Справа № 120/6786/24
Головуючий у 1-й інстанції: Свентиух В.М.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
17 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інформаційного Агентства Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позово до Інформаційного агентства Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Інформаційного агентства Міністерства оборони України, як правонаступника Центрального друкованого органу Міністерства оборони України «Народна армія» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 15 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов'язати Інформаційне агентство Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність Інформаційного агентства Міністерства оборони України, як правонаступника Міністерства оборони України «Народна армія» щодо невиплати ОСОБА_1 індксації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01 березня 2018 року по 10 січня 2019 року включно;
- стягнути з Інформаційного агентства Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01 березня 2018 року по 10 січня 2019 року включно в сумі 46 071,22 гривня (сорок шість тисяч сімдесят одна гривня двадцять дві копійки);
- зобов'язати Інформаційне агентство Міністерства оборони України, у відповідності до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 15 вересня 2016 року по 10 січня 2019 року за весь час затримки виплати, а саме за період з 15 вересня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.11.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Інформаційного агентства Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2016 року по 28.02.2018 року.
Зобов'язано Інформаційне агентство Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.09.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць січень 2008 року.
Визнано протиправними дій Інформаційного агентства Міністерства оборони України щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 10.01.2019 року.
Зобов'язано Інформаційне агентство Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 10.01.2019 року з урахуванням положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням в частині відмовлених позовних вимог, його оскаржив позивач, оскільки вважає, його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в цій чатсині та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційних вимог, наводячи норми матеріального права та окремі обставини справи, вказує, що починаючи з березня 2018 року сума індексації, розрахованої з урахуванням абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися у фіксованому розмірі до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення. Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання індексації-різниці з березня 2018 року у розмірі 4463,15 грн на місяць, а всього 46071,22 грн.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 в період з 15.09.2016 року по 10.01.2019 року проходив військову службу в Центральному друкованому органі Міністерства оборони України "Народна армія".
Суд зазначає, Центральний друкований орган Міністерства оборони України був розформований, а правонаступником визначено Інформаційне агентство Міністерства оборони України.
Однак, на час виключення ОСОБА_1 із списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено із позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання визнання протиправними дії Інформаційного агентства Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2016 року по 28.02.2018 року, суд прешої інстанції дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення за період з 15.09.2016 по 28.02.2018 підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року.
Стосовно періоду з 01.03.2018 року по 10.01.2019 року, то суд дійшов висновку, що починаючи з березня 2018 року сума індексації позивачу має виплачуватися з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини. Суд зазначив, що відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.).
Обираючи належний спосіб захисту, суд першої інстанції зобов'язав Інформаційне агентство Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 10.01.2019 року з урахуванням положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Інформаційного агентства Міністерства оборони України виплатити індексацію за період з 01.03.2018 по 10.01.2019 у розмірі 46071,22 грн, суд вважав, що відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки сум індексації.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (рішення підлягає перегляду в частині відмови у задоволенні позовних вимог), колегія суддів зазначає таке.
Так, позивач, звертаючись до суду апеляційної інстанції, стверджує, що має право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.01.2019 у розмірі 46071,22 грн, яка має бути виплачена відповідачем на виконання рішення суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).
У статті 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації Закону №1282-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, який, відповідно до пункту 1 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
За визначенням, наведеним у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №120/6277/22, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, “поточної» та “індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078), що було вище зазначено судом апеляційної інстанції.
Водночас щодо “фіксованої» суми індексації, то Верховний Суд зазначає, що Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток викладено у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
Так, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Вказані висновки, щодо розуміння положень Порядку № 1078 та розрахунку суми індексації-різниці викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21.
Буквальний спосіб тлумачення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Ці висновки суду відповідають усталеним висновкам Верховного Суду щодо обрання та застосування норм права, що викладені у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22, від 06.07.2023 у справі 560/6684/22, від 19.10.2023 у справі №380/9726/20 за подібних правовідносин.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до архівної довідки про нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік, грошове забезпечення (грошовий дохід) у лютому 2018 року становив 16320,63 грн; грошове забезпечення (грошовий дохід) у березні 2018 року, становив 14185,42 грн.
Отже, із викладеного слідує, що грошове забезпечення (грошовий дохід) позивача у березні 2018 року становило 14185,42 грн.
Таким чином, місячний грошовий дохід позивача у зв'язку з підняттям з 01.03.2018 року посадових окладів не збільшився.
Відтак величина приросту індексу споживчих цін становить 253,3% (наростаючий індекс споживчих цін) 100% = 253,3%.
Згідно з статею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIІІ прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні, що був актуальним для березня 2018 року.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн. х 253,30% / 100 = 4463,15 грн.).
Враховуючи те, що розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, то індексація-різниця позивача складає 4463,15 грн.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення у конкретних сумах.
Разом з тим, у рішенні суду першої інстанції не визначено конкретного розміру індексації-різниці, яка підлягає виплаті, а лише зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 10.01.2019 року з урахуванням положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Верховний Суд у цій категорії спорів виснував, що такий спонукаючий спосіб захисту, враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 07.12.2023 у справі №360/381/23, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 06.07.2023 у справі №560/6684/22, від 15.08.2023 у справі №400/3784/22, від 19.12.2024 у справі №420/11410/23).
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не врахував, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
За таких умов Верховний Суд у справі № 400/3826/21 дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення протирічать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 цього Кодексу.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача і суд не може визначати конкретну суму індексації, про передчасність позовних вимог у відповідній частині, є помилковими.
Доводи апеляційної скарги позивача щодо зазначених обставин приймаються колегією суддів у якості належних.
З огляду на викладене, при вирішенні питання сум індексації-різниці, на які має право позивач, колегія суддів зазначає наступне.
Апеляційний суд зазначає, що індексація-різниця за період з 01.03.2018 до 10.01.2019 становить 46071,22 грн (за період з 01.03.2018 до 31.12.2018: 4463,15 грн * 10 місяців = 44631,5 грн; за період з 01.01.2019 до 10.01.2019: 4463,15 грн / 31 днів * 10 дні = 1439,72 грн. 44631,5 грн + 1439,72 грн = 46071,22 грн).
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що належним способом захисту у спірних відносинах є зобов'язання відповідача відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 46071,22 грн. за період з 01 березня 2018 року по 10 січня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
При цьому, враховуючи характер спірних правовідносин, саме такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову, та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, в якій також зверталося на необхідність обрання такого способу захисту як зобов'язання нарахувати та виплатити суму індексацію у визначеній судом сумі (а не стягнення, як помилково зазначає позивач в позовній заяві).
Окрім того, щодо вимоги відповідача ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, викладеної у додаткових поясненнях у справі від 14.03.2025, колегія суддів зауважує, що з урахуванням приписів ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а не вимог, зазначених у додаткових поясненнях.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права в частині невизначення конкретної суми індексації грошового забезпечення, на яку позивач має право, та яку відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити, що є підставою для його скасування та прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, так як сторонами не оскаржується.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Інформаційного агентства Міністерства оборони України виплатити індексацію-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.01.2019 у розмірі 46071,22 грн - скасувати.
Прийняти в цій частині постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Інформаційного агентства Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Інформаційне агентство Міністерства оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 46071,22 грн. за період з 01 березня 2018 року по 10 січня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.