Справа № 127/10897/25
Провадження №11-сс/801/312/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
при секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниці, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,-
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження № 12023025010000287, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2023 року за ознаками ст. 296 ч. 2 КК України - запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 .
Застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 04.04.2025 оголошено підозру за ч. 2 ст. 296 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту по АДРЕСА_1 із забороною залишати житло з 22:00 години до 07:00 години наступної доби у межах строків досудового розслідування до 04.06.2025.
Також покладено на ОСОБА_8 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України - прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи роботи; утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вказав, що прокурором під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, внаслідок чого дійшов висновку про необхідність застосування запропонованого слідчим запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі захисника підозрюваного ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2025 через істотні порушення кримінального процесуального закону та невідповідність висновків фактичним обставинам провадження. Просить застосувати до ОСОБА_8 менш суворий запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не виконано вимоги ст. 187 КПК України щодо оцінки в сукупності всі обставини, у тому числі віку, міцності соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність (відсутність) судимостей.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти задоволення апеляційної скарги захисника вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 підтримала доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній та просила задовольнити її в повному об'ємі.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з ухвали, слідчим суддею зазначені вимоги закону дотримано, а висновки про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту належним чином умотивовано.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Оскільки ухвала слідчого судді в частині обґрунтованості підозри стороною захисту не оспорюється, тому висновки слідчого судді в цій частині апеляційним судом не перевіряються.
Стосовно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважав доведеними ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджання провадженню іншим чином.
Проте суд апеляційної інстанції наголошує, що можливе призначення в майбутньому кримінального покарання, навіть у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально в місцях несвободи, не може бути об'єктивною підставою вважати доведеним, що підозрюваним буть вчинятись спроби ухилятись від органів досудового розслідування чи суду. Таким чином суд вважає недоведеним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стосовно ж ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином суд зазначає про те, що ОСОБА_8 04.04.2025 після вручення підозри відмовився від надання показань. Хоча за змістом ст. 63 Конституції України та п. 4 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний вправі не давати показань стосовно себе та обставин, які йому інкримінують, проте така процесуальна поведінка особи очевидно свідчить про існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Повертаючись до доводів апеляційної скарги в частині суворості застосованого запобіжного заходу суд зазначає, що за приписами ст. 187 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу, як уже зазначалось вище, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Як убачається з оскаржуваної ухвали, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей.
Поряд з цим слідчим суддею також враховано обставини вчинення кримінального правопорушення, за яке особі оголошено підозру, насамперед те, що таке правопорушення вчинено у пізній час доби, у стані алкогольного сп'яніння, а саме правопорушення посягає на громадський порядок.
Таким чином з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, за яким особі оголошено підозру, наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також даних про особу підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби є виправданим.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та за своєю сутністю є комплексом призначених за рішенням суду заборон і обмежень, які накладаються на підозрюваного (обвинуваченого) у зв'язку з його повною чи частковою ізоляцією у певному приміщенні, спрямовані на досягнення мети цього запобіжного заходу, реалізуються й контролюються правоохоронними органами у взаємодії з органом досудового розслідування, у чиєму провадженні знаходиться справа.
За наведених обставин суд не вбачає підстав для скасування чи зміни ухвали слідчого судді.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження № 12023025010000287, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2023 року за ознаками ст. 296 ч. 2 КК України - запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: