Справа № 560/11216/24
17 квітня 2025 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сапальова Т.В., розглянувши заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною, скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 квітня 2025 року залишив її без руху та запропонував скаржнику у п'ятиденний строк виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року встановлено, що апелянт не надає доказів на підтвердження обставин, що слугували причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, на підставі наведеного суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною, скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії залишити без руху, запропонувати апелянту протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
16 квітня 2025 року до суду надійшла заява від Головного управління ДПС у Хмельницькій області з проханням визнати поважними причини пропуску на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження у справі. На обґрунтування причин пропуску апелянт повторно посилається на те, що працівник, відповідальний за супроводження даної справи, перебував на лікарняному.
Дослідивши зміст поданої заяви, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято в порядку письмового провадження 06 січня 2025 року.
28 березня 2025 відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року визнано неповажними обставини наведені в клопотанні та запропоновано протягом п'яти днів з моменту отримання надати докази на підтвердження перебування працівника, відповідального за супроводження даної справи, на лікарняному.
16 квітня 2025 року до суду надійшла заява від Головного управління ДПС у Хмельницькій області з проханням визнати поважними причини пропуску на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження у справі. На обґрунтування причин пропуску апелянт повнорно посилається на те, що працівник, відповідальний за супроводження даної справи, перебував на лікарняному.
При цьому судом встановлено, що апелянтом не виконано вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема не надано доказів що працівник, який здійснював правовий супровід даної справи, перебував на лікарняному. Також не надано доказів тому, що саме вказаний працівник був єдиною відповідальною особою за подання апеляційної скарги, а також доказів того, що інші працівники або ж безпосередньо керівник скаржника не мали можливості вчинити такі дії.
Колегія суддів зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Скаржник, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 03.11.2022 у справі №560/15534/21 та від 22.12.2022 у справі №380/19423/21.
Крім того, судом встановлено, що 17 лютого 2025 року відповідачем оскаржено до суду апеляційної інстанції додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі № 560/11216/24.
В той час як апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі № 560/11216/24 подано лише 01 квітня 2025 року.
Щодо доводів апелянта, що відмова у поновленні строку може обмежити право податкового органу на судовий захист та оскарження рішення, що суперечить принципам справедливого судочинства, закріпленим у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що положення Конвенції, відповідно до статті 34, захищають права особи, неурядової організації або групи осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін порушення прав, викладених у Конвенції або Протоколах до неї.
Інших поважних та об'єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не встановила підстав для її задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд
продовжити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги та надати докази перебування відповідального працівника на лікарняному .
Роз'яснити скаржнику, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Сапальова Т.В.