Справа № 320/23842/24
17 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О., Кучми А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтерпром ЛТД" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтерпром ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.295 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету скаржника 19 березня 2025 року о 05:20 год., що підтверджується довідкою від 20 березня 2025 року про доставку електронного листа, отже, в силу ч.6 ст.251 КАС України, ухвала суду вважається врученою скаржнику 19 березня 2025 року.
Як в апеляційній скарзі, так і на виконання вимог ухвали суду апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на збої в роботі Електронного суду та відкрити апеляційне провадження.
Також апелянт зазначає, що ним 17 січня 2025 року через Електронний суд ним було подано апеляційну скаргу, проте з невідомих причин її не було прийнято. За таких обставин скаржник подав апеляційну скаргу в паперовому вигляді та просить її прийняти та відкрити апеляційне провадження.
З приводу викладених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів звертає увагу, що ч.1 ст. 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як зазначає скаржник ним 17 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» було подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у даній справі, на підтвердження чого надав скринщоти з Електронного кабінету.
Судом з наданих скриншотів встановлено, що апелянтом в Електронному кабінеті 17 січня 2025 року було сформовано документ під назвою «Адмінскарга про визнання протиправним та скасування акта ДПС у сфері валютного регулювання та валютного контролю», проте вказаний документ міститься в розділі «Документи (позовні заяви) інших сторін, надіслані перед відправкою до суду» та має статус «Надіслано сторонам». Доказів надіслання вказаного документа до суду матеріали справи не містять.
В той же час, за результатами перевірки КП «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтерпром ЛТД" від 17 січня 2025 року, сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд» не надходила.
Відповідно до ч. ст. 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Приписами ч.ч. 7-8 ст. 44 КАС України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
На переконання колегії суддів, додані до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скриншоти з Електронного кабінету не можуть належним чином засвідчувати факт звернення скаржника у встановлений спосіб до суду з апеляційною скаргою у визначені КАС України строки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Колегія суддів звертає увагу, що законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов'язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі № 280/5079/19 вказав, що частина 2 статті 295 КАС України чітко встановлює момент початку відліку строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, повний текст якого був складений поза межами судового засідання, а саме - день складення повного судового рішення. Момент фактичного отримання сторонами повного тексту рішення суду першої інстанції є обставиною, що наділяє таких осіб правом на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у разі звернення до апеляційного суду поза межами тридцяти днів з дня складання його повного тексту. При цьому, умовою реалізації передбаченого частиною 2 статті 295 КАС права на поновлення строку на звернення до суду апеляційної інстанції є звернення особи, яка подала апеляційну скаргу, з відповідною заявою про поновлення пропущеного строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.08.2024 у справі № 580/1221/22.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Так, відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В свою чергу, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Будь-які помилки, допущені особою внаслідок неналежної обізнаності із функціоналом підсистеми "Електронний суд" є виключно суб'єктивними обставинами, які залежать від волі скаржника та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що процесуальним законодавством передбачено можливість альтернативного способу подання апеляційної скарги в паперовій формі, якою позивач свідомо не скористався.
Таким чином, враховуючи вказані обставини, а також те, що скаржник два місяці зволікав та не перевіряв факт реєстрації надісланої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені апелянтом не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року необхідно відмовити.
При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги, сплинув 31 березня 2025 року.
У встановлений судом строк та в період до 17 квітня 2025 року вимоги ухвали суду від 18 березня 2025 року виконано не було, недоліки апеляційної скарги не усунуто, об'єктивних та поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв'язку з чим наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст.169, 299 КАС України, колегія суддів
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтерпром ЛТД" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтерпром ЛТД" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтерпром ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма