Справа № 599/2283/24Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г.
Провадження № 22-ц/817/399/25 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
17 квітня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, цивільну справу № 599/2283/24 за апеляційною скаргою Тернопільського обласного центру зайнятості, інтереси якого представляє ОСОБА_1 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 17 січня 2025 року, ухваленого суддею Чорною В.Г., повний текст якого складено 23 січня 2025 року, у справі за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення виплаченого матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю), -
у жовтні 2024 року Тернопільський обласний центр зайнятості звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення виплаченого матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) у сумі 19160,99 грн.
В обґрунтування вимог посилаються на те, що 11.05.2022 року ОСОБА_2 звернувся до Зборівського відділу Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості по питанню сприяння у працевлаштуванні. Оскільки у ОСОБА_2 нерозірвані трудові відносини, то як внутрішньо переміщена особа відповідно до п. 52 розділу XI Закону України «Про зайнятість населення» ним написано заяву від 11.05.2022 про припинення трудових відносин з філією «Донецька птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» з 12.05.2022.
Зборівським відділом Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості листом від 11.05.2022 № 21-01/175 направлено заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та до Зборівської податкової інспекції ГУДП в Тернопільській області про припинення трудових відносин ОСОБА_2 з філією «Донецька птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» з 12.05.2022. Так як філія «Донецька птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» знаходиться на окупованій території та зв'язку з посадовими особами не має, заяву про припинення трудових відносин ОСОБА_2 надіслано на електронну адресу компанії.
Таким чином, наказом Зборівського відділу Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості № НТ 220513 від 13.05.2022 ОСОБА_2 відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» надано статус безробітного з 13.05.2022. Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» гр. ОСОБА_2 призначено та розпочато допомогу по безробіттю з 13.05.2022.
Наказом № НТ 221128 від 28.11.2022 року ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю з 28.11.2022, у зв'язку з тим, що відповідно до розділу VIIІ Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» під час дії воєнного стану встановлено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів.
За період перебування на обліку в статусі безробітного ОСОБА_2 з 13.05.2022 по 27.11.2022 нараховано та виплачено допомоги по безробіттю на загальну суму 19160,99 грн.
Консультантом роботодавця Зборівського відділу Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості під час опрацювання реєстру «Пам'ятка про працевлаштування у період СБ» щодо осіб, які перебувають на обліку у Державній службі зайнятості, як безробітні, виявлено факт розірвання трудових відносин відповідача з приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» 26.04.2023 року за угодою сторін з виплатою компенсації.
Крім цього, Зборівським відділом Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості 13.03.2024 за № 14/06/158 надіслано прохання провести розслідування даного страхового випадку до Донецького обласного центру зайнятості. За результатами проведеного розслідування страхових випадків Маріупольським центром зайнятості Донецького обласного центру зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 09.11.2023 № 73-11/23 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття», яким встановлено що ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний, одночасно перебував в трудових відносинах з філією «Донецька птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес». Згідно відповіді від приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» від 08.11.2023 року № 15551/01-22/23 ОСОБА_2 дійсно працював на посаді сторожа відділу охорони філії в період з 12.01.2018 по 26.04.2023 року.
25 квітня 2023 року інспектор з кадрів філії «Донецька птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» в телефонному режимі за допомогою месенджера «Вайбер» зв'язалася із ОСОБА_2 , який повідомив про свій намір припинити трудові відносини, оскільки філія свою роботу не відновила. У поданій заяві ОСОБА_2 просив звільнити його із займаної посади 26 квітня 2023 року за згодою сторін та перерахувати розрахункові гроші, які йому належать при звільненні. За наданою заявою ОСОБА_2 був звільнений з 26.04.2023 року за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. У той же час не повідомив роботодавця про перебування на обліку в центрі зайнятості та про написання заяви про припинення трудових відносин від 11.05.2022 року в Зборівському відділі Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості.
Тернопільським обласним центром зайнятості 23 квітня 2024 року видано наказ № 195 «Д» про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, згідно якого, ОСОБА_2 зобов'язано повернути кошти, як допомога по безробіттю в сумі 19160,99 грн.
3 метою досудового врегулювання спору вказаний наказ був направлений ОСОБА_2 проте, добровільно дані кошти він не повернув, у зв'язку з чим виникла необхідність звернення в суд про стягнення з відповідача коштів в сумі 19160,99 грн.
Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 17 січня 2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 в користь Тернопільського обласного центру зайнятості виплачених як допомога по безробіттю коштів у сумі 19160,99 грн та судових витрат.
В апеляційній скарзі представник Тернопільського обласного центру зайнятості - Коліса Л.І. просить скасувати рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 17 січня 2025 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник заявника зазначила, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено вимоги законодавства про зайнятість, а саме не враховано те, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримання допомоги по безробіттю з 13.05.2022 року по 28.11.2022 року, ОСОБА_2 одночасно перебував у трудових відносинах з Філією “Донецька птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес» та належав до зайнятого населення.
Факт зайнятості особи виникає на підставі перебування її у трудових відносинах, при цьому перешкодою для перебування на обліку та виплати допомоги не є важливим сам факт отримання доходу від зайнятості, достатньо лише доведення факту перебування такої особи у трудових відносинах.
Оскільки ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримання допомоги по безробіттю з 13.05.2022 року по 28.11.2022 року, одночасно перебував в трудових відносинах з Філією “Донецька птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес», в зв'язку з чим допомога по безробіттю підлягає поверненню до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (із змінами) 25.03.2024 року № 14/06/177 Зборівським відділом Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості направлено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 09.11.2023 року № 73-11/23 ОСОБА_2 для ознайомлення.
10.04.2024 року до Зборівського відділу Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості надійшло пояснення від ОСОБА_2 , в якому він стверджує, що наказ про звільнення від 25.04.2023 року за згодою сторін не погоджував і будь-яких виплат від роботодавця не отримував.
Відзив на апеляційну скаргу представника Тернопільського обласного центру зайнятості - Коліса Л.І. до суду апеляційної інстанції не поступав.
Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 11.05.2022 року ОСОБА_2 звернувся до Зборівського відділу Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості по питанню сприяння у працевлаштуванні, що підтверджується даними персональної картки № НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 як внутрішньо переміщена особа, згідно довідки від 27 квітня 2022 року № 6107-7001026018 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до п. 52 розділу XI Закону України «Про зайнятість населення» та, що має не розірвані трудові відносини, написав заяву від 11.05.2022 року про припинення трудових відносин з філією «Донецька птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» з 12.05.2022 року (а.с. 33).
Зборівським відділом Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості листом від 11.05.2022 року № 21-01/175 направлено заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та до Зборівської інспекції ГУДП в Тернопільській області про припинення трудових відносин ОСОБА_2 з філією «Донецька птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» з 12.05.2024 року (зворот а.с. 32). Так як філія «Донецька птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» знаходиться на окупованій території та зв'язку з посадовими особами не має, заяву про припинення трудових відносин ОСОБА_2 надіслано на електронну адресу компанії, що підтверджується супровідними листами до заяви та скріншоту про відправлення листа на електронну адресу (а.с. 34).
Наказом Зборівського відділу Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості № НТ 220513 від 13.05.2022 року ОСОБА_2 відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» надано статус безробітного з 13.05.2022 року. Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» гр. ОСОБА_2 призначено та розпочато допомогу по безробіттю з 13.05.2022 року.
Наказом № НТ 221128 від 28.11.2022 року ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю з 28.11.2022 року, у зв'язку з тим, що відповідно до розділу VIIІ Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» під час дії воєнного стану встановлено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів.
За період перебування на обліку в статусі безробітного ОСОБА_2 з 13.05.2022 року по 27.11.2022 року нараховано та виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 19160,99 грн (а.с. 15).
Кар'єрним радником Зборівського відділу Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості під час опрацювання реєстру «Пам'ятка про працевлаштування у період СБ» щодо осіб, які перебувають на обліку у Державній службі зайнятості, як безробітні, виявлено факт розірвання трудових відносин відповідача з приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» 26.04.2023 року за угодою сторін з виплатою компенсації, про що свідчить службова записка від 08.08.2023 року та витяг з реєстру «Пам'ятка про працевлаштування у період СБ».
Зборівський відділ Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості листом від 13.03.2024 року за № 14/06/158 звернувся з прохання провести розслідування виявленого страхового випадку до Донецького обласного центру зайнятості.
За результатами проведеного розслідування страхових випадків Маріупольським центром зайнятості Донецького обласного центру зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 09.11.2023 року № 73-11/23 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття», яким встановлено що ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний, одночасно перебував в трудових відносинах з філією «Донецька птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес».
Згідно листа Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» від 07.11.2023 року № 68 15551/01-22/23 ОСОБА_2 дійсно працював на посаді сторожа відділу охорони філії в період з 12.01.2018 по 26.04.2023 року. З 28.02.2022 філія «Донецька птахофабрика» знаходиться на окупованій території, в зв'язку з чим ОСОБА_2 виїхав на безпечну територію, але про своє місце знаходження підприємство не повідомляв, про що надав письмове пояснення. 25 квітня 2023 року інспектор з кадрів філії «Донецька птахофабрика» в телефонному режимі за допомогою месенджера «Вайбер» зв'язалась з ОСОБА_2 , який повідомив про свій намір припинити трудові відносини, на що йому було запропоновано надіслати заяву на звільнення, оскільки філія свою роботу не відновила. У той же час, факт перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, ОСОБА_2 заперечив. За наданою заявою ОСОБА_2 був звільнений (а.с. 17).
Тернопільським обласним центром зайнятості 23 квітня 2024 року видано наказ № 195 «Д» про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 19160,99 грн (а.с. 36).
Згідно витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України на ОСОБА_2 за період перебування на обліку в статусі безробітного ОСОБА_2 з березня 2022 року по березень 2024 року заробітна плата не нараховувалася, страхові внески не сплачувались (а.с. 77-78).
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом не здобуто доказів про те, що відповідачем ОСОБА_2 подано недостовірну інформацію при зверненні із заявою про надання статусу безробітного, на підставі якої він отримав статус безробітного та йому нараховано та виплачено допомогу по безробіттю за період з 13.05.2022 року по 27.11.2022 на загальну суму 19160,99 грн, а тому нема підстав для її повернення Тернопільському обласному центру зайнятості, як незаконно отриманої.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду, створюється Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 2, п. 2 ч. 3 Розділу ІІІ Положення «Про державну службу зайнятості» затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.12.2020 № 2663, Державний центр зайнятості виконує повноваження безпосередньо та через міжрегіональні, регіональні центри зайнятості та їх філії. Державний центр зайнятості відповідно до покладених на нього завдань зокрема здійснює управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», управління майном, в межах, визначених чинним законодавством.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи, не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Пунктом 1 частин першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
З 24 лютого 2022 року Указом Президента України відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21.04.2022 № 2220-IX були внесені зміни до розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення", який був доповнений пунктом 5-2 такого змісту: "Установити, що під час дії воєнного стану: для отримання статусу безробітного внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, у яких не розірвані трудові договори з роботодавцем, подають до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, заяву на ім'я роботодавця про припинення трудового договору за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про що повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України;»
Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
Згідно зі статтею 45 цього Закону реєстрація безробітного припиняється у разі, зокрема: зайнятості особи; подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг; встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.
Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17, прийнятої до розгляду Об'єднаною палатою з метою єдності судової практики щодо розуміння та тлумачення частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц дійшла аналогічних висновків щодо тлумачення статті 1215 ЦК України та зазначила, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Отже, позивач у цій справі, як платник відповідних грошових сум, з огляду на норми статті 1215 ЦК України, повинен довести вину застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю.
Не доведення вини застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю позивачем (Тернопільським обласним центром зайнятості) є безумовною підставою у відмові в задоволенні позовних вимог, що також повністю узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, прийнятої у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) від 6 лютого 2019 року та правової позиції Верховного Суду у справі № 757/17820/17-ц від 24 квітня 2019 року, у якій вже враховано зазначені висновки Об'єднаної палати.
Крім цього, згідно зі статтею 64 Конституції України визначено, що право на соціальний захист є невід'ємним конституційним правом громадян.
У справі «Gaygusuz v. Austria, § 41» Європейський суд з прав людини установив, що право на невідкладну допомогу - допомогу за системою соціального забезпечення, пов'язану з виплатою внесків у фонд страхування на випадок безробіття - було, наскільки це передбачено чинним законодавством, майновим правом для цілей статті 1 Протоколу № 1, тобто є позитивним обов'язком держави, оскільки це положення застосовується без необхідності покладатися виключно на зв'язок між правом на невідкладну допомогу та зобов'язанням сплачувати «податки чи інші внески».
У рішенні ЄСПЛ у справі «Казарін проти Італії» № 4893/13) від 11 лютого 2021 року суд установив, що держава фактично вже надала людині соціальну допомогу. Її перерахунок і подальші спроби повернути виплачені кошти становитимуть втручання у права, гарантовані статтею 1 Протоколу 1 Конвенції.
Як вбачається із матеріалів справи, 11.05.2022 року ОСОБА_2 звернувся до Зборівського відділу Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості по питанню сприяння у працевлаштуванні, що підтверджується даними персональної картки № НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 як внутрішньо переміщена особа, що має не розірвані трудові відносини, написав заяву від 11.05.2022 року про припинення трудових відносин з філією «Донецька птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» з 12.05.2022 року.
Із пояснень поданих ОСОБА_2 на адресу Зборівського відділу Тернопільської філії обласного центру зайнятості № 14/06/247 від 10.04.2024 вбачається, що він працював у філії Донецька птахофабрика ПНК “Інтербізнес» з 18.01.2018 року і в м. Зборові в центрі зайнятості 12.05.2022 року написав заяву про звільнення з даного підприємства за власним бажанням, яку було надіслано до роботодавця для прийняття рішення, а тому вважає, що роботодавець безпідставно не розглянув його заяву і не звільнив ОСОБА_2 з роботи згідно поданої заяви. Наказ про його звільнення з роботи від 25.04.2023 року за згодою сторін він не погоджував і не отримував від роботодавця будь-яких виплат, а отже центр зайнятості цілком законно виплачував допомогу по безробіттю (а.с. 44).
Також, із витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України на ОСОБА_2 за період перебування на обліку в статусі безробітного ОСОБА_2 з 13.05.2022 року по 27.11.2022 року заробітна плата не нараховувалася, страхові внески не сплачувались.
Тернопільський обласний центру зайнятості, як суб'єкт владних повноважень, не довів вину ОСОБА_2 у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю, що є безумовною підставою у відмові в задоволенні позовних вимог.
Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, встановивши відсутність правових підстав, передбачених частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» для стягнення з відповідача виплаченої йому допомоги по безробіттю з огляду на відсутність недобросовісності з боку ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог
Інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам, яким судом першої інстанції була надана належна оцінка.
При цьому колегією суддів враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника Тернопільського обласного центру зайнятості - Коліса Л.І. слід залишити без задоволення, а рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 17 січня 2025 року залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості, інтереси якого представляє ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 17 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: О.З. Костів
М.В. Хома