Дата документу 08.04.2025 Справа № 317/711/24
Єдиний унікальний № 317/711/24 Головуючий у І інстанції: Мінгазов Р.В.
Провадження № 22-ц/807/414/25 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
08 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Кухаря С.В.,
Онищенка Е.А.,
секретар: Книш С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Запорізької окружної прокуратури Запорізької області на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2024 року у справі за позовом Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Обслуговуючий дачний кооператив «ДОМАХА» про скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання знести об'єкти самочинного будівництва,-
У лютому 2024 року Запорізька окружна прокуратура Запорізької області звернулася до суду в інтересах держави в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Обслуговуючий дачний кооператив «ДОМАХА» про скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання знести об'єкти самочинного будівництва.
У грудні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шкабуро О.В. звернувся до суду з клопотанням про проведення експертизи, в якій зазначено, що обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав, що ОСОБА_2 здійснене будівництво капітальних споруд в межах прибережної захисної смуги на земельній ділянці рекреаційного призначення з кадастровим номером 2322155300:01:001:0001, яка перебуває оренді дачного кооперативу та в подальшому зареєструвала за собою право власності на садибний будинок без відповідних правовстановлюючих документів та поза волею розпорядника.
Проте, сама лише кваліфікація нерухомого майна, як об'єкта самочинного будівництва, не призводить до виникнення абсолютного наслідку у вигляді безумовного знесення такого об'єкта.
Представник відповідача наголошував, що споруда, побудована на вищезазначеній земельній ділянці є тимчасовою, а тому може бути розміщена на земельній ділянці рекреаційного призначення.
Для того, щоб довести що споруда яка побудована на земельній ділянці з кадастровим номером 2322155300:01:001:0001 є тимчасовою необхідно проведення експертизи.
Посилаючись на означені обставини, представник ОСОБА_2 - адвокат Шкабуро О.В. просив суд призначити експертизу у справі, проведення якої доручити експертам ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро», ЄДРПОУ 34268662, 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 121. Визначити питання, з якого має бути проведена експертиза: «Чи є споруда, побудована на земельній ділянці з кадастровим номером 2322155300:01:001:0001 є тимчасовою».
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2024 року у справі призначено земельно-технічну експертизу, доручивши її проведення експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 13).
На розгляд та вирішення експерта поставити таке питання:
«Чи є споруда яка побудована на земельній ділянці з кадастровим номером 2322155300:01:001:0001 тимчасовою?»
Постановлено направити експерту на дослідження матеріали цивільної справи №317/711/24 (провадження 2/317/490/2024) за позовом Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Обслуговуючий дачний кооператив «ДОМАХА» про скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання знести об'єкти самочинного будівництва.
Попереджено експерта Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, якому буде доручено проведення даної експертизи, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, що передбачена статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
Витрати, пов'язані з проведенням земельно-технічної експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Провадження у цивільній справі зупинено на час проведення земельно-технічної експертизи.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду, Запорізька окружна прокуратура Запорізької області подалаапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2024 рокускасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в порушення норм процесуального права, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив підстав її проведення, не обґрунтувавши свого рішення належними чином.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Шкабуро О.В. заперечує проти доводів апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу просить залишити без змін.
У судовому засіданні прокурор Михальчук І.В. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні оскаржуваної ухвали та направлені справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Шерстюк А.О. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2024 року просила залишити без змін.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися відповідно до вимог чинного законодавства, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.
Згідно з частиною другою статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з'явилися.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до положень частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судове рішення, згідно зі ст. 263 ЦПК України, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає з огляду на таке.
Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За приписами чч 1, 2 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правильності.
Згідно з чч 4, 5 цієї статті, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Статтею 104 ЦПК України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Проте в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не навів жодних підстав для призначення експертизи, а також обставин, які мають значення для справи, що потребують з'ясування.
Крім того, апеляційний суд встановив, що клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Шкабуро О.В. взагалі не містить виду експертизи, яку просить призначити заявник (т. 2 а.с. 169 зворот), що свідчить про те, що суд першої інстанції визначив вид дослідження за власною ініціативою, порушивши норми процесуального закону.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Пунктом 6.1.1 вказаної Інструкції також визначений орієнтовний перелік вирішуваних питань.
Апеляційний суд зауважує, що земельно-технічна експертиза не вирішує питання визначення того, чи є споруда тимчасовою.
Крім того, суд першої інстанції не взяв не з'ясував усіх обставин справи. Так, в Акті прийому-передачі об'єкта (земельної ділянки) та встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості за договором оренди від 08.12.2008 (т. 1 а.с. 75) зазначено, що на земельній ділянці розташовані дерев'яні будинки для відпочинку, трансформаторна підстанція, насосна станція, їдальня та кілька інших споруд.
Із супутникового зображення земельної ділянки з кадастровим номером 2322155300:01:001:0001 станом на березень 2020 року з висоти 304 м, виконане за допомогою програми «СоодІеЕагШРго» від компанії «Соодіе» (т. 1 а.с. 158) вбачається, що на вказаній земельній ділянці розташована значна кількість споруд.
Колегія суддів зауважує, що позов пред'явлено до двох відповідачів, які є власниками садових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , що фактично є двома частинами одного будинку.
Отже, під час визначення переліку питань для проведення експертизи, місцевий суд не врахував, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2322155300:01:001:0001 розташовано багато споруд, як тимчасових, так і капітальних, тому питання до експерта, визначене судом в оскаржуваній ухвалі, без зазначення конкретної адреси чи координат будинку(ів), є некоректним, що фактично надає експерту можливість дослідити будь-яку з будівель на вказаній земельній ділянці, і позбавляє його можливості надати обґрунтовану відповідь на питання.
Також апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на докази, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, що містять інформацію про вид будівель, споруджених на вказаній земельній ділянці.
Так, копія плану меж земельних ділянок, виготовленого КП «Градпроект» містить схематичне розміщення капітальних споруд, включаючи спірні будинки (т. 1 а.с. 155-156).
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
Отже, тимчасові споруди не підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, за матеріалами справи, у 2020 році на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено технічну інвентаризацію садових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , за результатами якої виготовлені технічні паспорти від 15.02.2020, що надані відповідачами державному реєстратору Виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області Дьомушкіну Р.В. та слугували підставою для реєстрації права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на відповідно садові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2322155300:01:001:0001.
У подальшому 20.07.2021 державний реєстратор Виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області Дьомушкін Р.В. вніс зміни до Державного реєстру прав на нерухоме майно на підставі вищезазначених технічних паспортів.
Відповідно до акта-висновку від 19.07.2021 № 168/АВ/21 нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 є об'єктом закінченого будівництва.
Згідно з характеристикою дачного будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 станом на 2020 та 2021 роки, дачний будинок літ А-2 має бетонний фундамент, цегляні стіни, покрівлю із бітумної черепиці, перекриття з дерев'яних балок, бетонну підлогу; альтанка літ. Б - не має фундаменту, стіни виконані із дерева, покрівля з бітумної черепиці, підлога з дошок.
Відповідно до акта-висновку від 19.07.2021 № 168/АВ/21 нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 є об'єктом закінченого будівництва.
Згідно з характеристикою дачного будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 станом на 2020 та 2021 роки, дачний будинок літ. А-2 та гараж літ. Б мають бетонний фундамент, цегляні стіни, покрівлю із бітумної черепиці, перекриття з дерев'яних балок, бетонну підлогу; зливна яма № 1 - цегляна.
У постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 420/847/20 колегія суддів дійшла висновку, що до ознак капітальних споруд (об'єктів) слід віднести такі: це споруда, будівля або інший об'єкт, будівельні системи, які належать до об'єктів будівництва, визначених у нормах абзацу п'ятого частини першої статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», завжди тісно пов'язані з земельною ділянкою, на якій вони розташовані, та мають фундаментну основу; капітальну будівлю не може бути без негативних наслідків для конструкції розібрано і переміщено, адже в даному випадку всій споруді буде завдано непоправної шкоди; створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт; переміщення цих об'єктів є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Запорізької окружної прокуратури Запорізької області заслуговують на увагу, враховуючи відсутність у клопотанні представника відповідача виду експертизи, про який він просить суд, відсутність в оскаржуваній ухвалі обґрунтування підстав для проведення експертизи, а також установи її проведення, ухвала Запорізького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2024 року не відповідає нормам процесуального права, тому відповідно до статті 379 ЦПК України її слід скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Запорізької окружної прокуратури Запорізької області - задовольнити.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2024 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 17 квітня 2025 року.
Головуючий:
Судді: