Справа № 240/21573/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
16 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.08.2022 №0600-0219-8/58310 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового та спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1 періоди роботи з 24.03.1995 по 22.02.2004, з 30.12.2005 по 28.11.2008, з 02.02.2010 по 12.04.2011 та призначити пільгову пенсію за віком згідно з статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням даного спеціального (пільгового) стажу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.08.2022 №06950004380 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 24.03.1995 по 22.02.2004, з 30.12.2005 по 28.11.2008, з 02.02.2010 по 12.04.2011 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно з статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30.04.2022.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , досягнувши віку 50 років, 28.07.2022 звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після реєстрації заяви ОСОБА_1 та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 05.08.2022 №063950004380 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Підставою для винесення вказаного рішення слугувало те, що Марганецький воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій» ліквідований, а довідки від 02.05.2022 №П-З/114-148, від 10.06.2022 №П-З/181-220, видані Архівним сектором Марганецької міської ради Дніпропетровської області не підтверджують роботу у важких і шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня. До пільгового стажу не зараховано періоди з 24.03.1995 по 22.02.2004, з 30.12.2005 по 28.11.2008, з 01.02.2010 по 12.04.2011.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх частково задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені в Законі України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV визначено право громадян України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відносини з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульовані статтею 114 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом “а» частини 1 статті 13 Закону України від 05.11.1991№1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ, в редакції чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.
Відповідно до п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків чи звернення до даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 починаючи з 24.03.1995 по 01.06.2003 займав посаду бійця-респіраторника Марганецької ВГРЗ, 01.06.2003 по 22.02.2004 обіймав посаду командира відділення ОАГРВ. Займані посади передбачені Списком №1, розділом I, підрозділом 1010600а-18029 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
У період з 30.12.2005 по 28.11.2008 працював на посаді респіраторника Оперативного воєнізованого гірничо-рятувального взводу Марганецького ВГРЗ. Вказана посада передбачена Списком №1, розділом I, підрозділом 1010600а-18029 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
У період з 01.02.2010 по 12.04.2011 займав посаду респіраторника ОВГРВ Марганецького ВГРЗ. Вказана посада передбачена Списком №1, розділом I, підрозділом 1010600а-18029 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Також судом встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом уповноваженої особи та печаткою, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумніву щодо їх достовірності.
Довідка від 02.05.2022 № П-3/114-148, видана Архівним сектором Марганецької міської ради Дніпропетровської області підтверджує інформацію, наявну в трудовій книжці позивача.
Так, відповідно до вказаної довідки, позивач був прийнятий в Штаб Марганецького воєнізованого гірничорятувального(авварійно-рятувального) загону на посаду бійця-респіраторника ОВГСВ з 24 березня 1995 р. (Наказ №45 від 23 березня 1995 р.).
Затверджений на посаді бійця-респіраторника в ОВГСВ взводі Марганецької ВГРЗ, як той, що витримав випробувальний строк та зарахований на всі види постачання з 24 березня 1995 р. (Наказ №58 від 03 травня 1995 року).
З 24 березня 1997 р. продовжено строк служби на наступні 2 роки респіраторнику ОВГСВ (Наказ №28-к від 19 березня 1997 року).
З 24 березня 1999 р. продовжено строк служби на наступні 2 роки респіраторнику ОВГСВ (Наказ №35-к від 06 квітня 1999 року).
З 24 квітня 2001 р. продовжено строк служби на наступні 2 роки респіраторнику ОВГСВ (Наказ №59-к від 17 квітня 2001 року).
З 27 квітня 2003 р. по 31 травня 2003 р тимчасово перевети на посаду командира відділення ОВГРВ (Наказ №67-к від 25 квітня 2003року).
З 01 червня 2003 року затверджено на посаді командира відділення ОВГРВ (Наказ №90-к від 02 червня 2003 року).
Звільнений з 22 лютого 2004 року.
Прийнятий з 30 грудня 2005 року до Оперативного воєнізованого гірничорятувального взводу Марганецького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону згідно з контрактом на посаду респіраторника (Наказ №2к від 30 грудня 2005 року).
Звільнений з 28 листопада 2008 року за угдою сторін, ч. 1 ст. 36 КЗпП України (Наказ №90-к від 28 листопада 2008 року).
Прийнятий з 01 лютого 2010 року до ОВГРВ Марганецького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону згідно з контрактом на посаду респіраторника (Наказ № 5к від 29 січня 2010 року).
Звільнений з 12 квітня 2011 року за переведенням до Державної оорганізації "Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін (п.5 ст. 36 КЗпП України) (Наказ №17-к від 12 квітня 2011 року).
Відомості про характер роботи та про повний/неповний робочий день вказуються в наказі про прийняття на роботу. Архівна довідка сформова на підставі відповідних наказів.
При цьому, в довідці вказано, що документи, які підтверджують переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, в архівний відділ не надходили.
Аналізуючи відомості трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 та довідки від 02.05.2022 № П-3/114-148 суд дійшов висновку про наявність у позивача необхідного пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Разом з тим, пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 24.03.1995 по 22.02.2004, з 30.12.2005 по 28.11.2008, з 01.02.2010 по 12.04.2011. Зокрема, відповідач зазначив, що Марганецький воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій» ліквідований, а довідки від 02.05.2022 №П-З/114-148, від 10.06.2022 №П-З/181-220, видані Архівним сектором Марганецької міської ради Дніпропетровської області не підтверджують роботу у важких і шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня.
Щодо протиправності незарахування пенсійним органом спірних періодів роботи позивача, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ст.44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно зі ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону України “Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Таким чином, суд зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у пільговій довідці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.
Посада респіраторника, на якій працював позивач, передбачена Списком №1, розділом I, підрозділом 1010600а-18029 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Крім цього, відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі Порядок №442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Водночас, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі №376/1528/17.
До матеріалів справи та до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах позивач надав наказ від 04.02.2000 №8 про результати атестації робочих місць по умовах праці; наказ від 25.07.1994 №70 про результати атестації робочих місць, наказ від 03.06.2004 №75 про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права робітників на пільгове пенсійне забезпечення та перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням Південного регіонального СВАРЗ; список професій, посад і робочих місць ВГСС Мінпрома України з пільговим пенсійним забезпеченням; наказ від 01.04.2009 №44 про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці та перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням Марганецького ВГРЗ.
Таким чином, вказаними документами підтверджено атестацію робочого місця позивача.
У зв'язку з тим, що трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить всі необхідні записи, у сукупності з наявними довідками, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування до пільгового стажу, періоду роботи позивача.
Обґрунтовуючи свою позицію відповідач посилається на пункт 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, та зазначає, що для можливості зарахування періодів роботи позивача з 24.03.1995 по 22.02.2004, з 30.12.2005 по 28.11.2008, з 12.02.2010 по 12.04.2011 до пільгового стажу йому необхідно надати документи на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років в разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступників.
Щодо таких доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок №18-1).
Відповідно до пункту 1 Порядку №18-1, цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:
- для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
- до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Згідно пунктів 3, 4 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці.
Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення (п. 14 Порядку №18-1).
Системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить на користь висновку, що підтвердження пільгового стажу роботи шляхом звернення із відповідною заявою до Комісії питань підтвердження стажу роботи на посадах, дає право на призначення пенсії, здійснюється лише у випадку, коли в трудовій книжці особи відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, а підприємство, де таке особа працювала ліквідоване та не має правонаступників, що унеможливлює отримання уточнюючої довідки про підтвердження наявного стажу, передбаченої п. 20 Порядку №637.
Разом з тим, під час розгляду справи суд встановив, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, що підтверджують його пільговий стаж роботи за Списком №1 з 24.03.1995 по 22.02.2004, з 30.12.2005 по 28.11.2008, з 02.02.2010 по 12.04.2011.
Крім того, в матеріалах справи містяться наступні документи на підтвердження пільгового стажу позивача: архівна довідка архівного сектору Марганецької міської ради Дніпропетровської області №П-3/114-148 від 02.05.2022, що підтверджує період роботи позивача з 24.03.1995 по 22.02.2004, та відомості про перейменування, реорганізацію, підпорядкування та зміну назви установи; список професій, посад і робочих місць ГВГСС Південного регіону з пільговим пенсійним забезпеченням і встановленою тривалістю додаткової відпустки; архівна довідка архівного сектору Марганецької міської ради Дніпропетровської області №П-3/115-149 від 02.05.2022 щодо відомостей про нарахування заробітної плати за 1995-2002 роки ОСОБА_1 ; архівна довідка архівного сектору Марганецької міської ради Дніпропетровської області №П-3/116-150 від 02.05.2022 щодо відомостей про нарахування заробітної плати за 2003-2004, 2006-2008,2010-2011 роки ОСОБА_1 ; архівна довідка архівного сектору Марганецької міської ради Дніпропетровської області №П-3/181-220 від 10.06.2022 щодо відомостей про перебування ОСОБА_1 у додатковій відпустці без збереження заробітної плати 13 календарних днів в листопаді 2008.
Відтак, доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 24.03.1995 по 22.02.2004, з 30.12.2005 по 28.11.2008, з 02.02.2010 по 12.04.2011 в Марганецькому воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальний) загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій», через його ліквідацію, та необхідність звернення до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії, для зарахування такого стаж, є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Таким чином, судом встановлено право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Матеріалами справи підтверджено зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, надано докази проведення атестації робочого місяця, позивач досяг встановленого пенсійного віку - 50 років, та має необхідний страховий стаж не менше 25 років з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості рішення відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.08.2022 №063950004380 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, на відповідність критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, та щодо наявності правових підстав для його скасування.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію, суд зазначає наступне.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що спірне рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте без повного з'ясування обставин справи та інших документів наданих позивачем.
При цьому пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV, якою врегульовано питання строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Матеріалами справи підтверджується, що за призначенням пенсії позивач звернувся 28.07.2022, тобто з дотриманням трьох місяців з дня досягнення ним 50-річного пенсійного віку, оскільки такого віку він досягнув 29.04.2022.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пільгову пенсію за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30.04.2022.
Обраний судом першої інстанції спосіб відновлення порушеного права позивача не є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.