Справа № 487/553/25
Провадження № 2-а/487/22/25
18.04.2025 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої судді Скоринчук К.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Карбівничої А.О.,
представника позивача - адвоката Харламова І.Ю. в режимі відеоконференції,
представника відповідача - Сафронова С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Вимоги мотивовано тим, що 15.01.2025 щодо ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 25500 грн. Підставою винесення постанови вказано неявку ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1339896 на 02.12.2024. Наполягаючи на неотриманні вказаної повістки та необізнаності про його виклик на 02.12.2024, а отже і відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивач просив дану постанову скасувати.
31 січня 2025 року відкрито провадження у справі.
04 лютого 2025 року подано відзив.
27 березня 2025 року подано відповідь на відзив.
У судовому засіданні представник позивача, адвокат Харламов І.Ю., який діє на підставі ордера серія ВТ №1043882 від 23.01.2025 та договору про надання правової допомоги №02/25 від 21.01.2025, позов підтримав, просив скасувати оскаржувану постанову. Заперечив факт належного повідомлення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та отримання ним повістки. Просив скасувати оскаржувану постанову з підстав неповідомлення відповідачем позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 02.12.2024, з огляду на те, що повістка не була вручена особисто позивачеві, як того вимагає п. 85 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270. Зазначив, що 18.05.2024 позивач уточнив свої дані у мобільному застосунку «Резерв +», де вказав усі реквізити, у тому числі, номер телефону. Однак, як вбачається із наданого відповідачем конверту, яким надсилалася повістка, він не містить зазначення номера телефону.
Представник відповідача Сафронов С.Ю., який діє на підставі довіреності від 01.01.2025, у судовому засіданні заперечив проти позову та доводів представника позивача, просив у задоволенні позову відмовити. У заперечення позову зазначив, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 No560. У підтвердження правомірності винесення постанови відповідач надав суду конверт, яким позивачеві було надіслано повістку №1339896 від 21.11.2024 на 02.12.2024 та який, як стверджує відповідач, повернувся з відміткою «Адресат відсутній за місцем проживання». Представник відповідача зазначив, що місце фактичного проживання ОСОБА_1 не повідомив, а тому повістка була надіслана позивачеві на адресу його зареєстрованого місця проживання, вказаного позивачем під час уточнення даних 18.05.2024. Наявність відмітки «Адресат відсутній за вказаною адресою» є підтвердженням належного повідомлення адресата. За цих обставин позивач зобов'язаний був, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мабілізаційну підготовку та мобілізацію» з'явитися до РТЦК на призначену дату. Окрім того, у своїх поясненнях під час складення протоколу 13.01.2024, позивач вказав причину свого неприбуття за повісткою - незадовільний стан здоров'я, що також свідчить про те, що він був обізнаний про призначений йому час для явки до РТЦК. З приводу відсутності зазначення номера телефону ОСОБА_1 на конверті представник зазначив, що уточнення позивачем даних 18.05.2024 не є беззаперечним доказом зазначення позивачем таких даних як номер телефону чи електронної пошти, адже після цього, а саме 03.03.2025, міститься відмітка про оновлення ним даних, але яких саме - встановити наразі не можливо. Ураховуючи, що повістка надсилалася лише рекомендованим поштовим повідомленням, без зазначення номера телефону, а інформація про вживання заходів повідомлення ОСОБА_1 шляхом надіслання на електронну пошту чи за номером телефону відсутня, ймовірно цих даних зазначено позивачем під час уточнення 18.05.2024 даних у застосунку «Резерв +» не було.
Заслухавши доводи учасників та дослідивши матеріали справи, суд ураховує наступне.
Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Судом встановлено, що 15.01.2025 щодо ОСОБА_1 винесено постанову №28 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 25500 грн. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 не з'явився 02.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1339896, чим порушив п. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та аб. 4 п. 21 та п. 34 постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідач надіслав ОСОБА_1 повістку №1339896 від 21.11.2024 на 02.12.2024 за його зареєстрованим місцем проживання, яке позивач вказав під час уточнення даних 18.05.2025, що не оспорювалося сторонами, а саме: АДРЕСА_1 . Рекомендоване поштове повідомлення 06 009 8608 97 61, яке прийняло поштове відділення 22.11.2024, було повернуто відправникові 07.12.2024, що підтверджується відмітками на поштовому конверті.
Однак, причиною повернення у поштовій довідці одночасно зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, інформація про надходження повідомлення про вручення поштового відправлення надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв'язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв'язку (п. 73).
Рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК» (п.82).
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника (п.82).
Судом встановлено, що повістка була надіслана відповідачем на адресу позивача 21.11.2024, прийнята поштовим відділенням 22.11.2024 та повернута відповідачеві 07.2024.
Відмітка на конверті «Повістка ТЦК» - відсутня.
Зазначення номеру телефону адресата конверт не містить, що вказує на те, що працівник об'єкта поштового зв'язку не інформував адресата - ОСОБА_1 за номером телефону
Отже, адресований позивачеві поштовий конверт з повісткою було надіслано як рекомендоване поштове повідомлення на підставі п. 81 Правил надання послуг поштового зв'язку, а не як повістку ТЦК, та зберігалося об'єктом поштового зв'язку протягом строку, встановленого п. 104 Правил, - з 22.11.2024 по 07.12.2024, тобто, протягом 14 днів.
Указані на конверті дати надіслання та повернення повістки свідчать про термін зберігання рекомендованого поштового повідомлення, за закінченням якого об'єкт поштового зв'язку проставляє відмітку «за закінченням терміну зберігання».
Зазначена обставина та відсутність на конверті позначки «Повістка ТЦК» виключає факт повернення поштового повідомлення з повісткою, адресованого позивачеві, з причин «адресат відсутній за вказаною адресою», що в свою чергу, згідно з п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, виключає факт належного повідомлення ОСОБА_1 про його виклик до РТЦК на 02.12.2024.
За цих обставин наданий відповідачем як доказ у підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови конверт, яким ОСОБА_1 надсилалася повістка, не може слугувати належним підтвердженням оповіщення позивача про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з дотриманням діючих правил та вимог законодавства.
Суд не залишає поза увагою акцентування представника відповідача на поясненнях ОСОБА_1 у протоколі від 13.01.2025 щодо причин неявки 02.12.2024 за викликом, як додаткового доказу його обізнаності про виклик за повісткою.
У судовому засіданні представник відповідача Сафронов С.Ю. пояснив за яких обставин було складено протокол, а саме: ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції в нічний час, доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_2 , де о 00.50 год щодо нього був складений протокол та відібрані зазначені пояснення.
Беручи до уваги зазначене, суд ураховує також підтвердження представником відповідача у судовому засіданні неповідомлення ОСОБА_1 за номером телефону чи електронною поштою про виклик на 02.12.2024, що в сукупності з неотриманням ним повістки поштою, спростовує факт обізнаності позивача про зобов'язання з'явитися на 09.00 год 02.12.2024 для проходження медичного огляду за викликом ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Інші докази у підтвердження належного повідомлення позивача до виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 02.12.2024 за повісткою №1339896 від 21.11.2014 відсутні.
Відповідно до вимог КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.
Під час винесення постанови начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковник ОСОБА_2 не звернув уваги на наявність на конверті двох відміток - «за закінчення терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», які за змістом є суперечливими та взаємовиключними при встановленні факту належного повідомлення резервіста або військовозобов'язаного, згідно з вимогами Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не з'ясував фактичних обставин, внаслідок чого ухвалив передчасне рішення щодо винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Отже, під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 не був належно повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не знав та не міг знати про необхідність з'явитися у визначену дату до РТЦК, а тому його неявка не містить ознак порушення вимог п.8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений ст. 77 КАС України, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. У справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення для суб'єктів владних повноважень ч. 2 ст. 77 КАС є спеціальною нормою по відношенню до ч.1 ст. 77 КАС України, а тягар доказування у випадку заперечення проти позову, покладається на відповідача.
Позивач звернувся до суду з даним позовом з підстав неотримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповідомлення його про такий виклик.
Відповідач не довів протилежного, оскільки не надав жодного належного доказу у підтвердження повідомлення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 02.12.2024 по повістці №1339896.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частин першої-третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши наявні докази та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, суд висновує, що постанова №28 по справі про адміністративне правопорушення, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
За цих обставин заявлений позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статями 9, 77, 241-246, 286, 293 КАС України, суд
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову №28 від 15.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: К.М. Скоринчук