Справа № 446/2431/24
18.04.2025 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.
секретар судового засідання Карпа Г.М.
Справа №446/2431/24;
Провадження №2-а/446/1/25;
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ;
відповідачі ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області;
ОСОБА_2 ;
Ратич О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області, поліцейський відділення поліції №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області Макуховської Андріяни Миколаївни, Ратича О.П. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 у провадження судді Котормуса Т.І. надійшла адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в якій просить скасувати постанову про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП серії ЕНА №3221932 від 08.10.2024 року.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 08.10.2024 поліцейська ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області - Макуховська А.М. склала відносно неї протокол про адміністративне правопорушення, а саме за здійснення зупинки транспортного засобу, ближче 10-ти метрів з прилеглої території. Однак вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, так як відстань від виїзду з прилеглої території, була значно більша аніж та, що визначена у правилах дорожнього руху, а поліцейська формально, без належних доказів та з'ясування обставин справи прийняла рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності. Вказала, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності має суттєві порушення, а тому така підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Ухвалою суду від 28.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, вважаючи його підставним та обґрунтованим, просила такий задоволити. Також пояснила, що вона є інвалідом 2 групи тому вона завжди паркується ближче до необхідного місця призначення. Пояснила, що 08.10.2024 вона здійснила зупинку автомобіля, більш як за 10 метрів до виїзду з прилеглої території, однак працівники поліції не перевіряли даного факту належно, а просто «на око» виміряли таку відстань.
Представник відповідачів відділення поліції №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подавав.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до постанови інспектора ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області - Макуховської А.М. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08.10.2024 серії ЕНА №3221932, 08.10.2024 о 16.40 год., в м. Кам'янка-Бузька, по вул. Шевченка, 13, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом "Мерседес Бенс" д.н. НОМЕР_1 , та здійснила зупинку ближче 10-ти метрів прилеглої території, чим порушила п. 15.9.Й ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с.4).
Вважаючи рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та таким, що порушує її права, позивачка звернулась до суду з цим позовом. В обґрунтування свого позову зазначає, що будь-якого доказу порушення нею вимог правил дорожнього руху щодо зупинки транспортного засобу, а саме що вона здійснила таку зупинку ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду особою уповноваженою на складання адміністративного матеріалу не надано.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1-2 ст.7 КУпАП ); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Так, ОСОБА_1 була притягнута поліцейським до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за здійснення зупинки транспортного засобу, ближче 10-ти метрів з прилеглої території, що не відповідає вимогам п. 15.9.Й ПДР України.
З аналізу доводів позовної заяви позивача видно, що вона заперечує вказаний факт, а доказів протилежного стороною відповідача не надано. Також зазначає, що поліцейська формально, без належних доказів та з'ясування обставин справи прийняла рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сторона відповідачів не представила суду достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не подала відзиву на позовну заяву, не подала жодного доказу на підтвердження факту порушення позивачем вимог правил дорожнього руху, необхідного для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що саме лише посилання в оскаржуваній постанові на порушення ОСОБА_1 п. 15.9.Й ПДР України, судом як доказ до уваги не береться, так як постанова є лише формою фіксації правопорушення, а не доказом його вчинення.
Аналогічну правову позицію у висловив Верховний Суд у своїй Постанові 26 квітня 2018 року по справі №338/1/17, де вказав, що "… саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.".
Відтак, беручи до уваги те, що будь-яких належних та допустимих доказів вчинення правопорушення позивачем суду не надано, а обов'язок доказування в даному випадку законом покладено на відповідачів, то суд погоджується із позицією позивача, щодо необхідності скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 121, 241, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області, поліцейський відділення поліції №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області Макуховської Андріяни Миколаївни, Ратича О.П. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3221932 від 08.10.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складено 18.04.2025.
Суддя Т.І. Котормус