Справа № 240/33695/23
17 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву суддів у справі за адміністративним позовом Головного управління Національної поліції в Житомирській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,
В провадженні Сьомого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Національної поліції в Житомирській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.04.2025 для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Боровицький О.А., судді - Курко О.П., Шидловський В.Б.
16.04.2025 суддями Боровицьким О.А., Курком О.П. та Шидловським В.Б. подано заяви про самовідвід від розгляду даної адміністративної справи, обґрунтовані наявністю обставин, що можуть викликати сумніви у їх неупередженості при розгляді даної справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про самовідвід, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 серпня 2024 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задовольнив частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року скасував, а провадження у справі за позовом Головного управління Національної поліції в Житомирській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди закрив.
Постановою Верховного Суду від 14 березня 2025 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задоволено. Скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року, а справу №240/33695/23 направлено для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені частиною першою статті 36 КАС України. Відповідно до частини другої статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частини першої статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
За правилами частини другої статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції. Зі змісту наведеної норми слідує, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у новому її розгляді після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Такий зміст норм процесуального закону вказує на те, що закриття провадження є одним із варіантів вирішення справи, тому апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції про закриття провадження є вирішенням справи у суді апеляційної інстанції.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.07.2020 у справі № 910/9266/14 та від 26.01.2022 у справі № 522/9302/18.
При цьому, як у частині першій, так і другій статті 37 КАС України законодавець вживає формулювання «у новому її розгляді», який (розгляд), виходячи з приписів частини 1 статті 37 КАС України, у суді першої інстанції відбудеться, в т.ч. і у разі скасування ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі “Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що “безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі “Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі “Газета “Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).
В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі “Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: “між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності».
З метою уникнення сумнівів щодо неупередженості суддів Боровицького О.А., Курка О.П., Шидловського В.Б. при апеляційному розгляді справи № 240/33695/23, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню заяви суддів про самовідвід від розгляду даної адміністративної справи..
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 325 КАС України, суд
Задовольнити заяви суддів Боровицького О.А., Курка О.П., Шидловського В.Б. про самовідвід від розгляду адміністративної справи № 240/33695/23.
Адміністративну справу № 240/33695/23 передати для повторного автоматизованого розподілу справ.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.