15 квітня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 274/6307/14-к
Провадження № 11-кп/820/123/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42014020000000178 від 05.11.2014, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2024 року, -
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2024 року
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Вінниці, з вищою освітою, працюючого суддею Вінницького міського суду Вінницької області, одруженого, маючого на утриманні двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України і виправдано його на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України - якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 у виді застави - скасовано, а заставу в сумі 97 440 грн. повернуто заставодавцю - ОСОБА_11 .
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця м. Вінниця, розлученого, маючого на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого ПП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою, АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та на підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено від покарання, у зв'язку із закінченням строків давності.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь державного бюджету документально підтверджені витрати за проведення експертизи в розмірі 737 (сімсот тридцять сім) грн. 10 коп.
ОСОБА_10 визнано невинуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України і виправдано його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України - якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.
Документально підтвердженні витрати за проведення експертиз на загальну суму 20 572 грн. 70 коп. - віднесено на рахунок держави.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької обл. від 26.09.2014 року на речові докази - скасовано.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
За вироком суду, ОСОБА_10 всупереч передбаченому законом порядку при невстановлених обставинах незаконно придбав бойові припаси - дев'ятнадцять патронів калібру 7,62x39 мм та зберігав їх до 21 год. 50 хв. 24.09.2014 року за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_4 , які були виявлено та вилучено в той саме день під час проведення обшуку.
Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, матеріали кримінального провадження щодо яких виділено в окреме провадження, обвинувачуються в тому, що відповідно до Указу Президента України від 14.02.2011 № 209/2011 ОСОБА_9 призначено вперше строком на 5 років на посаду судді Гайсинського районного суду Вінницької області, 21.09.2012 відповідно до Указу Президента України № 558/2012 ОСОБА_9 переведено на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області. Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст. 126 Конституції України судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше. Статтею 128 Конституції України встановлено, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.
На підставі статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_9 як професійний суддя реалізовує судову владу в Україні.
Водночас статтею 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що професійні судді є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення та особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» загальні вимоги до поведінки суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх службових повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються законом. Законами та іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок діяльності категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, можуть встановлюватися спеціальні вимоги щодо поведінки таких осіб.
Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з'їздом суддів України.
Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики судді, затвердженого 24.10.2002 V з'їздом суддів України, суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Статтею 2 Кодексу визначено, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та не вправі використовувати своє службове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб.
Згідно з вимогами статей 5 та 7 Кодексу суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов'язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні.
Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначеному процесуальним законом, і виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Крім того, статтями 10 та 11 Кодексу визначено, що суддя має утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри в рівність професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
У статті 12 Кодексу зазначено, що суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Таким чином, ОСОБА_9 , обіймаючи посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області, постійно здійснює функції представника судової влади та відповідно до примітки 2 статті 368 Кримінального кодексу України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Проте, як зазначає слідство, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави, суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_9 вчинив умисне кримінальне корупційне правопорушення у сфері службової діяльності за таких обставин.
Розпорядженням голови Вінницької обласної ради від 05.05.2014 № 61 ОСОБА_12 звільнено з посади головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні у зв'язку із закінченням строку дії контракту.
При цьому згідно з п. 20 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», такі рішення приймаються виключно на пленарному засіданні обласної ради.
У зв'язку з цим ОСОБА_12 , вважаючи, що вищевказаним розпорядженням порушуються її права, подала 05.06.2014 до Вінницького міського суду Вінницької області цивільний позов про визнання протиправним та скасування розпорядження голови обласної ради від 05.05.2014 року № 61 про звільнення її 05.05.2014 з посади головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні у зв'язку із закінченням строку дії контракту, а також поновлення на роботі на посаді головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні з 06.05.2014 та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За вказаним позовом у Вінницькому міському суді Вінницької області зареєстровано цивільну справу № 127/11519/14-ц. Цього ж дня автоматизованою системою документообігу розгляд справи визначено за суддею ОСОБА_9 .
У ході розгляду цивільної справи 10.06.2014 ОСОБА_12 подала заяву про забезпечення позову на ім'я судді Вінницького міського суду ОСОБА_9 у цивільній справі № 127/11519/14-ц, у якій просила: забезпечити позов; зупинити дію та виконання розпорядження голови Вінницької обласної ради від 05.05.2014 року № 61 про звільнення ОСОБА_12 з посади головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні; заборонити Вінницькій обласній раді приймати рішення про призначення іншої особи на посаду головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні та заборонити голові Вінницької обласної ради приймати розпорядження про призначення іншої особи на посаду головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні та укладати з ним контракт до закінчення розгляду справи.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_12 про забезпечення позову ОСОБА_9 10.06.2014 ухвалив рішення про її задоволення.
Відповідно до вимог ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Проте всупереч зазначеним вимогам законодавства суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_9 , вивчивши матеріали цивільної справи, маючи на меті отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_12 , у період з 10.06.2014 по 18.06.2014, перебуваючи на території Вінницької області, під час особистого спілкування повідомив про свій злочинний намір ОСОБУ_1 та довів йому спільний план дій з реалізації злочинного умислу, який полягав у тому, що ОСОБА-1 повинен провести перемовини з ОСОБА_12 та довести до неї вимогу ОСОБА_9 про необхідність передачі йому за посередництва ОСОБИ-1 незаконної винагороди та організувати одержання грошових коштів від неї, а ОСОБА_9 у свою чергу за умови досягнення домовленості з ОСОБА_12 має не скасовувати свою ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_12 від 10.06.2014 та в подальшому винести судове рішення на користь ОСОБА_12 про задоволення позовних вимог останньої.
Надалі ОСОБА_1, реалізовуючи спільний із ОСОБА_9 умисел на отримання неправомірної вигоди, зателефонував ОСОБА_12 та призначив їй зустріч 18.06.2014 о 21 год. 00 хв. у приміщенні кафе «Террамаре» в м. Вінниці по вул. Зодчих, 34. Під час особистого спілкування ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_12 , що може організувати їй зустріч з суддею ОСОБА_9 , у провадженні якого перебуває цивільна справа за її позовом для обговорення умов передачі судді неправомірної вигоди у сумі 75 000 доларів США за ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.
Таким чином, ОСОБА-1, діючи умисно та реалізуючи спільний із ОСОБА_9 злочинний умисел, висунув перед ОСОБА_12 попередню незаконну вимогу про необхідність надати судді ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 75 000 доларів США за прийняття рішення про задоволення вищевказаного позову. ОСОБА_12 погодилася на висунуті ОСОБОЮ_1 вимоги за умови надання гарантій особисто суддею ОСОБА_9 про прийняття позитивного рішення за її позовом після передачі неправомірної вигоди.
Усвідомлюючи злочинність дій ОСОБА_9 та ОСОБИ_1, ОСОБА_12 19.06.2014 звернулася із завою про вчинення ними злочину до СУ УМВС України у Вінницькій області.
ОСОБА_1 24.06.2014 о 21 год. 39 хв. зателефонував до ОСОБА_12 та призначив їй зустріч на автотрасі Львів-Кіровоград-Знам'янка, на ділянці окружного шосе у м. Вінниці.
Прибувши цього ж дня на місце зустрічі, ОСОБА_12 сіла в автомобіль «Mitsubishi Galant», номерний знак НОМЕР_1 , як зазначають органи досудового розслідування, у якому вже перебували ОСОБА_9 та ОСОБА_1. Під час спілкування ОСОБА_9 та ОСОБА_1 змінили раніше висунуту вимогу в частині розміру неправомірної вигоди та повідомили ОСОБА_12 про те, що для залишення в законній силі ухвали судді про забезпечення позову ОСОБА_12 від 10.06.2014, затягування строку розгляду цивільної справи та надалі прийняття суддею рішення про задоволення її позовних вимог, вона має передати неправомірну вигоду в сумі 100 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24.06.2014 становило 1 189 206,3 грн. Це у 1 952,7 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 1 статті 368 КК України є неправомірною вигодою в особливо великому розмірі.
Водночас вони висунули вимогу про передачу ОСОБА_12 . 25.06.2014 першої частини неправомірної вигоди судді ОСОБА_9 у розмірі 25 000 доларів США.
Сприймаючи вимогу ОСОБА_9 та ОСОБИ_1 про надання неправомірної вигоди як реальну, ОСОБА_12 усвідомлювала, що в разі її невиконання суддею ОСОБА_9 буде скасовано ухвалу про забезпечення позову від 10.06.2014 та відмовлено в його задоволенні, що заподіє шкоду її правам та законним інтересам, а тому вимушено погодилася на їх вимогу.
Таким чином, усупереч вимогам ст.ст. 6,14 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» суддя ОСОБА_9 використав свої службові повноваження з метою одержання неправомірної вигоди та порушив обов'язок уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів.
ОСОБА_9 та ОСОБА_1, не бажаючи особисто отримувати кошти від ОСОБА_12 , 24-25.06.2014, перебуваючи на території Вінницької області, вирішили залучити до співучасті у вчиненні злочину пособників.
Відповідно до досягнутої з ОСОБА_9 домовленості ОСОБА_1 у телефонній розмові повідомив своєму знайомому ОСОБА_10 про спільний з ОСОБА_9 план дій з реалізації злочинного умислу та доручив підшукати особу, яка зустрінеться цього ж дня з ОСОБА_12 та отримає від неї грошові кошти у сумі 25 000 доларів США для подальшої їх передачі судді ОСОБА_9 і зустрічатиметься з ОСОБА_12 надалі для отримання обумовленої суми неправомірної вигоди - 100 000 доларів США
25.06.2014 року ОСОБА_10 діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи на території Вінницької обл., під час телефонної розмови запропонував ОСОБІ_1 залучити для отримання коштів від ОСОБА_12 , тобто до співучасті у вчиненні злочину як пособника, ОСОБУ_2 за грошову винагороду в розмірі 500 гривень.
Отримавши згоду ОСОБИ_1 на залучення ОСОБИ_2 як пособника у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 368 КК України, ОСОБА_10 у свою чергу запропонував ОСОБІ_2 стати співучасником у вчиненні вказаного злочину, на що останній погодився.
Цього ж дня о 12 год. 27 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні кафе «Академія», що розташоване по вул. 600-річчя, буд. 17 у м. Вінниці, зустрівся з ОСОБОЮ_2 та надав йому вказівку про зустріч із ОСОБА_12 25.06.2014 року та одержання від неї першої частини грошових коштів у сумі 25 000 доларів США, а надалі решту обумовленої суми неправомірної вигоди, яку він має передати ОСОБІ_1 для подальшої передачі судді ОСОБА_9 .
При цьому ОСОБА_1 доручив ОСОБА_10 контролювати подальші дії ОСОБИ_2 під час виконання зазначеного злочинного плану.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 о 12 год. 53 хв. зателефонував до ОСОБА_12 та повідомив, що направляє до неї людину, якій вона має передати першу частину неправомірної вигоди. 25.06.2014 року приблизно о 13 год. 10 хв. ОСОБА_2 прибув до службового кабінету ОСОБА_12 , розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 108, та повідомив останній про те, що він прийшов до неї за вказівкою ОСОБИ_1 і саме йому вона має передати сьогодні грошові кошти. Після цього ОСОБА_12 з метою пересвідчитися в особі ОСОБІ_2 зателефонувала ОСОБІ_1, який підтвердив, що саме ОСОБІ_2 необхідно передати грошові кошти.
У подальшому ОСОБА_2 приблизно о 13 год. 15 хв. 25.06.2014, перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_12 , діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи спільний з ОСОБА_9 , ОСОБОЮ_1 та ОСОБА_10 злочинний намір, одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у розмірі 25 400 доларів США для подальшої передачі вказаних грошових коштів через ОСОБУ_1 судді ОСОБА_9 , після чого його було затримано працівниками міліції.
Як стверджують органи слідства, при цьому ОСОБА_9 , ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_12 в особливо великому розмірі в сумі 100 000 доларів США, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі.
Дії ОСОБА_9 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, як закінчений замах на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за виконання дій в інтересах того хто надає неправомірну вигоду з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Дії ОСОБА_10 органами досудового розслідування за цим епізодом кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, як закінчений замах у пособництві в одержані службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за виконання дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
В поданій апеляційній скарзі прокурор просить вирок, яким ОСОБА_9 визнано невинуватим в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 визнано невинуватим в скоєні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК України та виправдано, скасувати у зв'язку істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що потягло за собою безпідставне виправдання обвинувачених та уникнення ними кримінальної відповідальності.
Ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим:
ОСОБА_9 за:
ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України та призначити покарання у виді позбавленням волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та органах правосуддя, з конфіскацією майна;
ОСОБА_10 визнати винним за:
- ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України та призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк три роки, з конфіскацією майна;
- ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк три роки, з конфіскацією майна.
Витрати на залучення експертів, у зв'язку з проведенням експертиз, а саме:
•висновок судово-хімічної експертизи № 196 від 22.07.2014, вартістю - 1848 грн;
•висновок техніко-криміналістичної експертизи № 266-П від 28.08.2014, вартістю - 1478 грн;
•висновок експертизи звукозапису № 3109/3110 від 02.09.2014 - вартістю 1476 грн;
•висновок експертизи звукозапису № 3111/3112 від 02.09.2014 - вартістю 1476 грн;
•висновок судово-балістичної експертизи № 415-Б від 07.10.2014 - вартістю 737,10 грн; - стягнути з обвинувачених солідарно.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Вказує, що судом першої інстанції безпідставно визнано недопустимими відомості, що здобуті в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій у зв'язку із відсутністю ухвал Апеляційного суду Вінницької області.
Вході досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні на підставі ухвал слідчих суддів Апеляційого суду Вінницької області від 20.06.2014 №0-1520т, № 0-1521т та від 26.06.2014 № 0-1682т проводились негласні слідчі (розшукові) дії, в оскаржуваному рішенні також наведено їх реквізити та не спростовується їх ухвалення.
Зазначає, що відповідно до листа Вінницького апеляційного суду від 27.01.2022 ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 20.06.2014 №0-1520т, № 0-1521т та від 26.06.2014 № 0-1682т знищено, що у свою чергу підтверджує їх існування на момент досудового розслідування та вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Не погоджується з висновком суду про недостатність показань потерпілої ОСОБА_12 та свідків для визнання обвинувачених винними в інкримінованому злочині, так як під час допиту в судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_12 чітко вказала, що 24.06.2014 під час зустрічі з ОСОБА_13 в автомобілі був присутній ОСОБА_9 , який безпосередньо вимагав неправомірну вигоду в потерпілої.
Посилається і на те, що в рішенні суду невірно викладено покази потерпілої ОСОБА_12 .
На думку апелянта в ході судового розгляду судом тричі, 05.12.2022, 10.10.2023 та 16.09.2024 винесено незаконні ухвали про виділення в окреме провадження кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_14 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України та його зупинення, що негативно вплине на повноту судового розгляду.
Також зазначає, що рішення про виділення матеріалів кримінального провадження ухвалюється судом у разі наявності визначених для цього законом підстав.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , обвинувачуються у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб, з розподілом ролей.
Також усі обвинувачені були присутні під час розгляду справи судом, від явки до суду не ухилялись, мають змогу бути присутніми в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, що свідчить про відсутність передумов, регламентованих нормами вищенаведеного діючого кримінального процесуального законодавства України для виділення матеріалів, а тому виділення в окреме провадження матеріалів щодо обвинувачення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в даній кримінальній справі було безпідставним, оскільки таке виділення призвело до порушення загальних засад кримінального провадження, що передбачає незалежність та безсторонність суду, рівність учасників кримінального провадження.
Вважає, що при винесенні виправдувального вироку судом жодним чином не враховано доводи сторони обвинувачення, надано неправильну оцінку доказам у їх сукупності, що свідчить про однобічність і упередженість судового розгляду. Таким чином, суд допустив вибірковість в оцінці досліджених доказів, не дав належну правову оцінку всім доказам у сукупності, ухвалив немотивований вирок, а докази, надані стороною обвинувачення, безпідставно визнав недопустимими, внаслідок чого рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , їх захисників які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.263 КК України при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами і не оскаржується будь - ким із учасників судового процесу, в тому числі і самим обвинуваченим.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, є вірною.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.
Оскільки злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, є тяжким, який було вчинено ОСОБА_10 не пізніше 24.09.2014, а визначений Законом десятирічний строк давності закінчився, тому обвинуваченого, як то визначено ч. 5 ст. 74 КК України, судом обґрунтовано звільнено від покарання.
У поданій апеляційній скарзі прокурор порушує питання щодо безпідставного виправдання ОСОБА_9 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України без урахування наявних у матеріалах провадження доказів.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Тобто, дотримуючись засади змагальності, та, виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
При цьому колегія судів звертає увагу на те, що сторони даного кримінального провадження мали рівні можливості на представлення своїх доказів.
Так, допитаний в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_9 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та заперечив вчинення інкримінованих йому протиправних дій. При цьому показав, що, будучи суддею Вінницького міського суду Вінницької області, в його провадженні перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_12 про визнання протиправним та скасування розпорядження голови обласної ради від 05.05.2014 року № 61 про звільнення її 05.05.2014 з посади головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні у зв'язку із закінченням строку дії контракту, а також поновлення на роботі на посаді головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні з 06.05.2014 та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Разом з позовною заявою була подана заява про забезпечення позову, яку він спочатку задовольнив відповідно до вимог процесуального законодавства, а в подальшому таке рішення скасував.
Своє знайомство та будь-які контакти з потерпілою та іншими особами, за обставин зазначених в обвинувальному акті обставин, заперечив.
В свою чергу допитаний в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_10 свою причетність до інкримінованого йому злочину також заперечив. При цьому показав, що з суддею ОСОБА_16 та з потерпілою ОСОБА_17 знайомий не був та не зустрічався. Був знайомий лише з ОСОБА_13 , з яким перебував в товариських стосунках з приводу організації спортивних змагань, і ОСОБА_14 , який жив в сусідньому районі та був з ним одного віку. Будь-яких прохань ОСОБА_18 про сприяння отримання неправомірної вигоди в ОСОБА_17 шляхом залучення для цього ОСОБА_19 не виконував та ОСОБА_18 з ним взагалі таких розмов не вів.
Зазначені показання ОСОБА_9 і ОСОБА_10 узгоджуються з заявами в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, які повністю заперечили викладені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінальних правопорушень. Разом з тим, на підставі ст.63 Конституції України від дачі показань відмовились.
Допитана в судовому засіданні суду першої інстанції потерпіла ОСОБА_12 показала, що 05.05.2014 року розпорядженням голови Вінницької обласної ради її було звільнено з посади головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні у зв'язку із закінченням строку дії контракту, однак не погоджуючись з цим рішенням в червні 2014 року оскаржила його, подавши до суду позовну заяву про поновлення на роботі та заяву про забезпечення позову.
При цьому, потерпіла зазначила, що в квітні-травні 2014 року відбувалися політичні процеси, в яких брали участь активісти з громадських організацій, та приблизно в кінці травня після громадських слухань в обласній раді до неї зателефонувала ОСОБА_20 та повідомила, що один із активістів хоче познайомитися з нею і може допомогти. В подальшому, під час зустрічі за ініціативою ОСОБА_13 в піцерії по вул. Зодчих в м. Вінниці, на якій також була присутня ОСОБА_20 , ОСОБА_13 повідомив що є головою ГО «Молода Україна» та має вплив серед громадських організацій і може допомоги у припинені активних дій громадських активістів відносно неї. За свої послуги він просив надати матеріальну допомогу на розвиток дитячого футболу в сумі 10000 доларів США. Так як вказана сума була для неї значною, вона відмовилася, але вказала, щоб ОСОБА_13 надав проект заходів, які мають відбутися. Також ОСОБА_13 повідомив, що у випадку співпраці з ним може посприяти вирішити питання поновлення її на роботі. Після цієї зустрічі ОСОБА_13 намагався до неї телефонувати, але вона не відповідала. Приблизно в червні на її телефон надійшло СМС повідомлення від ОСОБА_20 , де остання писала, що ОСОБА_13 просить зустрітися, може допомогти вирішити питання в суді, при цьому було вказано прізвище - ОСОБА_16 . 18.06.2014 року за ініціативи ОСОБА_13 повторно зустрілась з ним в цій же піцерії. При цьому останній повідомив, що її позов в суді розглядає суддя ОСОБА_16 . На це вона відповіла, що це прізвище їй нічого не говорить, з ним вона не знайома, та вона отримала ухвалу суду і на даний час знаходиться на роботі. На що ОСОБА_13 повідомив, що цю ухвалу було видано авансом, але за неї треба заплатити і написав на серветці суму 25 000 доларів США + 50 000 доларів США, зазначивши, що 25 000 доларів США це за ухвалу, а 50 000 доларів США судді за винесення на її користь остаточного рішення. Оскільки такі суми для неї були не підйомні, вона попросила час для роздумів, домовившись з ОСОБА_13 про наступну зустріч через день. Зрозумівши, що в неї вимагають хабар, ОСОБА_17 звернулася з заявою до правоохоронних органів.
Під час наступної зустрічі з ОСОБА_13 останній показав папірець, на якому були написані суми: 25 000 доларів США за ухвалу, 50 000 доларів США - суддя, 25 000 доларів США і 50 000 доларів США - за проведення ОСОБА_18 спортивних заходів, а також припинення тиску на неї громадських активістів. На її запитання: «Чому така сума ?» - ОСОБА_13 запевнив, що суддя все вирішить, та вказав, що організує зустріч з ОСОБА_16 , який все детально розкаже, при цьому повідомив, що питання зменшення суми потрібно обговорити з суддею під час зустрічі, на яку потрібно взяти з собою 25 000 доларів США, як аванс за ухвалу. Очікуючи дзвінка ОСОБА_13 , який мав повідомити про день, місце зустрічі, згадала, що прізвище ОСОБА_16 їй відоме, так як вона знала ОСОБА_21 , який працював директором медичного коледжу в м. Гайсин. В неділю близько 19 год. 00 хв., точної дати вона не пам'ятає, до неї зателефонував ОСОБА_13 та повідомив про зустріч на стоянці поблизу обласної дитячої лікарні, після чого вона разом з своїм чоловіком поїхали на цю зустріч. ОСОБА_13 декілька разів змінював місце зустрічі, яка відбулася на об'їзній дорозі м. Вінниця в автомобілі, в якому на передньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_13 , а на водійському сидінні сидів кремезний чоловік, який представився суддею ОСОБА_9 . Під час спілкування було зменшено суму з 150 000 доларів США на 100 000 доларів США, яку потрібно було надати до 25.06.2014 року до початку судового розгляду. При цьому, суму яку потрібно було надати, ОСОБА_13 в присутності особи яка назвала себе ОСОБА_9 , написав та показав її на телефоні. Про місце зустрічі про передачу грошових коштів повідомить додатково.
25.06.2014 року до неї зателефонував ОСОБА_13 та запропонував зустріч в ресторані «Шанхай», де до неї підійде людина, якій потрібно буде передати грошові кошти. На її запитання: «Хто це буде?» - ОСОБА_13 відповів, що «Для Вас це буде сюрприз, Ви цю людину впізнаєте». Вона запропонувала зустрітися під час обідньої перерви за місцем її роботи, з чим ОСОБА_13 погодився. Приблизно о 13 год. 15 хв. до її кабінету зайшов ОСОБА_14 , який раніше дружив з її сином та жив по сусідству. Під час спілкування з ним вона зателефонувала до ОСОБА_13 , який сказав передати грошові кошти ОСОБА_14 , що вона й зробила. Коли ОСОБА_14 вийшов з кабінету, його затримали працівники поліції.
Під час зустрічі з ОСОБА_18 прізвище ОСОБА_22 не згадувалось, його вона не бачила і з ним не знайома. Обличчя особи, яка під час зустрічі в автомобілі, представилась суддею ОСОБА_16 і сиділа до неї спиною, через темну пору доби і відсутність освітлення вона не розгледіла.
Із показань в суді першої інстанції свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , які відповідно є сином, донькою та чоловіком потерпілої, слідує, що зі слів ОСОБА_12 громадський активіст ОСОБА_13 вимагає у неї грошові кошти. При цьому, ОСОБА_23 та ОСОБА_25 зазначили, що ці кошти потрібні для вирішення питання про поновлення її на роботі, ОСОБА_24 - для надання матеріальної допомоги для організації дитячого футболу. Також ОСОБА_25 підтвердив, що для вирішення питання про передачу коштів возив її на зустріч з ОСОБА_13 на окружну дорогу м. Вінниця. Зустріч дружини відбулась в автомобілі марки «Mitsubishi» сірого кольору. На самій зустрічі він присутній не був, хто знаходився в автомобілі, він не бачив, а про саму зустріч йому розповіла дружина, яка повідомила, що в автомобілі були ОСОБА_13 та особа, яка представилась суддею ОСОБА_9 , і які повідомили, що їм потрібно надати грошові кошти в сумі 100 000 доларів США за поновлення її на роботі. Хто конкретно озвучив таку суму, дружина не повідомила.
Крім показань потерпілої та свідків, на підтвердження обвинувачення, прокурором суду надано наступні письмові докази:
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.06.2014 року, в якому ОСОБА_12 повідомляє про те, що ОСОБА_1 вимагає неправомірну вигоду в розмірі 75 000 доларів США за прийняття позитивного судового рішення у справі про поновлення на роботі, що перебуває в провадженні судді Вінницького міського суду ОСОБА_9 ;
- рапорт т.в.о. начальника УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій обл. ОСОБА_26 від 25.06.2014 року про те, що 24.06.2014 року задокументовано факт вимагання ОСОБОЮ_1 та суддею Вінницького міського суду ОСОБА_9 неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США за поновлення ОСОБА_12 на посаді головного лікаря;
- протокол огляду речей від 25.06.2014 року, відповідно до якого оглянуто, скопійовано та оброблено спеціальною речовиною «Промінь-1» грошові кошти номіналом 100 доларів США на загальну суму 1000 доларів США: серії АВ 18918970 Q, серії KВ 34865201 A, серії KB 39037079 B, серії FC 13470746 A, HA 18239713 B, HA 26572090 A, KB 03534040 A, KG 45253181 B, KG 45253180 B, FB 08538331 C, які надала ОСОБА_12 та несправжні імітаційні грошові кошти номіналом 100 доларів США на загальну суму 24 400 доларів США, які були отримані в ВФЗБО УМВС України у Вінницькій обл., які в подальшому надано ОСОБА_12 для передачі в якості неправомірної вигоди ОСОБІ_1 та ОСОБА_9 ;
- протокол огляду місця події від 25.06.2014 року, відповідно до якого огляд проведено на першому поверсі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 108, де в кабінеті приймальні головного лікаря ОСОБА_12 знаходиться чоловік, який представився ОСОБОЮ_2 та добровільно надав для огляду свої руки, на яких під час освічування за допомогою лампи з ультрафіолетовим випромінюванням виявлено світіння жовто-зеленного кольору, зроблено змиви з обох рук ОСОБИ_2. Оглянуто паперовий пакунок, в якому виявлено грошові кошти купюрами по 100 доларів США (254 купюри), які при освічуванні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням люмінують яскраво жовто-зеленим кольором. Також вилучено добровільно наданий ОСОБІ_2 мобільний телефон марки «Nokia C2» з сім картою «Лайф» № НОМЕР_2 , посвідчення водія;
- протоколи затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.06.2014 року, відповідно до яких затримано ОСОБУ_1, ОСОБУ_2 в яких виявлено та вилучено особисті речі;
- копія позову про поновлення на роботі ОСОБА_12 ; копія заяви про доповнення обґрунтування позову справа № 127/11519/14-ц; копія ухвали Вінницького міського суду Вінницької обл. від 25.06.2014 року про скасування заходів забезпечення позову у справі №127/11519/14-ц;
- протокол обшуку від 27.06.2014 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді від 27.06.2014 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБИ_1 ( АДРЕСА_5 ), де було виявлено та вилучено: флеш носії, ноутбук, візитна картка, аркуш паперу, станок для гоління;
- протокол обшуку від 27.06.2014 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді від 27.06.2014 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_14 ( АДРЕСА_6 ), де було виявлено та вилучено паспорт громадянина України та закордонний паспорт громадянина України на ім'я ОСОБИ_2;
- протокол обшуку від 28.06.2014 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді від 27.06.2014 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБИ_1 ( АДРЕСА_7 ), де було виявлено та вилучено банківські картки на ОСОБА_13 , довідку про доходи № 90 від 15 жовтня 2013 року, видану ОСОБІ_1 та підписану ним як президентом фонду «Благодійний фонд «Здорова нація»;
- протокол обшуку від 27.06.2014 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді від 27.06.2014 року проведено обшук в робочому кабінеті голови Вінницької обласної молодіжної організації «Батьківщина молода» ОСОБИ_1 (вул. 600-річчя, 17 а, каб. 303 м. Вінниця), де було виявлено та вилучено список депутатів Вінницької обласної ради 6-го скликання на 8 арк.; список шкіл, коледжів, університетів, спортивних шкіл, державних установ, будинків культури на 14 арк.; договір № 12 від 12.06.2014 на 2 арк.; договір про послуги з громадського харчування № 11 від 13.06.2014 на 2 арк.;акт прийому-передачі матеріальної допомоги від 07.04.2014 1 на арк.; інкасація волонтерських скриньок від 17.12.2013 на 1 арк.; інкасація скриньок від 02.04.2014 на 5 арк.; положення про проведення благодійного проекту «Здоров'я молоді здоров'я суспільства» від 25.01.2011 на 1 арк.; договір суборенди приміщення від 25.02.2014 на 5 арк. та акт приймання-передачі приміщень на 1 арк.; лист директору департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької ОДА на 1 арк.;
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.07.2014 року відповідно до якого отримано доступ до інформації про телефонні з'єднання за номерами телефонів абонентів мобільного зв'язку, що перебувають у володінні ПрАТ «Київстар»;
- копія особової справи судді Вінницького міського суду ОСОБА_9 на 79 арк.;
- протокол огляду від 09.07.2014 року, відповідно до якого оглянуто DVD -R диск на якому виявлено два відео файли, на яких зафіксовано зустріч ОСОБИ_1 та ОСОБА_12 в приміщені піццерії «Террамаре» , яка відбулася 18.06.2014 року та 20.06.2014 року;
- повідомлення Управління НБУ у Вінницькій обл. № 13-013/3136 від 17.09.2014 року, відповідно до якого офіційний курс гривні до 100 доларів США, станом на 25.06.2014 року становив з 00 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. - 1189,0082 грн., з 14 год. 00 хв. - 1188,1919 грн.;
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 15.08.2014 року, відповідно до якого отримано доступ до матеріалів цивільних справ, що перебували в провадженні судді Вінницького міського суду Вінницької обл. ОСОБА_9 з яких вилучено CD-R диски зі звукозаписами судових засідань;
- висновок експерта № 196 від 22.07.2014 року відповідно до якого на поверхнях десяти купюр номіналом по 100 доларів США за номерами та серіями: АВ 18918970 Q, КВ 34865201 А, КВ 39037079 В, FС 13470746 А, НА 18239713 В, КВ 03534040 А, НА 26572090 А, KG 45253180 В, KG 45253181 В, FB 08538331 С знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмініфор), що люмінесціює зелено-жовтим кольором; на поверхнях 244 купюр номіналом по 100 доларів США знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмініфор), що люмінесціює зелено-жовтим кольором; на поверхнях волокнистих серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої рук ОСОБИ_2 знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмініфор), що люмінесціює зелено-жовтим кольором; на поверхнях двох аркушів паперу білого кольору формату А-4 в які було загорнуто грошові кошти в сумі 25 400 доларів США, вилучених у ОСОБИ_2 знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмініфор), що люмінесціює зелено-жовтим кольором; нашарування спеціальних хімічних речовин, які знаходяться на поверхнях волокнистих серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої рук ОСОБИ_2, на поверхнях двох аркушів паперу білого кольору формату А-4, на поверхнях грошових купюр та нашарування речовини, яка надана в якості зразка мають спільну родову належність;
- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 20.06.2014 року, відповідно до якого на підставі постанови прокурора від 20.06.2014 року № 21/2-982 т, проведено спеціальний слідчий експеримент, під час якого 20.06.2014 року о 11 год. 20 хв. зафіксовано зустріч ОСОБА_12 та ОСОБИ_1 в приміщенні піцерії «Терамаре», що по вул. Зодчих, 34 в м. Вінниця;
- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 25.06.2014 року, відповідно до якого на підставі постанови прокурора від 20.06.2014 року № 21/2-982 т, проведено спеціальний слідчий експеримент, під час якого 24.06.2014 року о 21 год. 15 хв. зафіксовано зустріч ОСОБА_12 та ОСОБИ_1 в районі Барського автовокзалу м. Вінниці;
- протокол про результати спостереження за особою від 29.07.2014 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області від 26.06.2014 року № 0-1682 т, проведено спостереження за ОСОБА_9 , який 23.07.2014 року о 08 год. 26 хв. за кермом автомобіля «Мітсубіші» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_3 виїхав з паркінгу, що розташований за адресою вул. Зодчих, 18 в м. Вінниця;
- протокол про виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення негласної слідчої дії від 24.06.2014 року, відповідно до якого на підставі постанови прокурора від 20.06.2014 року № 21/2-982 т, виготовлені ПАТ «Вінницька обласна друкарня» несправжні імітаційні засоби на загальну суму 24 400 доларів США, номіналом 100 доларів США, які було оглянуто та оброблено спеціальною речовиною - люмінесцентним аерозолем «Промінь-1»;
- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 26.06.2014 року, відповідно до якого на підставі постанови прокурора від 20.06.2014 року № 21/2-982 т, проведено спеціальний слідчий експеримент, під час якого 25.06.2014 року о 13 год. 10 хв. зафіксовано зустріч ОСОБИ_2 та ОСОБА_12 в приміщенні її службового кабінету Вінницької обласної дитячої лікарні за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 108, де ОСОБА_14 отримав від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 25 400 доларів США, якого в подальшому було затримано;
- протокол про результати спостереження за особою від 26.07.2014 року відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області від 20.06.2014 року № 0-1521 т, проведено спостереження за ОСОБА_12 , яка 25.06.2014 року о 13 год. 14 хв. в приміщенні її службового кабінету Вінницької обласної дитячої лікарні за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 108 зустрілася з невідомим чоловіком який, цього ж дня о 12 год. 27 хв. зустрічався з ОСОБОЮ_1 в кафе «Академія»;
- протокол про результати спостереження за особою від 26.07.2014 року відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області від 20.06.2014 року № 0-1520 т, проведено спостереження за ОСОБА_1, який 25.06.2014 року о 12 год. 27 хв. зустрівся з невідомим чоловіком в кафе «Академія», після чого о 13 год. 01 хв. невідомий чоловік сівши в автомобіль таксі поїхав до Вінницької обласної дитячої лікарні за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 108, де вийшовши з таксі, та зайшовши до приміщення Вінницької обласної дитячої лікарні зайшов до кабінету головного лікаря ОСОБА_12 ;
- протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою від 25.06.2014 року та оптичний диск, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області від 20.06.2014 року № 0-1521 т, з використанням технічних засобів 25.06.2014 року, проведено аудіо-, відео контроль ОСОБА_12 у період часу з 12 год. 55 хв. по 13 год. 16 хв. в приміщенні її службового кабінету Вінницької обласної дитячої лікарні за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 108, де зафіксовано зустріч ОСОБА_12 з ОСОБА_14 , який отримав від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 25 400 доларів США, та був затриманий;
- протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою від 25.06.2014 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області від 20.06.2014 року № 0-1520 т, з використанням технічних засобів 24.06.2014 року, проведено аудіо контроль за ОСОБА_13 у період часу з 21 год. 15 хв. по 22 год. 30 хв. за адресою автодорога «Львів-Кіровоград-Знамянка» окружна дорога м. Вінниця, де зафіксовано зустріч ОСОБА_12 з ОСОБОЮ_1, та чоловіком на ім'я ОСОБА_27 ;
- протокол про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 27.06.2014 року та оптичний диск, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області від 20.06.2014 року № 0-1520 т, проведено зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру НОМЕР_4 та зафіксовано телефонні розмови ОСОБИ_1 25.06.2014 року в період з 08 год. 09 хв. по 13 год. 42 хв. з: чоловіком на ім'я ОСОБА_28 (абонентський номер НОМЕР_5 ); невідомим чоловіком (абонентський номер НОМЕР_6 ); чоловіком на ім'я ОСОБА_29 ( НОМЕР_7 ); жінкою на ім'я ОСОБА_30 (абонентський номер НОМЕР_8 ); невідомим чоловіком (абонентський номер НОМЕР_9 ); чоловіком на ім'я ОСОБА_28 (абонентський номер НОМЕР_10 ); чоловіком на ім'я ОСОБА_31 (абонентський номер НОМЕР_10 ); невідомим чоловіком (абонентський номер НОМЕР_11 ); чоловіком на ім'я ОСОБА_32 (абонентський номер НОМЕР_12 ); чоловіком на ім'я ОСОБА_28 (абонентський номер НОМЕР_13 )
- протокол про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 27.06.2014 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області від 20.06.2014 року № 0-1520 т, проведено зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру НОМЕР_4 та зафіксовано телефонні розмови ОСОБИ_1 24.06.2014 року в період з 20 год. 13 хв. по 23 год. 26 хв. з: чоловіком на ім'я ОСОБА_28 (абонентський номер НОМЕР_5 ); чоловіком на ім'я ОСОБА_28 (абонентський номер НОМЕР_10 ); жінкою на ім'я ОСОБА_30 (абонентський номер НОМЕР_8 ); чоловіком на ім'я ОСОБА_33 (абонентський номер НОМЕР_14 ); чоловіком на ім'я ОСОБА_32 (абонентський номер НОМЕР_12 ); чоловіком на ім'я ОСОБА_34 (абонентський номер НОМЕР_15 ); жінкою на ім'я ОСОБА_35 (абонентський номер НОМЕР_16 ); чоловіком на ім'я ОСОБА_36 (абонентський номер НОМЕР_17 ); чоловіком на ім'я ОСОБА_37 (абонентський номер НОМЕР_18 ); невідомим чоловіком (абонентський номер НОМЕР_19 ); чоловіком на ім'я ОСОБА_28 (абонентський номер НОМЕР_20 ).
- висновок експерта № 266-П від 28.08.2014 року відповідно до якого банкноти номіналом 100 доларів США з серійними номерами: НА 26572090 А, КВ 03534040 А, KG 45253181 В, FB 08538331 С, KG 45253180 В, АВ 18918970 Q, КВ 34865201 А, КВ 39037079 В, FС 13470746 А, НА 18239713 В відповідають грошовим знакам, які знаходяться в офіційному обігу, тобто виготовлені на підприємстві, яке здійснює виготовлення грошових знаків для Федеральної системи США. Зображення серійних номерів, відбитків печатки Федеральної резервної системи та відбитків печатки Казначейства США в банкнотах номіналом 100 доларів США з серійними номерами: НА 26572090 А, КВ 03534040 А, KG 45253181 В, FB 08538331 С, KG 45253180 В, АВ 18918970 Q, КВ 34865201 А, КВ 39037079 В, FС 13470746 А, НА 18239713 В - нанесені високим друком; зображення портрету, гільйоширувальної рамки з номіналами, друкованих текстів та підписів на лицевих сторонах та штрихи всіх зображень зі зворотних сторін нанесені глибоким друком, а решта банкнот номіналом 100 доларів США не відповідають зразкам, які знаходяться в офіційному обігу, тобто не виготовлені на підприємстві, яке здійснює виготовлення знаків для Федеральної системи США та нанесені за допомогою копіювально-множильної техніки, електрографічним друком;
- висновок криміналістичної експертизи відео-звукозапису №№ 3111/3112 від 02.09.2014 року відповідно до якого в розмові від 24.06.2014 року записаній на DVD+R компакт-диску «Verbatim» № 401 т у файлі «140624 211524_010006.mp3», зафіксоване усне мовлення ОСОБА_9 . Висловлювання ОСОБА_9 позначені літерами « ОСОБА_38 » в протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю № 857 т від 25.06.14, який додається до висновку експертизи. В розмові від 24.06.2014 р., записаній на DVD+R компакт-диску «Verbatim» № 401 т у файлі «140624 221528 004006. mp3», зафіксоване усне мовлення ОСОБА_9 . Висловлювання ОСОБА_9 позначені літерами « ОСОБА_38 » в протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю № 857 т від 25.06.14, який додається до висновку експертизи. В записах розмов наявних на DVD+R компакт диску № 402 т у файлах ознаки монтажу відсутні;
- висновок криміналістичної експертизи відео-звукозапису №№ 3109/3110 від 02.09.2014 року відповідно до якого в розмові від 24.06.14 о 20 год.38 хв., записаній на DVD+R компакт-диску «Verbatim» № 402 т у файлі «20-38-59.1-80.wav», зміст якої відображено в протоколі про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 876 т від 27.06.2014 р., зафіксоване усне мовлення ОСОБА_9 . Висловлювання ОСОБА_9 позначені літерою «С» в протоколі про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 876 т від 27.06.2014 р., який додається до висновку експертизи. В розмовах від 25.06.2014 о 10 год. 12 хв.,10 год. 16 хв., 10 год. 50 хв., 11 год. 05 хв., 11 год. 29 хв., 11 год. 34 хв. та 13 год., 41 хв., записаних на DVD+R компакт-диску «Verbatim» № 402 т відповідно у файлах «10-12-36.1-80.wav», «10-16-20.1- 80.wav», «10-50-10.1-80.wav», «ll-05-01.1-80.wav», «11-29-02.1-80.wav», «11-34-33.1- 80.wav», «13-41-52.1-80.wav «, зміст яких відображено в протоколі про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 875 т від 27.06.2014 р., зафіксоване усне мовлення ОСОБА_9 . Висловлювання ОСОБА_9 позначені літерою «С» в протоколі про зняття інформації з транспортних телекомукаційних мереж № 875 т від 27.06.2014 р., який додається до висновку експертизи. В розмові від 25.06.14 о 10 год.43 хв., записаній на DVD+R компакт- диску «Verbatim» № 402 т у файлі «10-43-38.1-80.wav», зміст якої відображено в протоколі про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 875 т від 27.06.2014 р., зафіксоване усне мовлення ОСОБА_9 . Висловлювання ОСОБА_9 позначені літерою «Ч» в протоколі про зняття інформації з транспортних телекомукаційних мереж № 875 т від 27.06.2014 р., який додається до висновку. В записах розмов наявних на DVD+R компакт диску № 402 т у файлах ознаки не виявлено.
Проте, як убачається з мотивувальної частини судового рішення, суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок, з дотриманням вимог статей 86, 87, 94 КПК України зробив ґрунтовний аналіз доказів, що були надані стороною обвинувачення, та дійшов правомірного висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом допустимими й достатніми доказами винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що саме недопустимість ключових доказів по справі, як то відомості за результатами проведення НСРД, відсутності інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження пред'явленого обвинувачення, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду не тільки про вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 інкримінованих їм протиправних дій, а взагалі про причетність їх до вчинення кримінальних правопорушень.
Доводи прокурора про те, що судом першої інстанції безпідставно визнано недопустимими відомості, що здобуті в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій у зв'язку із відсутністю ухвал Апеляційного суду Вінницької області, колегія суддів відхиляє враховуючи наступне.
В ході судового розгляду стороною обвинувачення надано та судом досліджено докази отримані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема протокол про результати спостереження за особою від 26.06.2014 та від 29.07.2014; протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою від 25.06.2014; протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою від 25.06.2014; протокол про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 27.06.2014.
Зазначені негласні слідчі (розшукові) дії відповідно до вимог ст.ст.246, 247 КПК України проводяться на підставі ухвали слідчого судді суду апеляційної інстанції за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.
Відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити ці матеріали як докази у справі.
Стороною обвинувачення не відкрито стороні захисту та не долучено до матеріалів кримінального провадження: ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області від 20.06.2014 року № 0-1521 т, ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області від 20.06.2014 року № 0-1520 т, ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області від 26.06.2014 року №0-1682 т на підставі яких було проведено НСРД у вигляді спостереження за особою, аудіо-, відео контроль за особою та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.
Більше того, такі ухвали і крім того, клопотання про надання дозволів на проведення НСРД не були в установленому порядку розсекречені і представлені для дослідження в ході судового розгляду.
Також, згідно листа Вінницького апеляційного суду від 27.01.2022 №01-24/21/2022, матеріали номенклатурних справ Апеляційного суду Вінницької області за результатами розгляду клопотань слідчих, прокурорів в межах кримінальних проваджень та клопотань правоохоронних органів, що зверталися до суду в порядку глави 21 КПК України за 2014 рік були знищенні у зв'язку з закінченням термінів зберігання.
Тобто, прокурор лише 19.01.2022 звернувся до суду апеляційної інстанції з відповідним запитом.
Будь - яких інших відомостей, що сторона обвинувачення своєчасно вжила необхідних і достатніх заходів для отримання розсекречених ухвал Апеляційного суду Вінницької області, які були процесуальною підставою для проведення НСРД суду не представлено.
Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про порушення в даному випадку права на захист, тобто ознайомитись з документами та висловити свою позицію щодо оцінки правових підстав проведення оперативно-розшукових заходів, аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих в результаті їх проведення, а також позбавляють можливості суд безпосередньо дослідити документи, які мають важливе значення для вирішення питання про допустимість доказів.
Зазначене узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 16.10.2019 року, від 06.12.2021 року та 13.12.2021 року (справи № 640/6847/15-к,663/820/15к, 755/16131/16-к), що для оцінки доказів, отриманих в результаті негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), необхідно дослідити процесуальні документи, які стали підставою для їх проведення з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і тому вони повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки цих доказів, оскільки без з'ясування їх змісту неможливо прийняти рішення про допустимість доказів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року (справа № 640/6847/15-к) звернула увагу на те, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК України, а також у кожному конкретному випадку розкриття стороні захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД поза часовими межами, визначеними ч.2 ст.290 КПК України, необхідно встановити, що сторона захисту могла реалізувати своє право на розгляд справи у судовому засіданні з дотриманням принципу змагальності.
У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов'язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.
Для оцінки доказів, отриманих в результаті НСРД, необхідно дослідити процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД. Процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД повинні бути взяті до уваги судом, який розглядає справу, оскільки без з'ясування їх змісту неможливо прийняти рішення про допустимість доказів, отриманих в результаті проведення НСРД.
Разом із цим, в матеріалах кримінального провадження відсутні ухвали, які стали підставою для проведення НСРД в даному кримінальному провадженні, як і відсутні докази, які б свідчили про вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх своєчасного отримання, що позбавляє суд можливості перевірити належність та допустимість доказів, отриманих в результаті НСРД.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні «Денисюк та інші проти України» від 13 лютого 2025 року дійшов до таких висновків, …що не маючи доступу до судових рішень, якими були санкціоновані НСРД, суд не може дійти висновку, що надання дозволу на їх проведення ґрунтувалося на Законі, у тому числі у контексті вимоги проведення попередньої оцінки необхідності таких заходів…; … ненадання Урядом документів, що підтверджують законність і обґрунтованість втручання в приватне спілкування, є підставою для тлумачення усіх сумнівів в інтересах заявників…
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання вищезазначених доказів, отриманих в результаті НСРД недопустимими відповідно до вимог ст.ст.86, 87 КПК України.
Крім того, згідно ч.5 ст.101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах які визнані судом недопустимими.
Відповідно до сформованої практики ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах: «Гефген проти Німеччини», «Шабельник проти України (№ 2)», «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
З наведених підстав, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання недопустимими доказами дані висновків криміналістичної експертизи відеозвукозапису №№ 3111/3112 від 02.09.2014 та №№ 3109/3110 від 02.09.2014 року, об'єктом дослідження яких були записи розмов здобутих під час проведення НСРД у вигляді аудіо-, відеоконтролю від 25.06.2014 року та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 27.06.2014 року.
Не можуть бути задоволеними і вимоги прокурора про те, що в рішенні суду невірно викладено покази потерпілої ОСОБА_12 з огляду на наступне.
Так, згідно показань потерпілої ОСОБА_12 про те, що 24.06.2014 ОСОБА_9 та ОСОБА_13 вимагали у неї неправомірну вигоду, частину якої вона передала через ОСОБА_14 не доводять вину ОСОБА_9 , оскільки такі показання не спростовують показань ОСОБА_9 про непричетність до інкримінованого правопорушення. Крім того, потерпіла не змогла впевнено підтвердити суду, що зустрічалась в автомобілі під час обговорення обставин передачі неправомірної вигоди саме з обвинуваченим ОСОБА_9 , зазначивши, що така особа схожа на обвинуваченого.
При цьому місцевий суд навів детальний аналіз її показань, наданих у судовому засіданні, у взаємозв'язку з іншими доказами та зазначив докладні мотиви визнання показань потерпілої непереконливими, та надав оцінку показанням свідків, які не були безпосередніми очевидцями події, про яку знали лише зі слів потерпілої.
Колегія суддів вважає неспростовними висновки, викладені у вироку суду про недопустимість ряду поданих стороною обвинувачення доказів, які не можуть слугувати достатньою підставою для висновку про доведеність зазначених у обвинувальному акті обставин, а інші наявні в матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені судом докази не дають достатніх підстав для об'єктивного висновку про винуватість обвинувачених ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України та ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України, а тому суд обґрунтовано виправдав їх за недоведеністю вчинення ними інкримінованого злочину.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , безпідставність доводів апеляційної скарги прокурора з приводу неправильності застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильності оцінки доказів сторони обвинувачення.
Керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2024 року відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3