Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/728/25
Провадження № 2-н/945/45/25
Ухвала
про відмову у видачі судового наказу
18 квітня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (далі - ПрАТ «ВФ Україна») про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг,
10 квітня 2025 року ПрАТ «ВФ Україна» (далі - заявник, стягувач) через свого представника за довіреністю Ярош Наталію Іванівну в системі «Електронний суд» звернулися до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (далі - боржник) заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у сумі 1 628,78 грн, а також просили стягнути з боржника витрати зі сплати судового збору в розмірі у 242,24 грн.
Протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 квітня 2025 року призначення не відбулося, у зв'язку з тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2025 року цивільна справа розподілена та передана головуючому судді Павленко І.В.
Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, суддя дійшов висновку, що у видачі судового наказу необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з положеннями ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За змістом ч. 5 ст. 19 ЦПК України умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно вимог ч. ч. 1-2 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Частиною 3 ст. 163 ЦПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
При цьому, матеріали заяви про видачу судового наказу, подані представником заявника до суду, містять один аркуш під назвою «Договір № 295426680296/395430977276 від 15.02.2022 року», який не підписаний сторонами, що його укладали, не скріплений печаткою установи.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи вказане, у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Одночасно, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
А тому, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, внесена сума судового збору ПрАТ «ВФ Україна» стягувачу не повертається.
Керуючись ст. ст. 163, 165, 166, 260-261, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити Приватному акціонерному товариству «ВФ Україна» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг у сумі 1 628,78 грн.
Роз'яснити заявнику про те, що відмова у видачі судового наказу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Суддя І.В. Павленко
18.04.2025