17 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/5762/24 пров. № А/857/10400/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року (ухвалене головуючою-суддею Біньковською Н.В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна техніка “ЗАЕЗ» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна техніка “ЗАЕЗ» (далі - ТзОВ “Будівельна техніка “ЗАЕЗ», Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару №KT-UA206000-0013-2024 від 30.05.2024 (далі - оспорюване рішення).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 позовні вимоги були задоволені повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Івано-Франківська митниця подала апеляційну скаргу, в якій через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ “Будівельна техніка “ЗАЕЗ» у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в порушення норм процесуального права, суд першої інстанції надав правову оцінку лише доводам позивача, залишивши поза увагою доводи митниці. Неправильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального права, суд першої інстанції не взяв до уваги, що на відміну від транспортних засобів з механічним приводом, призначених для спеціальних цілей, товарної позиції 8705, самохідні машини та механізми, що підпадають під ці товарні категорії, як правило, мають такі характеристики, зокрема, вони мають максимальну швидкість 20 км/год. При цьому, кран GROVE RT890E має максимальну швидкість 35 км/год. Отже, вимоги пункту 2 Додаткових пояснень до товарних категорій 8426 41 00 та 8426 49 00 товарної позиції 8426 УКТЗЕД не виконуються. Відтак, за максимальною швидкістю пересування кран має бути віднесений до товарної позиції УКТЗЕД 8705. Судом залишено поза увагою той факт, що при поданні митної декларації №23UA206060004407U0 від 04.10.2023 декларантом порушено вимоги Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, порушено вимоги Пояснень до УКТЗЕД, які затверджені наказом Держмитслужби №543 від 14.12.2022. Не погоджуючись із визначеним кодом товару, позивач у позовній заяві наводить доводи щодо протиправності оспорюваного рішення. Проте, його аргументи жодним чином не спростовують правильність визначеного митним органом відповідно до вимог законодавства коду товару. Крім того, в порушення вимог ч.5 ст.262 КАС України, суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, хоча відповідачем було заявлено клопотання про розгляд справи за участю його представника. Також скаржник не погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Тасліцький Г.І. просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що стверджуючи в апеляційній скарзі про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, скаржник не наводить жодного підтвердження такому твердженню. Судом не були враховані доводи сторони позивача з посиланням на Висновок експерта з транспортно-товарознавчого дослідження по встановленню характеристик відповідності УКТЗЕД самохідного крана колісного, що ввозиться на митну територію України №12/07 від 12.07.2024, відповідно до якого експертом встановлено, що по питанню 1 - товар, самохідний кран колісний GROVE RT890E, не відповідає характеристикам, що відносяться до товарної позиції 8705 УКТЗЕД; по питанню 2 - товар, самохідний кран колісний GROVE RT890E, відповідає характеристикам згідно з УКТЗЕД товарній категорії крани різних типів на колісному ходу - 8426 41 00 00, та просить суд апеляційної інстанції врахувати приведені аргументи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що 22.04.2024 між ТзОВ “Будівельна техніка “ЗАЕЗ» (покупець) та нерезидентом “INTEGRA STARBY A.S.» (Чехія) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №CZUA-1-2024 (далі - Контракт), згідно п.п.1.1 п.1 якого, продавець продає, а покупець купує “вживаний всюдихідний кран GROVE RT890E, серійний номер 228872, рік виробництва 2008, включаючи аксесуари : гідравлічне подовження 10-17 м, 80 т, малий гак 9 т, противага 9,9 т, щорічне обслуговування, повна документації, без гарантії».
Згідно умов поставки, визначених п.п.2.1, 2.2 Контракту, продавець зобов'язується продати товар на умовах FCA, такий повинен супроводжуватися оригіналами наступних документів, необхідних для проведення митного оформлення товару при імпорту в Україну, а саме рахунку-фактури (інвойс) та технічної документації.
Відповідно до п.п.4.1-4.5 п.4 Контракту, ціна встановлюється у євро (EUR), загальна сума контракту становить 293000,00 євро, зокрема, умовами оплати є 100% (стовідсоткова, повна) попередня оплата, котра має бути перерахована продавцю протягом 30 днів з моменту підписання даного контракту.
На виконання умов Контракту, було складено рахунок-фактуру №64/00001 від 22.04.2024 на загальну суму 293000,00 євро.
ТзОВ “Будівельна техніка “ЗАЕЗ» здійснило оплату у зазначеному розмірі, про що свідчать відомості платіжної інструкції в іноземній валюті №1 від 16.05.2024.
24.05.2024 Товариством було подано до Івано-Франківської митниці митну декларацію №24UA206050005704U8, якою задекларовано товар, що ввозиться на територію України, а саме “кран на колісному ходу марки “GROVE RT890E», серійний №228872, 2008 року виготовлення, бувший у вжитку. Самохідний гідравлічний стріловий підіймальний кран на колісному ходу, має одну кабіну, приводиться в рух двигуном, який становить частину підіймального обладнання (один двигун приводить в рух ходову базу машини і підіймальний пристрій). Для бездоріжжя GROVE RT890E електронне управління, дизельний двигун CUMMINS та стріла типу MEGAFORM забезпечують потужність та радіус дії крана RT890E при виконанні найсерйозніших робіт. Кабіна серії “Е» та ергономічні пристрої управління знижують втому та збільшують продуктивність оператора. Технічні характеристики GROVE RT890E : максимальна вантажопідйомність 80 т, довжина стріли 43,2 м, гратчаста стріла 17 м, максимальна висота підйому 660 м, навантаження на передню вісь 26100 кг, навантаження на задню вісь 26300 кг, швидкість 25 км/год. Кранова установка “GROVE RT890E» є самохідною машиною, у якій всі елементи управління переміщенням самохідної машини, розташовані в кабіні робочої машини, змонтована на колісному шасі».
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що декларантом одночасно з митною декларацією надано митному органу рахунок-фактуру (інвойс) (commercial invoice) №64/00001 від 22.04.2024, автотранспортну накладну (road consignment note) №0007740 від 20.05.2024, декларацію про походження товару (declaration of origin) №64/00001 від 22.04.2024, банківський платіжний документ, який стосується товару №1 від 16.05.2024, документ на підтвердження вартості перевезення товару №02-06/206 від 21.05.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №CZUA-1-2024 від 22.04.2024, договір про надання послуг митного брокера №8 від 22.01.2016, інші некласифіковані документи “опис» від 24.05.2024 та інші некласифіковані документи “фото» від 24.05.2024.
У подальшому, за наслідком спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, позивачу призначено митний огляд задекларованого товару 27.05.2024, здійснення якого засвідчується Актом про проведення митного огляду від 27.05.2024 за митною декларацією №24UA206050005704U8.
Івано-Франківська митниця, за результатами розгляду поданих митних декларацій та доданих до неї документів, а також проведення митного огляду, прийняла рішення про визначення коду товару №KT-UA206000-0013-2024 від 30.05.2024, за змістом якого задекларований Товариством код товарної позиції “84264100 00» змінено на “87051000 00» з відповідним описом товару.
Відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів відповідно до картки відмови №UA206050/2024/000178, з причини прийняття оспорюваного рішення та складання протоколу про порушення митних правил №0120/126000/24 від 07.06.2024.
Позивачем на підставі оскаржуваного рішення 07.06.2024 подано митну декларацію №24UA206050006315U6, в графі 33 “Код товару» позначив “87051000 00», при цьому в графі 47 нарахування платежів визначено із скоригованими відповідачем показниками.
Вважаючи оспорюване рішення протиправним, Товариство звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені та підтверджені наявними в матеріалах адміністративної справи супровідними документами до митної декларації №24UA206050005704U8, які перебували у віданні відповідача станом на дату ухвалення оспорюваного рішення документи, дають підстави дійти висновку про вірне первинне віднесення Товариством задекларованого крану на колісному ходу марки GROVE RT890E, серійний №228872, 2008 року виготовлення, бувший у вжитку […] до товарної позиції “84264100 00», а не до “87041000 00». Суд врахував, що відповідачем не вживалось дій на виконання вимог пунктів 12, 15, 18 Порядку роботи відділу митних платежів підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за №650 (далі - Порядок №650) за наслідком виявлення складності класифікації товару, як і не обґрунтовано неможливість їх здійснення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України “Про Митний тариф України» №584-VII від 19.09.2013 (далі - Закон №584-VII) передбачено, що митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Частинами 1, 2 статті 67 МК України визначено, що УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Згідно ч.1, 2 ст.68 МК України, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ведення УКТ ЗЕД, зокрема, передбачає, серед іншого, забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування.
У свою чергу, ч.1 ст.266 МК України передбачено, що декларант зобов'язаний, серед іншого: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
При цьому, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. (ч.1, 2, 4 ст.69 МК України).
Пунктом 3 розділу І Загальні положення Порядку №650 визначено, що класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України Про Митний тариф України (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Пунктом 1 розділу III Порядку №650 передбачено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п.1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, що містяться у Законі №584-VII, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до нижченаведених правил : 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила. 3.У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару. 4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються. 6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Тобто, Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Згідно розділу XVI група 84 Пояснення до товарної позиції 8426 (суднові дерик-крани; підіймальні крани різних типів, включаючи кабельні крани; ферми підіймальні пересувні, портальні навантажувачі та візки з підіймальним краном), в тому числі підкатегорії 8426410000 (на колісному ходу), та 8426490000 (інші) визначено, що до цієї товарної позиції включаються цілий ряд підіймальних або вантажно-розвантажувальних машин циклічної дії.
Переважно до цієї товарної позиції включаються не лише нерухомі або стаціонарні машини, але також рухомі машини самохідні чи несамохідні (за деякими винятками, наведеними нижче та стосовно машин, установлюваних на транспортні засоби, включені в Розділ XVII).
Виключаються: - машини, установлювані на трактори або транспортні засоби групи 87;- машини, установлені на автомобільних шасі або вантажних автомобілях.
Деякі підіймальні або вантажно-розвантажувальні машини (наприклад, звичайні крани, легкі аварійні крани) часто встановлюються на конструкції, що мають всі істотні ознаки автомобільного шасі або вантажівки, тобто мають, принаймні, такі механічні вузли: двигун, коробку передач і важелі керування переключенням швидкостей, а також рульове керування та гальма. Такі конструкції повинні класифікуватися в товарній позиції 8705 як автомобілі спеціального призначення незалежно від того, чи встановлена підіймальна або вантажно-розвантажувальна машина на транспортному засобі чи вона разом з ним утворює єдину машину, якщо засіб пересування не є засобом, спеціально розробленим для транспортування, товарної позиції 8704.
До цієї товарної позиції включаються самохідні машини, в яких один або більше елементів приводу ходового пристрою чи керування, перерахованих вище, розташовані в кабіні підіймальної або вантажно-розвантажувальної машини (переважно крана), установленої на колісному шасі, незалежно від того, чи може агрегат у цілому рухатися по дорозі своїм ходом чи ні.
На відміну від транспортних засобів з механічним приводом, призначених для спеціальних цілей, товарної позиції 8705, самохідні машини та механізми, що підпадають під ці товарні категорії, як правило, мають такі характеристики : 1) вони приводяться в рух двигуном, який становить частину піднімального пристрою; 2) вони мають максимальну швидкість 20 км/год; 3) вони мають одну кабіну, яка становить частину піднімального пристрою; 4) вони, зазвичай, не пересуваються, коли навантажені, або, якщо пересуваються, то лише за обмеження руху необхідністю виконання їхньої функції піднімання.
Характеристики спірного товару повністю відповідають визначеним критеріям.
Відповідно до Пояснень, категорія 8705 включає - моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі).
Підкатегорія 8705100000 - автокрани.
До цієї товарної позиції включається ряд видів транспортних засобів, спеціально сконструйованих або пристосованих для розміщення різних пристроїв, які надають їм можливості виконувати визначені нетранспортні функції; тобто основною метою транспортного засобу цієї товарної позиції не є перевезення людей або вантажів.
До цієї товарної позиції включаються, зокрема автокрани, не призначені для перевезення вантажів, які складаються з автомобільного шасі, на якому постійно встановлена кабіна і поворотний кран. Проте вантажні автомобілі з самонавантажувальними пристроями не включаються до цій товарної позиції (товарна позиція 8704).
З іншого боку, самохідні машини (наприклад, крани, екскаватори), у яких один або кілька елементів управління переміщенням самохідної машини, розташовані в кабіні робочої машини, яка змонтована на колісному чи гусеничному шасі, незалежно від того, чи може ця машина пересуватись по дорозі своїм ходом чи ні, включаються, наприклад, до товарної позиції 8426, 8429 або 8430.
Як видно з матеріалів справи, Товариством з метою митного оформлення товару “Кран на колісному ходу марки GROVE RT89, серійний номер №228872, 2008 року виготовлення, бувший у вжитку [...]» 24.05.2024 подано до Івано-Франківської митниці митну декларацію №24UA206050005704U8, обрано код товару “84264100 00».
В оспорюваному рішенні відповідачем вказано, що за класифікованим кодом в описі автокрану його максимальна швидкість складає 35 км/год, на підставі чого відповідач дійшов висновку, що поданий до митного оформлення товар відноситься до товару за кодом 8705100000 згідно з УКТЗЕД, а не за кодом 84264100 00, який визначив декларант.
При цьому. як слушно зауважив суд першої інстанції, вказана характеристика стосовно максимальної швидкості задекларованого товару слугувала визначальною для відповідача при формуванні вищезгаданого висновку, додатково зазначено про оснащення такого пристроями візуальної сигналізації, що на переконання митного органу, дозволяє здійснювати рух на коментованому крані дорогами загального користування.
Разом з тим, як видно з акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 27.05.2024 за митною декларацією №24UA206050005704U8, проведено повний митний огляд товару “стріловий підіймальний кран на колісному ходу, згідно бірки ідентифікації : марки GROVE RT890Е, серійний №228872, 2008 року виготовлення, бувший у вжитку. Має одну кабіну, приводиться в рух двигуном, який становить частину підіймального обладнання (один двигун приводить в рух ходову базу машини і підіймальний пристрій). Технічні характеристики GROVE RT890E згідно поданих документів: максимальна вантажопідйомність 80 т, довжина стріли 43,2 м, ґратчаста стріла 17 м, максимальна висота підйому 660 м, навантаження на передню вісь 26 100 кг, навантаження на задню вісь 26 300 кг. Всі елементи управління переміщенням самохідної машини, розташовані в кабіні, яка є складовою підіймального пристрою, з якої здійснюється керування рухом і підіймання вантажу, змонтована на колісному шасі. Кран оснащений засобами сигналізації: проблисковий маячок оранжевого кольору, габаритні ліхтарі, засоби підсвічування».
Таким чином, митним органом підтверджено, що “Кран на колісному ходу марки GROVE RT89, серійний номер №228872, 2008 року виготовлення, бувший у вжитку [...]» є самохідною машиною, що змонтована на колісному шасі, має одну кабіну, приводиться в рух двигуном, який становить частину підіймального обладнання, всі елементи управління переміщенням котрою розташовані в такій кабіні, з якої здійснюється керування рухом і підіймання вантажу.
При цьому, відповідач у акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу протилежного не зазначив.
На думку колегії суддів, дані характеристики, які також підтверджуються відповідачем, дозволяють віднести дану установку до категорії 8426 41 00, а не до 8705 10 0000, на чому необґрунтовано наполягає відповідач.
Колегія суддів зазначає, що згідно п.11 р.ІІ Порядку №650, рішення щодо класифікації товарів приймається у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для його класифікації.
Для прийняття Рішення використовуються відомості, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, а також документи та відомості, надані разом із Запитом та/або у порядку, передбаченому пунктом 12 цього розділу, тобто документів отриманих за наслідком надсилання повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Як встановлено судом, пунктом 3 рішення №KT-UA206000-0013-2024 від 30.05.2024 до документів, якими керувався митний орган під час прийняття оспорюваного рішення, крім профільних нормативно-правових актів щодо класифікації товару за УКТ ЗЕД, віднесено Акт про проведення митного огляду №24UA206050005704U8 від 27.05.2024, технічна інформація та фото товару.
Як вірно встановлено судом та підтверджено митним органом станом на дату прийняття оспорюваного рішення, у відповідача перебував опис технічних характеристик GROVE RT890E, з відомостей якого з'ясовано наступне : “повне управління крановою установкою, підніманням, опусканням та рухом крану здійснюється виключно з кабіни управління крановою установкою», “контрольні прилади для всіх робочих функцій виведені на панель приладів», “робота крану можлива виключно з виставленими опорами в зупиненому стані», “забороняється самостійно пересуватись по дорогах загального користування».
Суд першої інстанції вірно врахував, що ані актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу митною декларацією №24UA206050005704U8 від 27.05.2024, ані з інших документів, складених відповідачем щодо митної декларації не виявлено даних про невідповідність заявлених технічних характеристик задекларованого товару.
При цьому, колегія суддів зазначає, що про наявність таких невідповідностей митним органом не наведено.
Більше того, у митній декларації від 24.05.2024 швидкість “крана на колісному ходу марки GROVE RT890E, серійний №228872, 2008 року виготовлення, бувший у вжитку» становить 25 км/год .
Натомість, як видно з пункту 4 оспорюваного рішення, коментована характеристика задекларованого товару змінена на “максимальну швидкість пересування становить 35 км/год», а сам товар класифіковано, як “автокран на колісному ходу».
Судом вірно враховано, що Розділ ХVІІ група 87 Пояснень №256, товарна позиція “8705» підкатегорії “87051000 00» (автокрани) не містить аналогічного критерію щодо максимальної швидкості транспортного засобу, порівняльний аналіз з яким дав змогу однозначно стверджувати про збіг означеної характеристики саме з такою товарною позицією та про хибність зазначення позивачем товарної позиції “8426».
Таким чином, деякі технічні характеристики “крану на колісному ходу марки GROVE RT890E, серійний №228872, 2008 року виготовлення, бувший у вжитку», а саме : приведення в рух двигуном, який становить частину піднімального пристрою, неможливість пересування, коли транспорт навантажений або з обмеженням руху при виконанні функції піднімання, а також наявність кабіни, яка становить частину піднімального пристрою, дозволяють віднести його до товарної позиції “84264100 00».
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про вірне первинне віднесення ТзОВ “Будівельна техніка “ЗАЕЗ» декларированного “крану на колісному ходу марки GROVE RT890E, серійний №228872, 2008 року виготовлення, бувший у вжитку […]» до товарної позиції "84264100 00".
Доводи митного органу щодо констатації руху декларованого крану дорогами загального користування виключно через оснащення такого пристроями візуальної сигналізації, що на думку відповідача теж є підставою для віднесення такого до товарної позиції “8705» є необгрунтованими, оскільки такі є лише припущеннями відповідача, які не підтверджені жодними доказами.
Більше того, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, вказана характеристика відсутня в описі Розділу ХVІІ групи 87 Пояснень №256 товарної позиції “8705» підкатегорії “87051000 00» (автокрани), відтак встановлення такої ознаки не є релевантним.
Крім того, відповідачем не вживалось дій на виконання вимог пунктів 12, 15, 18 Порядку №650 за наслідком виявлення складності класифікації товару, як і не обґрунтовано неможливість їх здійснення.
Колегія суддів наголошує, що митним органом не доведено підстав для здійснення контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення та самостійної класифікації товару, які, згідно вимог частин першої-п'ятої статті 69 МК України, можуть відбуватися лише у разі виявлення під час митного оформлення товарів, або після нього, порушення правил класифікації товарів з боку декларанта.
Доводи апелянта про те, що вищевказаний транспортний засіб необхідно класифікувати за кодом 8705 жодними доказами не підтверджені.
Митний орган, з урахуванням складності випадку класифікації товару, а також у зв'язку із суперечностями щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД не вжив заходів для витребування додаткової інформації, для отримання спеціальних знань, проведення досліджень тощо,а тому відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оспорюваного рішення про визначення коду товару від 30.05.2024 за №KT-UA206000-0013-2024.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що виходячи з критерію пропорційності розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу шляхом пропорційного стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів повинен становити 8000,00 грн, що буде співмірним зі складністю цієї справи, обсягом наданих адвокатом послуг, а також відповідатиме критерію реальності та розумності їх розміру. Решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі “Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року по справі №300/5762/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук