17 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/21315/24 пров. № А/857/10116/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, головуючий суддя - Гулкевич І.З., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення експлуатації будівлі,-
Позивач - ГУ ДСНС України у Львівській області звернулося в суд з позовом до ФОП ОСОБА_1 , в якому просило зупинити експлуатацію будівлі (пекарні) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, окрім виконання робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що 27.07.2024 року в будівлі (пекарні) за адресою : АДРЕСА_1 , ФО-П ОСОБА_1 виникла пожежа. Згідно висновку про причину виникнення пожежі від 30.07.2024 року, під час огляду місця пожежі на об'єкті відповідача було виявлено ряд порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Позивач вважав, що порушення, зазначені у висновку про причини виникнення пожежі, створюють загрозу життю та здоров'ю працівників та людей, а тому, наявна необхідність у застосуванні заходів реагування у вигляді зупинити експлуатацію будівлі (пекарні) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДСНС України у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.07.2024 року в будівлі (пекарні) за адресою: Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького,130, ФОП ОСОБА_1 виникла пожежа.
Згідно висновку про причини виникнення пожежі від 30.07.2024, під час огляду місця пожежі на об'єкті відповідача було виявлено ряд порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки:
відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (абзац перший частини другої статті 57 КЦЗУ);
не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту» (не заключено договір на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації з спеціалізованою організацією), (тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту приміщень не виведено на пульт пожежного спостерігання). (пункт 1.4 Розділу V Правила пожежної безпеки в Україні);
захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, не виконала відповідно до вимог (пункт 1.21 глави 1 Розділу IV Правила пожежної безпеки в Україні);
приміщення пекарні не забезпечено первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог (пункт 3.6 Розділу V Правила пожежної безпеки в Україні);
на об'єкті (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим (пункт 3 Розділу ІІ Правила пожежної безпеки в Україні);
посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 16. Розділу ІІ Правила пожежної безпеки в Україні);
не проведено заміри опору ізоляції електроосвітлювальної мережі (пункт 1.20 Розділу IV Правила пожежної безпеки в Україні);
допущено складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами. (пункт 1.18 Розділу IV Правила пожежної безпеки в Україні);
допустив експлуатацію пічного опалення, яке мало тріщини.(пункт 2.13 Розділу IV Правила пожежної безпеки в Україні);
допустив під час експлуатації печі сушіння дров на ній .(пункт 2.13 Розділу IV Правила пожежної безпеки в Україні).
У зв'язку з встановленням факту порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, 28.07.2024 року до ФО-П ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративне правопорушення серія ЛВ №000347 та серія ЛВ №000348.
Окрім цього, 29.07.2024 року була винесена постанова серія ЛВ №000349 про накладення на ФО-П ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
На думку позивача, всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені у висновку про причини виникнення пожежі від 30.07.2024 року створюють реальну загрозу життю і здоров'ю працівникам та людям, які можуть там перебувати, на вказаному вище об'єкті, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було повністю виконано вимоги контролюючого органу та усунуто у добровільному порядку виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, що свідчить про відсутність законодавчо визначених передумов для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі Положення №1052).
Відповідно до пункту 1 Положення №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Відповідно до підпункту 39 пункту 4 Положення №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.
Відповідно до статті 4 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі КЦЗ України) цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
За приписами пункту 21 частини першої статті 20 КЦЗ України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 33 частини першої статті 2 КЦЗ України, пожежна безпека відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Згідно пункту 26 частини першої статті 2 КЦЗ України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Відповідно до частини третьої статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання.
За правилами частини першої статті 64 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною першою статті 68 КЦЗ України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
За приписами частини сьомої статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач виконав вимоги правил пожежної безпеки та усунув у приміщенні по вул.Б.Хмельницького,130 у м. Радехів порушення правил протипожежної безпеки, а саме:
декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (приміщення пекарні у м. Радехів по вул.Б.Хмельницького,130) подана 20.11.2024 року та прийнята Державною службою з надзвичайних ситуацій 20.11.2024 року (вхідний номер реєстрації на Порталі електронних послуг ДСУНС № 6234), скриншот реєстрації Декларації на порталі Порталі електронних послуг Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
укладено Договір №204/24-ПС-ТО спостереження за установками пожежної автоматики, технічного обслуговування системи передавання тривожних сповіщень та технічного обслуговування від 01.11.2024 року між ФОП ОСОБА_1 та ПП “Флоріан Л»;
приміщення обладнано системою протипожежного захисту та пожежною сигналізацією (Акт підтвердження відповідності систем протипожежного захисту № 72 від 07.10.2021 року);
встановлено та прийнято в експлуатацію систему блискавкозахисту (Акт № 16/09/24 від 16 вересня 2024 року);
ОСОБА_1 пройшов навчання з пожежної безпеки у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності (Витяг з протоколу номер 379/24 від 07.11.24 року, посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки 12010358 від 07.11.24 року);
виконано заміри опору ізоляції (протокол № 1 вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування від 18.09.2024 року, протокол №2 перевірки ізоляції силової і освітлювальної проводки від 18.09.2024 року Виконавець - ПП “Агроенерго»;
придбано великооб'ємні вогнегасники об'ємом 100 л. кожний;
відповідно до наказу ФО-П ОСОБА_1 № 2 від 10 серпня 2024 року у цеху випікання хліба розпочав проведення капітального ремонту печей; заборонено складування і сушіння дров всередині приміщення пекарні; заборонено складування дров на відстані менше 1 м від печей та електроустаткування.
Так, відсутність зареєстрованої Декларації про відповідність матеріально-технічної бази вимогам пожежної та технічної безпеки, яке позивачем кваліфікована як порушення вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, повністю усунуто.
02.12.2024 року на сайті Державної служби з надзвичайних ситуацій України за посиланням https://e-services.dsns.gov.ua/parlor/p-application/admin в особистому кабінеті ФОП ОСОБА_2 стан реєстрації Декларації ФОП ОСОБА_1 змінено на статус “завершено» з присвоєнням реєстраційного номера декларації 46-021224- 00115.
Приписи КЦЗ України та Закону №877-V не містять в собі визначення «конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей», переліку відповідних «небезпечних чинників», «порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки», наявність яких створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі Класифікатор), надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності.
Згідно пункту 4 частини першої статті 2 КЦЗ України, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 КЦЗ України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Розділом 4 Класифікатора встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікації, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
У розділі 6 Класифікатора зазначені коди надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж та вибухів.
Згідно з положеннями ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Відповідно до пункту 43 частини першої статті 2 КЦЗ України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
За правилами пункту 26 частини першої статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
З огляду на вказане, слід вважати, що настання реальної загрози життю та здоров'ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов'язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
При цьому, заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, який повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища.
Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При обранні такого заходу реагування мають враховуватися принципи співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Така позиція суду першої інстанції узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.12.2020 року у справі №340/1451/20.
Метою застосування такого заходу є відвернення ймовірного настання для невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.
При цьому, нормами КЦЗ України установлена можливість застосування різних заходів реагування, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд чи окремих приміщень.
Загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 КЦЗ України).
Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
З урахуванням вказаного вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність належних правових підстав для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності, оскільки відповідачем було повністю виконано вимоги контролюючого органу та усунуто у добровільному порядку виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі №380/21315/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич