Справа № 473/3864/24
іменем України
"17" квітня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю: секретаря судового засідання Москаленко С.Л., представниці позивачки Компанієць А.В., представниці відповідача Кудактіної О.І.,
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов?язання відновити кошти на кредитному рахунку та списання нарахованих відсотків, комісій,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про зобов?язання відновити кошти на кредитному рахунку та списання нарахованих відсотків, комісій, у якому вказувала, що 21 травня 2018 року вона уклала з відповідачем Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №629428.
В межах договору банк відкрив на користь позивачки відновлювальну кредитну лінію з встановленням на рахунку позичальниці кредитного ліміту у розмірі 75 000 грн.
Проте 14 жовтня 2022 року з кредитного рахунку ОСОБА_1 невідома особа здійснила переказ грошових коштів у розмірі 25 000 грн та 19 700 грн.
Транзакції з переказу кредитних коштів на рахунок невідомої особи на загальну суму 44 700 грн здійснено через UKR KYIV MOBILE BANKING 489191 30010001 та UKR KYIV MOBILE BANKING 489192 30010001.
При цьому, за переказ грошових коштів банк стягнув з позивачки 457 грн комісії.
Крім цього, за користування кредитними коштами АТ «Державний ощадний банк України» нарахував ОСОБА_1 проценти у розмірі 7 096,48 грн та комісію у розмірі 22,90 грн.
Позивачка жодні дії зі зняття коштів не вчиняла, реквізити кредитної картки та іншої інформації для здійснення транзакцій третім особам не повідомляла, не підтверджувала жодних транзакцій, а тому 14 жовтня 2022 році через контакт-центр АТ «Державний ощадний банк України» повідомила оператора про незаконне зняття коштів та не вчинення нею операцій щодо перерахування грошових коштів.
У цей же день ОСОБА_1 звернулася до чергової частини Вознесенського РУП ГУНП із заявою про вчинення кримінального правопорушення. За вказаним фактом 15 жовтня 2022 року Вознесенський РУП ГУНП вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстрував кримінальне провадження № 12022152190000841 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. ОСОБА_1 в межах вказаного кримінального провадження визнано потерпілою.
Водночас позивачка звернулася до АТ «Ощадбанк» із заявами щодо незаконного списання грошових коштів із її кредитного рахунку через шахрайські дії третіх осіб, повернення кредитних коштів на її рахунок, припинення будь-яких нарахувань за кредитним рахунком, а також списання нарахованих відсотків та комісій.
Проте відповідач відмовив у списанні відсотків, комісій, та повернення кредитних коштів з тих мотивів, що позивачка несе повну відповідальність за несанкціоноване списання грошових коштів з карткового рахунку третіми особами, а спірні перекази коштів могли бути здійснені у зв'язку із порушенням ОСОБА_1 вимог Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, зокрема самою позивачкою або іншою особою з використанням її особистих даних та фінансового номеру і мобільного терміналу для авторизації і проведення операцій в інтернет-банкінгу «Ощад 24/7».
Відтак, відповідачем, як фінансовою установою, допущено порушення прав позивачки, як споживача фінансової послуги, яке полягало в протиправних діях щодо несанкціонованого списання коштів з кредитного рахунку позичальниці, безпідставному нарахуванні процентів та комісій, а тому ОСОБА_1 просила зобов'язати АТ «Державний ощадний банк України» відновити залишок коштів на її кредитному рахунку № НОМЕР_1 до стану, у якому він був до здійснення несанкціонованих операцій щодо списання грошових коштів, списати нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 7 096.48 грн та комісії у загальному розмірі 479,90 грн.
19 серпня 2024 року представниця відповідача ОСОБА_2 надала суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову.
Заперечення проти позову обґрунтовувала тим, що 21 травня 2018 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Державний ощадний банк України» Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №629428.
У цей же день ОСОБА_1 отримала банківську платіжну картку зі строком дії до 31 січня 2023 року та активувала її.
В межах договору банк відкрив на користь позивачки відновлювальну кредитну лінію з встановленням на рахунку позичальниці кредитного ліміту, який поступово збільшив до 75 000 грн.
14 жовтня 2022 року ОСОБА_1 через мобільний застосунок «Ощад 24/7» ініціювала здійснення переказу зі свого рахунку грошових коштів у розмірі 25 000 грн та 19 700 грн. Доручення клієнта з переказу грошових коштів було виконане банком.
Операції з переказу грошових коштів відбувалися шляхом отримання SMS-повідомлення з одноразовим паролем на номер телефону ОСОБА_1 для входу до особистого кабінету мобільного застосунку «Ощад 24/7», входу до застосунку та ініціювання вказаних операцій від імені клієнта. Вказане свідчить, що несанкціоновані операції з переказу грошових коштів були обумовлені позивачкою або були наслідком розголошення позивачкою своїх персональних даних стороннім особам. Проте клієнт банку зобов?язаний надійно зберігати та не передавати стороннім особам електронний платіжний засіб та інші персональні дані, які дозволяють ініціювати та/або санкціонувати платіжну операцію. При порушенні вказаних вимог клієнт несе повну відповідальність за здійснені операції з використанням платіжного засобу.
За такого, саме на ОСОБА_1 покладається відповідальність за здійснені операції з переказу грошових коштів, а тому її вимоги до банку є безпідставними.
У підготовчому засіданні представниця відповідача Кудактіна О.І. заявила клопотання про витребування від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області належним чином завірених копій матеріалів кримінального провадження № 12022152190000841 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у якому ОСОБА_1 визнана потерпілою від незаконних дій осіб, які заволоділи грошовими коштами, що знаходилися на її кредитному рахунку в АТ «Державний ощадний банк України». Клопотання мотивоване тим, що матеріали вказаного кримінального провадження можуть містити інформацію про обставини, що мають істотне значення для вирішення спору.
В підготовчому засіданні, яке проводилося без особистої участі позивачки ОСОБА_1 , її представниця Компанієць А.І. проти задоволення клопотання представниці відповідача заперечувала з тієї підстави, що інформація та матеріали кримінального провадження № 12022152190000841, що знаходиться в провадженні Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, не можуть бути надані у тому числі на запит суду, оскільки законом передбачена пряма заборона на такі дії (таємниця слідства).
Заслухавши думку представниці позивачки ОСОБА_3 , представниці відповідачки ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 1, 3 ст. 83 ЦПК України).
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Однак, витребування доказів з обмеженим доступом здійснюється з урахуванням спеціальних норм.
Зокрема, матеріали кримінального провадження витребовуються судом з урахуванням положень та обмежень, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно ч. 1 ст. 221, ст. 222 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, витребування копій матеріалів кримінального провадження № 12022152190000841, яке знаходиться на стадії досудового розслідування у Вознесенському РУП ГУНП в Миколаївській області є неможливим, оскільки таке рішення суду грубо порушить вимоги ст. 222 КПК України (про можливість надання доступу до матеріалів кримінального провадження лише учасникам такого провадження та виключно за письмовим дозволом слідчого або прокурора), а також призведе до розголошення таємниці слідства.
За встановленого, клопотання не підлягає задоволенню.
Тому, керуючись ст.ст. 84, 200, 258-260 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представниці відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя: О.В.Вуїв