Справа № 683/816/25
2/683/670/2025
14 квітня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Лугового О.М.
з участю секретаря Градомської Д.Р.,
представника позивача Віхерко Н.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/816/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,
встановив:
17 березня 2025 року адвокат Віхерко Н.О. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно судового наказу від 20.05.2019 року виданого Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягуються аліменти в розмірі 1/2 частини із всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 травня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Крім того, згідно судового наказу від 27.01.2025 року виданого Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини із всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 24 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак, на момент звернення до суду із даним позовом майновий стан ОСОБА_2 істотно змінився, адже стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 судовим наказом від 27 січня 2025 року в розмірі 1/4 частки його заробітку на утримання дитини, значно погіршило його матеріальний стан, так як загальний розмір стягуваних з нього аліментів становить 3/4 частки або 75 % його заробітку. У зв'язку з чим просить суд зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на дітей.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 березня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Представник позивача - адвокат Віхерко Н.О., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач - ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, якою просить розгляд справи здійснити без її участі. Відносно заявлених позовних вимог не заперечує.
Відповідач - ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечила, просила відмовити в їх задоволені.
Дослідивши надані докази, заслухавши думку учасників справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_1 від 23.02.2024 року, копії свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_2 від 05.09.2016 року, копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , серії НОМЕР_3 від 29.03.2012 року, копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , серії НОМЕР_4 від 01.04.2014 року, батьком дітей записаний ОСОБА_2 .
Згідно судового наказу від 20.05.2019 року виданого Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягуються аліменти в розмірі 1/2 частини із всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 травня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Крім того, згідно судового наказу від 27.01.2025 року виданого Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини із всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 24 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
В постанові Верховного Суду від 29 січня 2021 року в справі № 303/369/20, провадження № 61-17250св20 викладено правові висновки, згідно яких розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Аналіз ст. 192 СК України дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного, і матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.
Такі правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 691/926/20 (провадження № 61-7627св21), від 14 грудня 2022 року в справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22) та інших.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, станом на день звернення до суду з даним позовом на утриманні позивача перебуває четверо дітей та сплачуються аліменти в сукупному розмірі 3/4 частини (або 75 %) від його заробітку (доходу), що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Зазначене вказує на зміну майнового стану позивача, яке існувало до ухвалення судового наказу Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області від 27.01.2025 року про стягнення з нього аліментів на утримання його дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно до її повноліття.
На виконання вимог ст. 12, 81 ЦПК України позивачем надано належні та допустимі докази щодо зміни його майнового стану.
Суд виходить із приписів статті 192 СК України та враховує, що оскільки зміна майнового стану позивача є підставами для зменшення розміру стягнутих з нього аліментів, і позивачем надано докази зміни майнового стану (стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 згідно судового наказу від 27 січня 2025 року в розмірі 1/4 частки його заробітку на утримання дитини, що значно погіршило його матеріальний стан, так як загальний розмір стягуваних з нього аліментів становить 3/4 (або 75 %) частки його заробітку), що суперечить вимогам ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», відтак позов знайшов своє підтвердження та підлягає задоволенню, а розмір аліментів, визначений судовим наказом Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 травня 2019 року та судовим наказом Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 січня 2025 року - підлягає зменшенню, стягнувши аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/8 частки його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття; та стягнувши аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 3/8 частки його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття;
Крім того, суд враховує, що з урахуванням принципу змінюваності розміру аліментів, у випадку виникнення обставин, визначених ч. 1 ст. 192 СК України як підстави для збільшення розміру аліментів, відповідачі також можуть звернутися до суду із відповідним позовом.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 181 СК України, якщо батьки не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім'ї, у якій виховується дитина, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги, її розмір визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 23 постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачено, що аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 279, 280-282 ЦПК України та ст.180, 182 Сімейного кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за судовим наказом від 20 травня 2019 року виданим Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області (справа №683/1209/19) з 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів) на 3/8 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дітей.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , за судовим наказом від 27 січня 2025 року виданим Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області (справа №683/257/25) з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) на 1/8 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 15.01.2004 року, РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_9 , РНОКПП НОМЕР_10 .
Повний текст рішення складено 18 квітня 2025 року.
Суддя: