Єдиний унікальний номер: 448/2130/24
Провадження № 2/448/143/25
16.04.2025 м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання - Рушеляк Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до
відповідача ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 )
предмет та підстави позову: про зміну способу та розміру стягнення аліментів на дитину,
учасники справи:
представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Борисенко В.В.,
представниця відповідача ОСОБА_2 - адвокатка Демчук Г.В.,
негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача
1. 21.12.2024 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про зміну способу та розміру аліментів стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 .
2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, за час якого у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 23.05.2017 шлюб між ними розірвано.
3. Покликається на те, що рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 08.06.2017 у справі № 448/525/17 вирішено стягувати з відповідача ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 900 гривень щомісячно, починаючи з 27.04.2014 і до досягнення дитиною повноліття.
4. Вказує, що з часу ухвалення судом вищевказаного судового рішення про стягнення аліментів відповідач сплачує аліменти на утримання дитини виключно в тому розмірі як визначено рішенням суду, тобто щомісячно по 900 грн. на дитину, що на сьогодні, є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини через збільшення вартості рівня життя, засобів гігієни, продуктів харчування, одягу, витрат на навчання сина. Вказує, що вона не має можливості повністю забезпечити сину належний рівень життя за власні кошти та за присудженні аліменти, а відповідач добровільно збільшити розмір аліментів не бажає, участі у додаткових витратах на дитину не приймає, зокрема, у витратах на лікування та навчання дитини.
5. Також зазначає, що після присудження аліментів змінився (погіршився) її матеріальний стан, оскільки на даний час вона не працює та жодних інших доходів, окрім аліментів на сина у неї немає, а відповідач є фізично здоровим, працездатним, інших осіб на утриманні немає, а тому має можливість сплачувати аліменти на дитину у більшому розмірі.
6. У зв'язку з наведеним просить змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначені рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 08.06.2017 року у цивільній справі №448/525/17 та стягувати з відповідача ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (однієї четвертої) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
7. Відповідач відзиву на позов не надав.
ІІ. Позиція учасників процесу
8. Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, повідомлена про час і місце розгляду справи належним чином.
В даній справі інтереси позивачки ОСОБА_1 представляє її представник - адвокат Борисенко В.В., який в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
9. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином.В даній справі інтереси відповідача ОСОБА_2 представляє його представниця - адвокатка Демчук Г.В., яка в судовому засіданніпроти позовних вимог заперечила. Вказала, що відповідач проходив службу в Збройних Силах України, отримав поранення, перебуває на лікуванні та реабілітації, стан здоров'я його погіршився і він потребує стороннього догляду. Окрім цього, зазначила, що відповідач має на утриманні дочку- ОСОБА_5 , 2019 р.н. та дружину ОСОБА_6 .
ІІІ. Процесуальні дії у справі
10. Ухвалою суду від 28.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін
11. Ухвалою суду від 21.01.2025 витребувано від військової частини В/Ч НОМЕР_1 довідку про розмір доходів (грошового забезпечення) відповідача ОСОБА_2 за останні 6 місяців.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані документи і матеріали, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи сторін, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
ІV. Обставини справи, встановлені судом
12. Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.12.2014 року, який Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 23.05.2017 у справі 448/528/17 було розірвано (а.с.6).
13. В період сумісного проживання у сторін народився: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8)
14. Позивачка проживає разом з сином, що підтверджується довідкою №1328 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 19.11.2024, виданої Центром надання адміністративних послуг Мостиської міської ради Львівської області (а.с.10).
15. Рішенням Мостиського районного суду Львівської області у справі №448/525/17 від 08.06.2017 суд вирішив стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 900 гривень, щомісячно, починаючи з 27.04.2017 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7).
16. Позивачка не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Яворівської РДА та не отримує допомоги, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації №1929 від 5.11.2024 (а.с. 11).
17. З розрахунку заборгованості старшого державного виконавця Мостиського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів) від 20.03.2025 вбачається, що у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму на дитину з відповідача з січня 2024 року на утримання сина стягується 1598 грн. 00 коп. аліментів щомісячно.
18.Син сторін - ОСОБА_3 , 2015 р.н., часто хворіє гострими респіраторними захворюваннями, що підтверджується довідкою фельшерсько-акушерського пункту с.Старява (а.с.12), а також 05.06.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП “Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області, що підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 №3743 від 06.06.2024року (а.с.13).
19. Відповідач ОСОБА_2 перебував на військовій службі за мобілізацією в військовій частині НОМЕР_3 з 19.11.2024., що підтверджується довідкою №1656 командира військової частини НОМЕР_3 від 01.12.2024 та копією військового квитка серії НОМЕР_4 (а.с.9,29) та у зв'язку з пораненням перебував на лікуванні, що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого №2124 від 12.02.2025 та №1149 від 09.02.2025, довідкою військово-медичного клінічного центру Західного регіону №207 від 18.02.2025
20. Від іншого шлюбу відповідач має дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 .
З позовної заяви слідує, що позивачці не достатньо коштів для матеріального утримання дитини та для забезпечення належного її розвитку.
V. Застосоване Судом законодавство
21. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);
22. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
23. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
24. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89).
25. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Міжнародне законодавство регламентує, що:
26. Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
27. Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
28. Практику ЄСПЛ у сфері захисту прав дитини слід розглядати з урахуванням принципів правового статусу дитини. Виділяють принципи правового статусу дитини, які випливають з міжнародно-правових документів, перш за все, з Конвенції про права дитини 1989 р., та якими є: рівноправність дітей (ст. 2); неприпустимість будь-яких форм дискримінації (ст. 2); пріоритет інтересів дитини при вирішенні будь-якого питання, що стосується дітей, так званий принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини (ст. 3); принцип забезпечення захисту і турботи про благополуччя дитини (ст. 5); невід'ємність і пріоритет права на життя (на держави покладається обов'язок забезпечити їх виживання і розвиток, ст. 6); право дитини висловлювати свою думку, викладати інформацію про свої проблеми (діти мають право бути почутими, ст. 12-15); принцип збереження індивідуальності дитини (ст. 8); неприпустимість катувань та інших жорстоких, нелюдських і принижуючих гідність видів поводження і покарання (ст. 37 а); принцип відповідальності батьків за виховання і розвиток дитини (ст. 18).
Сімейним кодексом України встановлено, що:
29. Частинами 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
30. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
31. Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 121 СК України - права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
32. Ст.150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
33. Згідно зі ст. 192 СК України - розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
34. Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
35. Також у правовій позиції ВСУ в справі №6-143цс13 зазначено, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Зазначена правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2022 року по справі № 712/6313/21 .
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
В силу ч.ч.1, 2, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Національне законодавство регламентує, що:
36. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття; сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
37. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
38. Згідно з частиною другою, третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
VІ. Висновки Суду
39. Позивачка, як одержувач аліментів, звертаючись до суду з позовом про зміну способу та розміру аліментів покликається на погіршення її матеріального становища, а також те, що аліменти визначені рішенням суду від 08.06.2017 в розмірі 900 гривень є незначним та є недостатнім забезпечення гармонійного розвитку сина, у зв'язку із збільшенням вартості рівня життя, засобів гігієни, продуктів харчування, одягу, витрат на навчання сина, а відповідач є фізично здоровим, працездатним.
40. Відповідно до ст.12, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
41. Як вбачається з матеріалів справи, в ході розгляду справи позивачка намагалась надати суду відомості про доходи відповідача за допомогою різних процесуальних способів, зокрема шляхом до суду клопотання про витребування інформації про доходи відповідача. Разом з тим, з наданої інформації на виконання вимог ухвали суду про витребування такої інформації про доходи відповідача, таку отримати не видалось за можливе.
42. Суд враховує, що відповідачем суду не надано будь-яких доказів про те, що він за своїм матеріальним становищем, не може виконувати своїх обов'язків по утриманню дитини та сплачувати аліменти саме у розмірі 1/4 частини від усього його заробітку (доходу) на даний час або 1/4 його заробітку (доходу) є надмірно великою сумою.
43. Оскільки, згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину у розмірі на утримання однієї дитини є встановленою як мінімальна. Крім того, на виконання вимог ст.12, 82 ЦПК України відповідачем не надано суду відомостей щодо його доходу, а відтак не спростовано вимог позивачки щодо стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частини від усього його заробітку (доходу) на даний час.
44. Як вже було зазначено судом вище, в будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів належить їх стягувачу.
45. Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів суд бере до уваги те, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів та стягнення їх у частці від заробітку (доходу) відповідача. Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
46. Окрім цього, судом враховується розмір прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме дітей віком від 6 до 18 років, який з 1 січня 2025 року становить 3196 гривень.
47. Відтак, розмір аліментів, який стягується з відповідача на користь позивачки на утримання малолітнього ОСОБА_3 на підставі рішення Мостиського районного суду Львівської області від 08.06.2017 року по справі №448/525/17 у розмірі 900,00 грн. є меншим, ніж 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не забезпечує достатній рівень життя для розвитку сина та не відповідає реаліям сьогодення, а після присудження аліментів змінився (погіршився) матеріальний стан позивачки, оскільки на даний час вона не працює та жодних інших доходів, окрім аліментів на сина у неї немає.
48. Також, приймаючи до уваги інтереси дитини та необхідність забезпечення його гармонійного розвитку, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, суд приходить до переконання що наявні підстави для зміни способу стягнення аліментів, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 , з твердої грошової суми в розмірі 900,00 грн. на 1/4 частку з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
49. Виходячи з встановлених обставин, Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зміни способу та розміру аліментів підлягають задоволенню, Суд знаходить підстави для зміни способу та розміру стягнення аліментів, визначеного рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 08.06.2017 року по справі №448/525/17, а саме вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі (однієї четвертої) заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дати набрання рішення законної сили.
50. Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 на підставі рішення Мостиського районного суду Львівської області від 08.06.2017 у справі №448/525/17, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
51. Відповідно п.23 постанови Пленуму ВСУ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15.05.2006 №3, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
VIІ. Судові витрати.
52. Судові витрати, згідно ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.
52. Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
53. Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.12, 13, 49, 76-81, 82, 89, 141, 142, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, Суд,
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів на дитину - задовольнити повністю.
2. Змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначений рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 08.06.2017 року у справі №448/525/17.
3. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі (однієї четвертої) заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дати набрання рішення законної сили.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Повний текст судового рішення складений 18.04.2025.
Суддя Світлана ГІРЯК