Справа № 740/224/25
Провадження № 2/740/614/25
09 квітня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-капітал», товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
У січні 2025 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 6593051 від 07.03.2023 у розмірі 39 275,00 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 07.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та відповідачем укладено кредитний договір № 6593051, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідач отримав 10 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, що є додатком № 1 до кредитного договору № 6593051 від 07.03.2023, відповідач не повернув кредит, не сплатив проценти та комісію, передбачені умовами договору. ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. Проте відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення суми кредиту, сплати процентів та комісії у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим у нього утворилася прострочена заборгованість.
26.07.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 101-МЛ, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 39 275,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 28 575,00 грн - заборгованість за процентами; 700,00 грн - заборгованість за комісією.
Усупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов'язань, та після відступлення позивачу права вимоги - не здійснив жодних платежів для погашення боргу.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 03 березня 2025 року 10-00 год.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 березня 2025 року судове засідання у справі відкладено на 09 квітня 2025 року 09-00 год.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача - адвокат Кірюшин А. А. просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі та виникнення між ними будь-яких правовідносин, зокрема, отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, здійснення відповідачем входу на сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, створення такого кабінету. Позивачем на підтвердження свої вимог до суду надані електронні копії доказів, однак така копія не є електронним доказом у розумінні ст. 95 ЦПК України. До того ж позивач не надає доказів ідентифікації ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» при вході в особистий кабінет, отримання одноразового ідентифікатора та його використання для підписання кредитного договору, оскільки довідку про ідентифікацію, виготовлену посадовою особою ТОВ «Мілоан», не можна вважати достатнім та допустимим доказом таких дій. Позивачем не доведено виконання ТОВ «Мілоан» свого обов'язку щодо видачі позичальнику коштів. Надана позивачем копія платіжного доручення не відповідає положенням Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163. Крім того, у платіжному дорученні в графі «Банк платника» зазначено ТОВ «ФК «Контрактовий дім», хоча вказаний суб'єкт господарювання не є банківською установою. Також позивачем не надано доказів, що відповідач володів або користувався банківською карткою № НОМЕР_1 , оскільки номер картки є неповний. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не можна вважати достовірним, оскільки неможливо встановити, які документи первинного фінансового обліку були підставою такого розрахунку. Також позивачем не доведено факту переходу права вимоги за кредитним договором.
У відповіді на відзив представник позивача - Корнійчук І. О. просила задовольнити позовні вимоги, заперечила проти доводів представника відповідача щодо неукладення кредитного договору з ОСОБА_1 , зазначивши, що кредитний договір між сторонами здійснюється за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток. Без отримання листа на електронну адресу чи смс-повідомлення на номер телефону відповідача, за допомогою якого здійснено вхід на сайт ТОВ «Мілоан», договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» не був би укладений. У свою чергу відповідач не надав суду відомостей на підтвердження обставин незаповнення заявки на отримання грошових коштів у кредит, непідписання договору, ненадання чи заволодіння його персональними відомостями іншими особами. Зазначена у виписці сума заборгованості не є результатом нарахувань, здійснених позивачем, а відображає фактичний обсяг боргових зобов'язань, які були нараховані попередніми кредиторами та за якими позивач набув право вимоги. Відповідно до розрахунку заборгованості, а саме копії відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 6593051 відповідач частково виконував зобов'язання за кредитним договором, що підтверджує факт усвідомлення боржником умов договору. Щодо доводів представника відповідача про відсутність доказів про перехід права вимоги до позивача за кредитним договором, то оскільки в реєстрі боржників до договору про відступлення права вимоги № 101-МЛ від 26.07.2023 містяться персональні відомості інших осіб, то до позовної заяви додано витяг з реєстру боржників.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, при цьому належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, жодних заяв/клопотань до суду не подавали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 07 березня 2023 року відповідач уклав з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 6593051, підписавши його електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора - U61959 (а. с. 6-11).
Згідно з умовами договору кредитодавець зобов'язується на строк, визначений умовами договору, надати позичальнику кошти в сумі 10 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін.
Відповідно до п. 1.3, 1.4 договору кредит надається загальним строком на 105 днів з 07.03.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 22.03.2023 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 20.06.2023 (дата остаточного погашення заборгованості). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом 22.03.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості - 20.06.2023 (останній день строку кредитування).
Тип процентної ставки за цим договором - фіксована. За надання кредиту позичальник має сплатити комісію у розмірі 700,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 1575,00 грн, що нараховуються за ставкою 1,05 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти користування кредитом протягом поточного періоду становлять 27 000,00 грн, що нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
У п. 2.1 сторони узгодили, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .
Розділом 6 кредитного договору передбачено порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. Зокрема, кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (смс) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепт). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджер або у смс-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. На договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору. Після укладення кредитний договір надається (надсилається) позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству.
Відповідно до п. 6.4 кредитного договору укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Згідно з п. 6.7 кредитного договору позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через систему BankId.
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 6593051 від 07.03.2023, ідентифікований ТОВ «Мілоан»; акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) - U61959 (а. с. 13).
Згідно із платіжним дорученням від 07.03.2023 № 95193191, наданим позивачем, кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн перераховано на рахунок відповідача (а. с. зворот - 14).
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, 07.03.2023 відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн та нараховано комісію за оформлення кредиту в сумі 700,00 грн, у подальшому кожного місяця проводилося нарахування процентів (а. с. 15).
Випискою з особового рахунку за кредитним договором № 6593051 від 07.03.2023 підтверджується наявність заборгованості відповідача у розмірі 39 275,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 28 575,00 грн - прострочена заборгованість за процентами; 700,00 грн - прострочена заборгованість за комісією (а. с. 16).
26 липня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 101-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 101-МЛ від 26.07.2023 ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 39 275,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 28 575,00 грн - прострочена заборгованість за процентами; 700,00 грн - прострочена заборгованість за комісією (а. с. 22).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних відомостей особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Подібна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020, проте у цій справі мова йшла про відсутність відображення електронного підпису на договорі та відсутність доказів отримання такого підпису позичальником. Зокрема, як зазначив Верховний Суд, без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
З огляду на зазначені постанови Верховного Суду доказ підписання договору, що міститься у іншому документі (ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»), навіть у разі відсутності відображення підпису в договорі/паспорті кредиту, свідчить про законність дій та наявність волевиявлення сторін на укладення договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування кредиту.
Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Також відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Тобто, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за цим договором.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Надані позивачем на обґрунтування своїх вимог докази суд вважає належними та допустимими і такими, що підтверджують укладення відповідачем вищевказаного кредитного договору, який не оспорений відповідачем у встановленому законом порядку та згідно з презумпцією правомірності договору є правомірним (дійсним) станом на час розгляду справи в суді.
Матеріалами справи підтверджується, що 07.03.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір № 6593051 в електронній формі. Зокрема, вказаний договір 07.03.2023 о 20-41 год. підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора - U61959. Укладення кредитного договору без введення позичальником особистих даних, паспорта, ідентифікаційного коду, номера телефону, електронної пошти, номера банківської картки, яка вказана ним, є неможливим. Відтак, ідентифікація позичальника ОСОБА_1 на веб-сайті товариства здійснена відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, доводи представника відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач уклав з ТОВ «Мілоан» кредитний договір, є необґрунтованими з підстав, передбачених вищевказаними положеннями законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду.
Належних і допустимих доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.
Підписуючи кредитний договір № 6593051 від 07.03.2023, відповідач погодився з умовами кредитування, у тому числі на розмір процентів та сплату комісії за надання кредитних коштів.
Щодо доводів представника відповідача про те, що надані позивачем електронні копії документів не є електронними доказами, слід зазначити таке.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (частини перша та друга статті 100 ЦПК України).
Додані до позовної заяви, яка надійшла до суду через систему «Електронний суд», документи належно засвідчені, клопотань про витребування саме оригіналів долучених доказів сторона відповідача - не заявляла.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для виникнення кредитних правовідносин та існування заборгованості у відповідача перед позивачем за кредитним договором № 6593051 від 07.03.2023.
З урахуванням викладеного, унаслідок невиконання відповідачем взятих за кредитним договором зобов'язань утворилася заборгованість у вказаному позивачем розмірі, яка не спростована відповідачем та його представником, і така заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, який на підставі відповідного договору про відступлення прав вимог є новим кредитором відповідача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 223, 263 - 265, 272 - 274 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (ЄДРПОУ 35234236; вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів) заборгованість у загальному розмірі 39 275 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів; ЄДРПОУ 35234236) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко