ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
24.12.07 Справа № 9/599
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів, м. Донецьк
до Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав», м. Свердловськ Луганської області
про стягнення дивідендів у розмірі 2 572 408 грн. 68 коп.
в присутності представників:
від позивача -Мовчан П.П., нач.юр. відділу, дов. № 01-1Д від 06.12.05, Бут Д.В., дов. № 01-5д від 15.11.07,
від відповідача - Желтишева В.О., нач.юр. відділу, дов. № 85 від 15.01.07.
Суть спору: позивач, Донецький ДНДІКМ, звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача, СП «Інтерсплав», дивіденди за 9 місяців 2004 року в сумі 1 792 670,68 грн., збитки від інфляції в сумі 613 093,32 грн. та 3% річних в сумі 166 644,68 грн., всього -2 572 408,68 грн.
Відповідач, СП «Інтерсплав», відзивом на позовну заяву від 07.12.07р. за № 3577 просить у задоволенні позову відмовити, наводячи такі доводи:
Ш рішенням правління -загальних зборів засновників спільного підприємства від 4-5.11.04р. не встановлено та не визначено строк для виконання зобов'язання СП «Інтерсплав»перед його учасниками щодо виплати дивідендів, нарахованих за 9 місяців 2004 року,
Ш законодавством України та установчими документами не визначено строк для виплати дивідендів учасникам підприємства,
Ш рішення про виплату дивідендів за 9 місяців 2004 року було прийнято з порушенням чинного законодавства України.
Ш вказане рішення неодноразово було переглянуте за участю позивача, про що свідчать відповідні протоколи,
Ш позивач не звертався до відповідача листом з проханням сплатити суму дивідендів, крім того, позивач не мав права звертатися з вимогою про виплату дивідендів 03.03.07р., оскільки з 31.05.06р. по 17.09.07р. такої юридичної особи, як спільне підприємство з іспанським інвестором «Інтерсплав», учасником якого до 31.05.06р. був позивач, згідно з відомостями з ЄДР не існувало.
Крім того, відповідач надав до матеріалів справи фінансові звіти за 9 місяців 2004 року та за 12 місяців 2004 року, копії витягів з ЄДР за період з 31.05.06р. по 17.09.07р., протоколів засідання Правління СП «Інтерсплав»за період з 21.09.05р. по 30.03.06р., документів з листування між сторонами, витягу з журналу реєстрації кореспонденції тощо.
В обгрунтування своїх доводів позивач виклав наступне.
Відповідно до статуту СП «Інтерсплав»та угоди про створення цього підприємства від 22.12.88р. із змінами та доповненнями, позивач є засновником та учасником, що володіє часткою у статутному фонді у розмірі 43,16%.
Відповідно до протоколу від 4-5.11.04р. Правління загальними зборами представників учасників СП «Інтерсплав»було прийняте рішення про нарахування та виплату дивідендів учасникам за результатами роботи за 9 місяців 2004 року, у т.ч. позивачу -3 585 340,0 грн.
14.01.05р. позивач направив відповідачу лист з проханням сплатити вищезазначену суму дивідендів, а 01.06.05р. відповідач частково сплатив позивачу 50% цієї суми, що складає 1 792 669,32 грн.
Решта дивідендів у розмірі 1 792 670,68 грн. на час розгляду справи відповідачем не сплачено.
03.03.07р. позивач вдруге направив відповідачу лист-вимогу щодо сплати боргу суми дивідендів, однак відповідач не відповів на цей лист, тому позивач звернувся з цим позовом до суду.
Позивач, посилаючись на ч. 1 ст. 173 ГК України, вважає, що зобов'язання відповідача сплатити на його користь дивіденди є грошовим зобов'язанням та з урахуванням ч. 2 ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування на суму боргу за період з 27.01.05р. по 30.09.07р. у розмірі 613 093,32 грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 01.02.05р. по 31.10.07р. у розмірі 166 644,68 грн.
У судовому засіданні 24.12.07р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, посилаючись на розгляд господарським судом Луганської області пов'язаної з цією справою іншої справи № 15/257пн(13/1пн) за позовом ТОВ «Укріс»до СП «Інтерсплав»про визнання недійсними рішень, викладених у протоколі № 2 від 15.12.05р.
Суд вважає, що клопотання про зупинення розгляду справи не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Спір за цією справою виник внаслідок прийняття рішення відповідно до протоколу від 4-5.11.04р. Правлінням - загальними зборами представників учасників СП «Інтерсплав»про нарахування та виплату дивідендів учасникам за результатами роботи за 9 місяців 2004 року, а предметом спору за справою № 15/257пн(13/1пн) є визнання недійсними рішень за протоколом від 15.12.05р. Таким чином предмети цих позовів є різними за своєю юридичною природою.
Крім того, суд вважає відсутніми обставини, які унеможливлюють розгляд даної справи по суті.
Оцінивши матеріали справи, надані докази, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права -це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Таким чином, учасниками корпоративних відносин є ті суб'єкти господарювання, у статутному капіталі (майні) яких є частки осіб (фізичних, юридичних, держави) як учасників такого об'єднання капіталу.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГК України корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.
Отже, корпоративність устрою передбачає наявність у складі підприємства не менше за двох учасників, що об'єдналися на підставі майна і майнових прав та наявності уставного капіталу, розподілені на частки учасників пропорційно внескам.
Відповідно до ч. 4 п. 2 ст. 121 ГК України підприємство -учасник господарського об'єднання має право одержувати частину прибутку від діяльності господарського об'єднання відповідно до його статуту.
Таким чином, право брати участь у розподілі прибутку корпорації і одержувати його частину (дивіденди) є основним майновим правом учасників корпорації.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ГК України порядок використання прибутку (доходу) суб'єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.
Спірні правовідносини за цією справою виникли з того, що позивач, Донецький ДНДІКМ, вважає, що його корпоративні права були порушені відповідачем, оскільки останній порушив його право у отриманні дивідендів.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т.ч. іноземні), громадяни… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, СП «Інтерсплав»було створено на підставі Угоди про створення та діяльність Совєтсько-Іспанського спільного підприємства з виробництва алюмінієвих сплавів «Інтерсплав» від 27.12.88р. (далі -Угода) (із змінами та доповненнями). Одним з учасників підприємства є позивач, Донецький ДНДІКМ, доля якого у статутному капіталі СП «Інтерсплав»складає 43,16%.
Відповідно до ст. 7 Угоди та ст. 11.1 статуту підприємства вищим органом є Правління, до якого входять особи, що призначаються учасниками підприємства.
Відповідно до п. 12.2 ст. 12 статуту до виключної компетенції Правління відноситься розподіл прибутку.
Відповідно до п. 13.1 статуту Правління правомочне приймати рішення, якщо на його засіданні присутні представники кожного з учасників, що мають не менше половини голосів, наданих учаснику.
Відповідно до п. 13.3 цієї статті одностайність представників всіх учасників Правління необхідне, у т.ч. з питання розподілу прибутку.
Таким чином, для вирішення питання щодо виплати частини прибутку (дивідендів) за статутом СП «Інтерсплав» необхідні наступні умови:
Ш наявність у засіданні Правління всіх представників учасників підприємства,
Ш одностайність голосування всіх представників учасників підприємства щодо виплати дивідендів.
Як свідчать матеріали справи, 4 та 5 листопада 2004 року відбулося засідання Правління -загальні збори представників учасників СП «Інтерсплав», за наслідками якого було розглянуто у т.ч. питання про нарахування та виплату дивіденди учасникам підприємства за результатами роботи за 9 місяців 2004 року та прийняте рішення про виплату дивідендів у розмірі 8 307,09 тис. грн., у т.ч. позивачу -3 585,34 тис. грн., про що свідчить рішення від 4-5.11.04р.
За це рішення проголосували одностайно всі представники учасників підприємства, тому це рішення відповідає статутним положенням СП «Інтерсплав».
14.01.05р. позивач письмово звернувся до відповідача з проханням про сплату нарахованих дивідендів, однак 01.06.05р. відповідач лише частково сплатив позивачу дивіденди у розмірі 1 792 669,32 грн., що складає 50% від нарахованої суми.
Основним доводом відповідача є протокол засідання Правління СП «Інтерсплав»№ 2 від 15.12.05р., яке відбулося у м. Києві, який містить рішення з питання № 4.3 «Розподіл прибутків за 2004 рік та виплата дивідендів»- виплату 50% дивідендів, нарахованих за 9 місяців 2004 року, здійснити по мірі покращення фінансово-господарської ситуації СП «Інтерсплав».
Відповідач стверджує, що представник позивача, який приймав участь у цьому засіданні Правління, поставивши свій підпис під таким рішенням щодо виплати дивідендів за 9 місяців 2004 року, фактично розпорядився своїм правом у спосіб, зафіксований протоколом № 2 від 15.12.05р., тому на цей час позивач не має права вимагати виплати решти суми дивідендів у розмірі 50%, нарахованих за 9 місяців 2004 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З огляду на зазначені норми суд не приймає як належний доказ протокол засідання Правління СП «Інтерсплав»№ 2 від 15.12.05р., оскільки у засіданні Правління 15.12.05р. взяли участь не всі представники учасників підприємства, а саме, був відсутнім представник учасника ТОВ «Укріс». Таким чином, рішення щодо фактичного зупинення виплати решти нарахованих дивідендів за результатами роботи за 9 місяців 2004 року не відповідає статутним положенням СП «Інтерсплав».
Суд також не приймає доводи відповідача про те, що рішення від 4-5.11.04р. про виплату дивідендів за 9 місяців 2004 року було прийнято з порушенням чинного законодавства України, оскільки:
Ш чинне законодавство України не містить заборон щодо виплати дивідендів за результатами роботи ані за період 9-ти місяців, ані за інший період. Питання виплати дивідендів за будь-який період вирішується вищим органом господарюючого суб'єкту відповідно до законодавства та статутних положень,
Ш виплата дивідендів здійснюється за умови можливості такої виплати (наявність прибутку), що має бути доведено учасником, який звертається до суду з вимогою про здійснення такої виплати,
Ш матеріали справи містять звіт про фінансові результати господарської діяльності СП «Інтерсплав»за 9 місяців та бухгалтерську довідку про прибуток, що підлягає розподілу за наслідками діяльності, у т.ч. за 9 місяців 2004 року (а.с. 103 -105), відповідно до яких прибуток за звітний період складає 8 307,1 тис. грн. Саме ця сума була призначена до розподілу між учасниками в якості дивідендів.
Суд також не приймає твердження відповідача про те, що позивач не звертався до відповідача листом з проханням сплатити суму дивідендів, оскільки з 31.05.06р. по 17.09.07р. такої юридичної особи, як СП «Інтерсплав», учасником якого до 31.05.06р. був позивач, згідно з відомостями з ЄДР не існувало, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, 14.01.05р. позивач письмово звернувся до відповідача з проханням про сплату нарахованих дивідендів.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що відсутність у Єдиному державному реєстрі спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»під цією назвою не містить доказів припинення юридичної особи СП «Інтерсплав», крім того, підприємство здійснювало підприємницьку діяльність відповідно до напрямками, зазначеними у статуті, знаходилось на податковому обліку в ДПІ м. Свердловська, було позивачем та відповідачем у судах України, про що свідчить, зокрема, постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.10.06р. по справі № 24/250-А, в якій зазначено, що згідно з ч. 15 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи.
За загальним правилом, відповідно до ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т. ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язальної сторони виконання її обов'язку.
Таким чином, зобов'язання СП «Інтерсплав»сплатити дивіденди на користь позивача є господарським зобов'язанням, а саме, грошовим зобов'язанням.
Відповідно до п. 2 та 3 ст. 57 ГК України в установчих документах та статуті повинні міститися, у т.ч. умови порядку розподілу прибутків і збитків. У випадку якщо статутом не визначено термін, протягом якого має здійснюватися виплата дивідендів, цей термін повинен визначатися відповідно до ст. 530 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги…
Оскільки позивач направив вимогу про сплату дивідендів 14.01.05р., то з урахуванням поштового перебігу (3 дні) виконання грошового зобов'язання щодо виплати дивідендів позивачу повинно було здійснено 24.01.05р.
Позивач вважає відповідача боржником щодо виплати дивідендів з 27.01.05р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з посиланням позивача на ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Сплативши 50% дивідендів у розмірі 1 792 669,32 грн. та відобразивши цю операцію у бухгалтерському обліку як заборгованість перед позивачем, відповідач фактично визнав наявність заборгованості з грошового зобов'язання.
Позивач надав до матеріалів справи розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, з яким суд погоджується.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 49 ГПК України на користь позивача стягуються судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача, СП «Інтерсплав», 94800, Луганська обл., м. Свердловськ, код 05827201, на користь позивача, Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів, 83086, м. Донецьк, пр. Лагутенка, 14, код 00201514, дивіденди за 9 місяців 2004 року в сумі 1 792 670,68 грн., збитки від інфляції в сумі 613 093,32 грн. та 3% річних в сумі 166 644,68 грн., всього -2 572 408,68 грн., судові витрати у розмірі 25618,0 грн., у т.ч. держмито -25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -118,0 грн.
Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя А.Г.Ворожцов