення службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , який 12 червня 2024 року о 22:00 год., отримавши інформацію (в робочому чаті) про згвалтування неповнолітньої ОСОБА_2 , усвідомлюючи свою причетність до вказаної події, що підтверджується наданими ним письмовими поясненнями, не проінформував своєчасно своє безпосереднє керівництво про даний факт, а також не зробив відповідну реєстрацію на спецлінію "102". Даний факт також підтверджується поясненнями полковника поліції ОСОБА_12 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та підполковника поліції ОСОБА_5 , які, будучи керівниками ОСОБА_13 , вказали, що він їх не інформував про свою можливу причетність до вищевказаної події.
Пунктами 1-3 Висновку службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремим працівниками поліції Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області вирішено вважати завершеним.
Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вирішено вважати такими, що знайшли своє підтвердження.
За грубе порушення службової дисципліни, а саме: не дотримання вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VІІІ "Про Національну поліцію", частини 1, пунктів 1, 3, 4, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу Національної поліції України № 507 від 19.07.2022 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", пунктів 6-7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, що виразилось у не інформуванні за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" про факт події, вчиненні дій, які несумісні з вимогами, що пред'являються до професійних моральних якостей поліцейського, та у свою чергу дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет органів поліції, керуючись статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію", статтями 12, 13, 19, 20, 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно із пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", позивача вирішено звільнити зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Рівненській області від 13 червня 2024 року № 662"Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ОСОБА_1 за грубе порушення службової дисципліни, а саме: вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VІІІ "Про Національну поліцію", частини 1, пунктів 1, 3, 4, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу Національної поліції України № 507 від 19.07.2022 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", пунктів 6-7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, що виразилось у не інформуванні за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" про факт події, вчиненні дій, які несумісні з вимогами, що пред'являються до професійних моральних якостей поліцейського, та у свою та чергу дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет органів поліції, керуючись статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію", статтями 12, 13, 19, 20, 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно із пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", наказано звільнити зі служби в поліції.
Згідно зі Списком ознайомлення особового складу ГУНП в Рівненській області з наказом від 13 червня 2024 року №662, ОСОБА_1 ознайомлений під підпис із таким наказом - 14 червня 2024 року.
14 червня 2024 року Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області прийнято наказ №134 о/с (по особовому складу), яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору протидії шахрайству відділу кримінальної поліції Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України" - 14 червня 2024 року.
14 червня 2024 року заступником начальника УКЗ ГУНП в Рівненській області Василем Петриком зроблено запис у трудовій книжці позивача про його звільнення зі служби в Національній поліції України на підставі наказу ГУНП №134 о/с від 14 червня 2024 року.
Факт ознайомлення позивачем з наказом про його звільнення не є спірним у справі.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у ході розгляду цієї справи знайшли підтвердження зроблені дисциплінарною комісією висновки службового розслідування щодо порушення позивачем службової дисципліни, а тому пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 13 червня 2024 року №662 щодо застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, а також наказ начальника ГУНП в Рівненській області від 14 червня 2024 року №134 о/с, яким позивача звільнено зі служби, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення є правомірними та скасуванню не підлягають, відтак відсутні підстави для задоволення похідних позовних вимог.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII)
Згідно зі ст.3 Закону №580-VIII поліція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом ст.8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Частина 1 ст.17 Закону №580-VIII передбачає, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з ч.1 ст.64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: “Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
За змістом ч.1,2 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» зобов'язує поліцейського, зокрема:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За змістом ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Ст.13 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосуванням до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі- Порядок №93).
За змістом п.1 розділу 2 Порядку №893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктами 2-4 Розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.7 Розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно з п.8 Розділу V Порядку №893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
За змістом п.14 Розділу V Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.
Відповідно до ч.7, 8 ст.19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч.1, 2 ст.22 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейського (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
За змістом п.4, 5 розділу І вказаних Правил під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.
Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України “Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки відомостей матеріалів зареєстрованих в ІКС ІПНП (журналі ЄО) ВП №1 Рівненського РУП ГУНП і Рівненській області від 12 червня 2024 року №5327 щодо повідомлення про зґвалтування гр-ки ОСОБА_2 , 12 червня 2024 року відповідно до ст.14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 №2337-VІІІ, пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893 Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області прийнято наказ №1186 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» (а.с.60).
За результатами службового розслідування щодо позивача від 13 червня 2024 року встановлено, що 12 червня 2024 року о 22:00 год. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , отримавши інформацію (в робочому чаті) про згвалтування неповнолітньої ОСОБА_2 , усвідомлюючи свою причетність до вказаної події, що підтверджується наданими ним письмовими поясненнями, не проінформував своєчасно своє безпосереднє керівництво про даний факт, а також не зробив відповідну реєстрацію на спецлінію "102". Цей факт також підтверджується поясненнями полковника поліції ОСОБА_12 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та підполковника поліції ОСОБА_5 , які, будучи керівниками ОСОБА_13 , вказали, що він їх не інформував про свою можливу причетність до вищевказаної події.
Таким чином, Наказом ГУНП в Рівненській області від 13 червня 2024 року № 662"Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ОСОБА_1 за грубе порушення службової дисципліни, а саме: вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VІІІ "Про Національну поліцію", частини 1, пунктів 1, 3, 4, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу Національної поліції України № 507 від 19.07.2022 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", пунктів 6-7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, що виразилось у не інформуванні за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" про факт події, вчиненні дій, які несумісні з вимогами, що пред'являються до професійних моральних якостей поліцейського, та у свою чергу дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет органів поліції, керуючись статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію", статтями 12, 13, 19, 20, 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно із пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", наказано звільнити зі служби в поліції.
Як вбачається з матеріалів справи, аналіз матеріалів службового розслідування вказує на те, що вказані події стали можливими через не виявлення ОСОБА_1 високої свідомості дисципліни, ігноруванні останнім вимог чинного законодавства, що свідчить про його низькі морально- ділові якості, що у свою чергу суперечать інтересам законності і дискредитує звання поліцейського.
Колегія суддів зазначає, що висновок службового розслідування складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності поліцейських, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку щодо накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права та такі є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача не було обов'язку повідомляти особу про ініціювання службового розслідування, при цьому, позивач, надаючи 13 червня 2024 року пояснення стосовно обставин події, був обізнаний про призначення службового розслідування саме за фактом таких подій, а тому доводи позивача про те, що його не було ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування, та він не був обізнаний про склад дисциплінарної комісії не заслуговують на увагу. Крім того, матеріалами справи стверджується, що наказом від 12 червня 2024 року №131 о/с ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування. Цей наказ є чинним і ніким не скасованим, а також не є предметом судового розгляду цієї адміністративної справи.
З матеріалів справи вбачається, що 13 червня 2024 року в межах службового розслідування ОСОБА_1 були надані письмові пояснення. Зі змісту яких вбачається, що він прийняв пропозицію підвезти малололітню дівчину в обмін на інтимний зв'язок, а також підтвердив статевий акт з нею. Жодних зауважень при цьому позивач не висловлював.
Таким чином, вказані письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку підтверджують забезпечення відповідачем права на захист позивача, який не був позбавлений можливості разом з відповідними поясненнями подати також докази правомірності своїх дій та користуватися іншими правами, передбаченими ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту.
Покликання апелянта на те, що, звільняючи його зі служби в поліції, ГУНП в Рівненській області не врахувало його попередню поведінку, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, відповідно до довідки, наданої УКЗ ГУНП в Рівненській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_13 під час проходження служби в Національній поліції України притягувався до дисциплінарної відповідальності 4 рази, а саме: наказом ГУНП №627 від 09 вересня 2022 року оголошено зауваження, наказом ГУНП від 13 вересня 2022 року №640 оголошено догану, наказом ГУНП №939 від 16 серпня 2023 року оголошено зауваження, наказом Рівненського РУП ГУНП від 15 квітня 2024 року №47 - зауваження. Вказане свідчить про системний характер допущення дисциплінарних проступків позивачем.
Як встановлено судом першої інстанції, в Службовій характеристиці від 12 червня 2024 року, наданій відповідачем, за місцем несення служби ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо. З перших днів служби до виконання службових обов'язків в цілому відноситься відповідально, проте вказівки та розпорядження керівництва виконує не завжди вчасно. Інколи намагається перекласти відповідальність на інших. Має посередню професійну підготовку, інколи недостатню для виконання службових обов'язків. У спілкуванні з громадянами та колегами достатньо стриманий, ввічливий. Вболіває за результати своєї роботи, проте інтереси служби не завжди ставить на перше місце.
Матеріалами справи також стверджується, що ОСОБА_13 при оформленні на службу в правоохоронні органи, надавав особисті зобов'язання не вступати у зв'язки, що плямують працівника органів внутрішніх справ чи підривати авторитет цих органів, інші неділові зв'язки, які мають корисливий чи протиправний характер, підтвердивши це своїм особистим підписом.
Крім того, позивач приймав Присягу працівника поліції, в якій, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягав вірно служити українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Колегія суддів зазначає, що прийнята позивачем при вступі на службу в поліції присяга відповідно до статті 64 Закону України “Про Національну поліцію» передбачає взяття на себе обов'язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов'язків.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють. Поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів звертає увагу, що вищевказані обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. При цьому, законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.
Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим необхідно розуміти вчинення працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно позивача встановила та з'ясувала усі обставини, події та правомірно притягнула ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у неінформуванні позивачем про факт події, вчинення дій, які несумісні з вимогами, що пред'являються до професійних моральних якостей поліцейського, та у свою та чергу дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет органів поліції.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, на час виникнення спірних правовідносин позивач мав діюче дисциплінарне стягнення - зауваження (наказ Рівненського РУП ГУНП №47 від 15 квітня 2024 року). При цьому, наказами №27 від 09 вересня 2022 року, №939 від 16 серпня 2023 року до позивача вже застосовувалося таке дисциплінарне стягнення як зауваження, а наказом №640 від 19 березня 2022 року - догана.
З врахуванням наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що вчинені старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 дії, є несумісними з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, дискредитують звання поліцейського, підривають довіру до нього як до носія влади, негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, а тому застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення позивача зі служби в поліції, як крайнього заходу дисциплінарного впливу, відповідає ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини позивача.
Колегія суддів не може залишити поза увагою покликання апелянта на те, що кримінальне провадження відносно нього за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.152 КК України було закрито та зазначає, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стало порушення ним саме службової дисципліни, а не вчинення кримінального правопорушення, а відтак керівництвом ГУНП у Рівненській області не досліджувались питання наявності чи відсутності вчинення поліцейським кримінального правопорушення, а тільки надавалась правова оцінка наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовують можливість притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок службового розслідування від 13 червня 2024 року в сукупності з іншими доказами підтверджує факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов'язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського, а тому звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв'язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку є правомірним та підстави для скасування спірних наказів і поновлення позивача на службі в органах Національної поліції відсутні.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 195, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі №460/7025/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 17 квітня 2025 року.