Справа № 444/734/25
Провадження № 2/444/816/2025
31 березня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Мікула В. Є.
секретар судового засідання Садова І. З.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування за заповітом,-
Позивач ОСОБА_1 через представника, адвоката Козакевича Ростислава Васильовича, звернулася в суд із позовом до відповідача Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна, у якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1,34 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території села Деревня колишньої Деревнянської сільської ради, на сьогоднішній день Жовківської міської ради Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою-Жовківського) району Львівської області, право на яку ОСОБА_2 мав на підставі сертифіката серії ЛВ № 164062, виданого 30 травня 1997 року Деревнянською сільською радою та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 379, а також визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 2,19 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території села Деревня колишньої Деревнянської сільської ради, на сьогоднішній день Жовківської міської ради Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою-Жовківського) району Львівської області, право на яку ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала на підставі сертифіката серії ЛВ № 164248, виданого 29 травня 1997 року Деревнянською сільською радою та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 565, після смерті якої ОСОБА_2 спадщину фактично прийняв, але юридично не оформив своїх спадкових прав.
Позовні вимоги мотивують тим, що позивач спадкоємцем за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла після його смерті спадщину, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном, так як була зареєстрована, проживала з ним, вела спільне господарство на день відкриття спадщини, тобто на день його смерті, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після його смерті.
Водночас ОСОБА_2 був спадкоємцем за законом першої черги після смерті його дружини, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном, так як був зареєстрований та проживав та вів спільне господарство з ОСОБА_3 , але юридично не оформив своїх спадкових справ.
Однак спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 2,19 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_3 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка, після смерті якої ОСОБА_2 спадщину фактично прийняв, але юридично не оформив своїх спадкових прав, а також спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 1,34 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка, позивач ОСОБА_1 не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дані земельні частки (паї) нового зразка, які водночас не можуть бути видані на ім'я померлих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , оскільки вони втратили цивільну правоздатність та дієздатність внаслідок смерті.
А тому враховуючи наведені вище обставини, сторона позивача вважає, що право ОСОБА_1 на дані земельні частки (паї) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просять задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 20 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 31 березня 2025 року о 09 год. 15 хв.
Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Козакевич Ростислав Васильович, в підготовче судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак подали на адресу суду письмову заяву, у якій просять справу розглядати у відсутності позивача та представника позивача. Зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять такі задовольнити. Не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.
Третя особа, приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином.
Суд враховує, що неявка третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в підготовче судове засідання, яка повідомлена належним чином про дату, час та місце такого, не перешкоджає розгляду справи.
А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з'явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані стороною позивача та відповідачем заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі, а також беручи до уваги те, що неявка третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в підготовче судове засідання, яка повідомлена належним чином про дату, час та місце такого, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнав позовні вимоги, покладається при вирішенні справи на думку суду, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Туринка, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 01 серпня 1997 року.
Своє дошлюбне прізвище ОСОБА_4 змінила на ОСОБА_5 внаслідок укладення шлюбу 08 жовтня 1988 року із ОСОБА_6 у Туринківській сільській раді, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 08 жовтня 1988 року було зроблено запис за № 35, що підтверджується викладеним у свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видане 08 жовтня 1988 року Туринківською сільською радою Львівської області. Тобто дошлюбним прізвищем позивача було ОСОБА_7 .
З свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 , яке видане повторно 05 квітня 2024 року Жовківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вбачається, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 14 листопада 1970 року було складено відповідний актовий запис № 45, її батьком є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_3 .
Факт реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_9 27 лютого 1951 року у виконавчому комітеті Деревнянської сільської ради Жовківського району Львівської області, актовий запис № 6, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00046688288 від 27 серпня 2024 року.
З сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 164248, який виданий Деревнянською сільською радою 29 травня 1997 року та зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 565, вбачається, що ОСОБА_3 на підставі рішення VIІ сесії Деревнянської сільської ради від 28 травня 1997 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,19 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території села Деревня Деревнянської сільської ради. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть 20 лютого 1995 року було зроблено запис за № 3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане Деревнянською сільською радою Жовківського району Львівській області 20 лютого 1995 року.
Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України від 16.01.2003 року, що набрав чинності 01.01.2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України, то до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після її смерті необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року.
Згідно ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Нормою ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
З довідки № 575/14-06, яка видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що по даних запису нотаріальних дій по Деревнянській сільській раді від імені померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 заповіт не посвідчувався. Не посвідчувався заповіт від імені ОСОБА_3 і нотаріусом, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 79378021, яка видана 02 грудня 2024 року приватним нотаріусом Кобзар Любов'ю Вікторівною.
Так як заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався, а тому спадкування після її смерті відбувається за законом.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Нормою ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Так як ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_3 , а тому враховуючи норму ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, він був спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 .
Згідно ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Викладеним у довідці № 109/14-06, яка 07 лютого 2025 року видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що померла громадянка ОСОБА_3 дійсно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 , Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою - Жовківського) району Львівської області до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З довідки № 111/14-06, яка 07 лютого 2025 року видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що громадянин ОСОБА_2 дійсно був зареєстрований та проживав разом і постійно із своєю дружиною, ОСОБА_3 , до дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 і вели спільне господарство в АДРЕСА_1 , Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою - Жовківського) району Львівської області.
Згідно ст. 553 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.
Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.
Протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, яким згідно ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу, ОСОБА_2 як спадкоємець за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 не відмовився від прийняття спадщини, навпаки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки був зареєстрований, проживав разом із своєю дружиною, вели з нею спільне господарство.
Водночас спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не реєструвалася, ОСОБА_2 не звертався до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , як наслідок ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак юридично не оформив своїх спадкових справ.
З сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 164062, який виданий Деревнянською сільською радою 30 травня 1997 року та зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 379, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення VIІ сесії Деревнянської сільської ради від 28 травня 1997 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,34 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території села Деревня Деревнянської сільської ради. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації актів про смерть 07 травня 2002 року було зроблено запис за № 11, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане Деревнянською сільською радою Жовківського району Львівської області 07 травня 2002 року.
А тому після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі і на майно, яке ним фактично прийняте, але юридично не оформлене після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 534 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Із заповіту, який 24 липня 1997 року посвідчено секретарем виконкому Деревнянської сільської ради Борохою Марією Василівною та зареєстровано в реєстрі за № 12, вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження: свою частку майна, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і те, що буде належати йому на час його смерті заповів своїй дочці - ОСОБА_1 , тобто позивачу.
Заповіт заповідачем не змінювався і не скасовувався, що підтверджується записом старости села від 19 лютого 2024 року.
Чинність даного заповіту підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 78468558Ю яка 24 вересня 2024 року надана приватним нотаріусом Кобзар Любов'ю Вікторівною. Тобто позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
Викладеним у довідці № 110/14-06, яка 07 лютого 2025 року видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що померлий громадянин ОСОБА_2 дійсно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 , Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою - Жовківського) району Львівської області до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З довідки № 112/14-06, яка 07 лютого 2025 року видана виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно була зареєстрована та проживала разом і постійно із своїм батьком, ОСОБА_2 , до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , і вели спільне господарство в АДРЕСА_1 , Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою - Жовківського) району Львівської області.
Протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, яким згідно ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу, ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 не відмовилася від прийняття спадщини, навпаки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки була зареєстрована, проживала разом із своїм батьком, вела з ним спільне господарство. Тобто ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Внаслідок звернення 24 вересня 2024 року ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кобзар Л. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом 24 вересня 2024 року було зареєстровано спадкову справу № 131/2024, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78469219 від 24 вересня 2024 року.
Приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на бланку серії НТР № 102703, яке зареєстроване в реєстрі за № 1793, з якого вбачається, що спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з двох кімнат, житловою площею 37,9 кв. м., коридору, кладової, веранди. Загальна площа становить 54,7 кв. м. При будинку є господарські будівлі та споруди відповідно до технічного паспорту. Вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлі, виданого виконкомом Деревнянської сільської ради від 11 січня 1988 року, зареєстрованого Червонградським міжміським бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 68.
Видача ОСОБА_1 нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , підтверджує те, що вона, ОСОБА_1 , прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 є власником зазначеного вище майна, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 402629360, який сформовано 06 листопада 2024 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л.В.
Однак листом за вихідним № 164/01-16 від 24 вересня 2024 року приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна фактично відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), площею 1,34 га, що розташована на території села Деревня, Деревнянської сільської ради Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області та належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , через неподання оригінала правовстановлюючого документа нового взірця на вищевказаний земельний пай та роз'яснено, що у разі відсутності такого документа, необхідно звернутися в судові органи для оформлення прав на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.
Крім того листом за вихідним № 240/01-16 від 02 грудня 2024 року приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна фактично відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), площею 2,19 га, що розташована на території села Деревня, Деревнянської сільської ради Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області та належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був її чоловік, ОСОБА_2 , 1930 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, через неподання оригінала правовстановлюючого документа нового взірця на вищевказаний земельний пай та роз'яснено, що у разі відсутності такого документа, необхідно звернутися в судові органи для оформлення прав на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.
Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Згідно ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак суд враховує, що ОСОБА_1 не може бути пред'явлено для оформлення спадщини сертифікати, видані на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нового зразка, оскільки вони померли, а тому втратили цивільну правоздатність та дієздатність.
Отже позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла після його смерті спадщину, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном, так як була зареєстрована, проживала з ним, вела спільне господарство на день відкриття спадщини, тобто на день його смерті, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після його смерті.
Водночас ОСОБА_2 був спадкоємцем за законом першої черги після смерті його дружини, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном, так як був зареєстрований та проживав та вів спільне господарство з ОСОБА_3 , але юридично не оформив своїх спадкових справ.
Однак спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 2,19 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_3 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка, після смерті якої ОСОБА_2 спадщину фактично прийняв, але юридично не оформив своїх спадкових прав, а також спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 1,34 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка, ОСОБА_1 не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дані земельні частки (паї) нового зразка, які водночас не можуть бути видані на ім'я померлих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , оскільки вони втратили цивільну правоздатність та дієздатність внаслідок смерті.
Водночас суд враховує, що право померлих на земельні частки (паї) підтверджується сертифікатами старого зразка.
Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази суд приходить до висновку, що право позивача на земельні частки (паї) в порядку спадкування підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1,34 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території села Деревня колишньої Деревнянської сільської ради, на сьогоднішній день Жовківської міської ради Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою - Жовківського) району Львівської області, право на яку ОСОБА_2 мав на підставі сертифіката серії ЛВ № 164062, виданого 30 травня 1997 року Деревнянською сільською радою та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 379.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 2,19 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території села Деревня колишньої Деревнянської сільської ради, на сьогоднішній день Жовківської міської ради Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою-Жовківського) району Львівської області, право на яку ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала на підставі сертифіката серії ЛВ № 164248, виданого 29 травня 1997 року Деревнянською сільською радою та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 565, після смерті якої ОСОБА_2 спадщину фактично прийняв, але юридично не оформив своїх спадкових прав.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складене 31 березня 2025 року.
Суддя: Мікула В. Є.