Справа № 686/9447/25
Провадження № 1-кс/686/3499/25
08 квітня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12025240000000559 від 05.04.2025 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч.3 ст.289 КК України,
07.04.2025 року слідчий ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із начальником відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, яке 06.04.2025 р., було тимчасово вилучене у ОСОБА_4 , під час проведення обшуку в автомобілі Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме на три мобільних телефони марки Iphone 8, чорного кольору, Iphone (модель якого не відома), мобільний телефон (марка якого не відома), з імеі НОМЕР_2 , імеі НОМЕР_3 , поміщені до сейф-пакету №WAR 1943005, флеш носій марки Kingstom, поміщений до сейф-пакету №FPS5014160, чорну шкіряну сумку, в якій знаходились дві пачки цигарок марки «Sobranie», газовий балончик марки «Шип-4», павер банк марки «і-029» та мобільний телефон марки «Samsung» (модель якого не відома), які поміщені до сейф-пакету №RAWO 125774, з метою збереження речових доказів.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України, вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Вказаним вимогам закону подане слідчим клопотання не відповідає. Так, у поданому клопотанні слідчий не аргументує достатнім чином, які підстави, мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна у вказаному кримінальному провадженні наявні, відсутнє належне обґрунтування, яке значення мають вилучені речі, на які просить накласти арешт слідчий, як речові докази для встановлення обставин, з тих, що відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, яке розслідується по факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч.3 ст.289 КК України, а відтак, яка необхідність у накладенні арешту саме на це майно.
Також, у клопотанні слідчого зазначено, що речі арешт на які він просить накласти вилучались саме в ОСОБА_4 , якому в рамках кримінального провадження № 12025240000000559 підозри не пред'являлось, а також слідчим у клопотанні не зазначено, хоча мав зазначити конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Отже, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, яке на даний час ймовірно належить третій особі, однак, суб'єктом звернення із таким клопотанням мав би бути прокурор.
Не наведено у клопотанні слідчого й про існування обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України. У клопотанні йдеться, що є необхідність в арешті майна, з позбавленням права відчуження та розпорядження цим майном, однак, в чому полягає ця необхідність, слідчий у клопотанні не зазначає.
Крім того, у відповідності до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Однак, матеріали поданого слідчим клопотання не містять актуальних контактних даних осіб, яким належить майно, на яке просить накласти арешт слідчий, що позбавляє слідчого суддю можливості повідомити вказаних осіб про час і місце розгляду справи у передбачений законом строк.
Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті прокурором, із зазначенням у розрізі кожного вилученого предмету його ознак речових доказів, визначених ст.98 КПК України, значення для кримінального провадження, мети накладення арешту, визначеної ст.170 КПК України, обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України, та на чиє майно він просить накласти арешт, з долученням документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України,-
Клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 , погоджене з начальником відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12025240000000559 від 05.04.2025 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч.3 ст.289 КК України, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя