Справа № 751/3007/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/196/25
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
17 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 7 квітня 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023270340004835, від 22 грудня 2023 року у вигляді застави відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сальне, Ніжинського району, Чернігівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 України та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Строк дії покладених обов'язків встановлено до 7 червня 2025 року.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. В обґрунтування скарги зазначає, що слідчим суддею однобічно розглянуто клопотання слідчого, не взято до уваги відсутність належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність заявлених ризиків і необґрунтованість підозри. Вважає, що сам факт того, що за злочин, інкримінований ОСОБА_8 передбачене суворе покарання, ще не свідчить про існування ризику переховування особи від слідства та/або суду. Стверджує, що підозрюваний раніше не судимий, являється пенсіонером МВС, має міцні соціальні зв'язки та проблеми зі здоров'ям.
В доповненнях до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_7 , крім мотивів, викладених в апеляційній скарзі, зазначає, що слідчим суддею при ухваленні рішення не було враховано факт тривалого здійснення досудового розслідування з 22 грудня 2023 року і за вказаний строк стороною обвинувачення не було здобуто жодного доказу про попередні спроби з боку ОСОБА_8 уникнути відповідальності, фактів зміни місця проживання, про наявність підтверджуючої інформації стосовно здійснення останнім спроб спрямованих на знищення або переховування доказів. Вважає, що орган досудового розслідування не довів в судовому засіданні та не надав доказів, які б свідчили про існування конкретних ризиків, що не можуть бути нейтралізовані шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника, котрі підтримали апеляційну скаргу останнього та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як убачається з матеріалів справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023270340004835, згідно витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочате 22 грудня 2023 року.
31 березня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні злочину.
На початковій стадії досудового розслідування кримінально-процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Повідомивши ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, слідчий зібрав, перевірив та оцінив у встановленому законом порядку докази, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальні правопорушення, за які передбачене покарання Кримінальним кодексом України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.
Отже, з матеріалів кримінального провадження вбачається наявність існування фактів, інформації, які можуть переконати в тому, що ОСОБА_8 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 частини п'ятої статті 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Під час прийняття рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу у вигляді застави, вимог ст.ст.178, 194 КПК України, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, санкція за яке передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна, даних про особу підозрюваного, наявність існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді застави, так як інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя перевірив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні, на підставі яких визначено розмір застави в мінімальних розмірах.
Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням сторони захисту, у судовому засіданні місцевого суду стороною обвинувачення доведено існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_8 , а тому слідчий суддя обґрунтовано частково задовольнив клопотання слідчого.
Крім того, всі наведені стороною захисту обставини та дані про особу підозрюваного були предметом розгляду слідчим суддею, який не знайшов їх такими, що гарантують належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 у разі обрання іншого, більш м'якого виду запобіжного заходу, зокрема, особистого зобов'язання.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а доводи апеляційних скарг не дають підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 7 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4