Справа № 620/12351/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
17 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Василенка Я.М., Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не виплати призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до заяви від 31.08.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити пенсію та всю заборгованість за період призначення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 згідно заяви від 31.08.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідач протиправно не виплачує позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення якої встановлено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №620/6880/20. Позивач зазначає, що не є внутрішньо переміщеною особою і не зверталася для встановлення даного статусу, а тому відповідач не має права вимагати документи, які не передбачені законодавством.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не виплати призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до заяви від 31.08.2020;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 17.06.2020, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано, що позивачем в порушення вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та постанови КМУ «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» №637 не надано довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та документа про відмову від довідки про взяття на облік відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 та від 11.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ПФУ в Чернігівській області та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від представника позивача - адвоката Лук'янця Д.М. 06.01.2025 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що апелянт не зазначає жодного факту та обставин про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Додатково повідомляє, що позивачка переїхала на постійне місце проживання до Чернігова в 2014 році, де зараз зареєстрована та проживає.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з фактичних обставин справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 620/6880/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 31.08.2020.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 620/10022/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на підставі заяви від 31.08.2020 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV .
В подальшому, відповідачем відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 620/10022/21 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком з 17.06.2020, у відповідності до вимог Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак після призначення відповідачем пенсії, позивачка жодного разу не отримала виплати.
Листом Головного управління ПФУ в Чернігівській області від 01.11.2022 №2500-0202/-5/38300 повідомлено, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2021, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 17.06.2020. Відповідно до списку для отримання інформації з ЄІБДВПО для призначення, відновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання суддів) внутрішньо переміщеним особам щодо ОСОБА_1 інформації в базі даних про особу немає та зазначено, що не зареєстрована в Єдиній інформаційній базі ВПО. В електронній пенсійній справі проставлена 93 особливість «переселенець не зареєстрований». Виплата пенсії не проводиться.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не виплати пенсії після її призначення, протиправною, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволених позовних вимог, то саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.
Спеціальний Закон, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів ПФУ та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Перелік підстав, відповідно до яких здійснюється припинення пенсійних виплат, визначено частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, інші нормативно-правові акти, у сфері пенсійних правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватись за умови, якщо вони не суперечать цьому Закон.
Виходячи із обставин справи, підставою для невиплати пенсії ОСОБА_1 слугувало ненадання нею до пенсійного органу довідки про взяття на облік особи, як внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (довідки внутрішньо переміщеної особи).
Положеннями частини 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Абзацом 1 частини першої статті 4 Закону № 1706-VII передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
На підтвердження того, що позивачка не є внутрішньо переміщеною особою і не зверталася для встановлення такого статусу, ОСОБА_1 надала до суду довідку від 08.12.20 №10-06/2325 Управління соціального захисту населення Деснянського району Департаменту соціальної політики, якою підтверджується, що остання не перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб по Деснянському району міста Чернігова. З питання щодо взяття її на облік як внутрішньо переміщену особу до управління не зверталася.
Таким чином, позивачка не набула статус внутрішньо переміщеної особи.
Водночас ОСОБА_1 , як громадянин України, незалежно від країни свого проживання, вправі користуватися всіма своїми конституційними правами, в тому числі, і на пенсійне забезпечення, а тому за відсутності законодавчих перешкод для призначення пенсії відповідач зобов'язаний призначити та здійснювати виплату пенсії позивачу.
Так, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 620/10022/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на підставі заяви від 31.08.2020 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Проаналізувавши норми законодавства, а також обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що Головне управління ПФУ в Чернігівській області протиправно відмовляє позивачці у виплаті пенсії, посилаючись на нормативно-правові акти, що регулюють порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, однак ОСОБА_1 такий статус не набула.
На виконання вимог статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», якою передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що позивачка зареєструвала своє постійне місце проживання в м. Чернігові 14.07.2020, що підтверджується записом в паспорті громадянина України, в результаті чого має право на отримання пенсії на загальних підставах.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі №620/12351/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина
Судді Я.М.Василенко
І.О.Грибан